Рішення

від 08.04.2015 по справі 910/5726/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015Справа №910/5726/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МАВЕЛЕС" доПриватного підприємства "МК ПЛЮС" простягнення 11 952,29 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Калініченко В.І. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАВЕЛЕС" (надалі - ТОВ "МАВЕЛЕС") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "МК ПЛЮС" (надалі - ПП "МК ПЛЮС") про стягнення 11 952,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір суборенди №БМД 1 в порушення умов якого відповідач неналежним чином виконав взяте на себе грошове зобов'язання зі сплати орендних платежів за грудень 2014 р. та січень 2015 р. у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 11 383,13 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків внесення орендної плати у розмірі 569,16 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.04.2015 р.

26.03.2015 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2015 р. через загальний відділ суду було подано витребувані документи.

В судове засідання 08.04.2015 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 13.03.2015 р. виконав, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 08.04.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 13.03.2015 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-а, на яку було надіслано ухвалу суду від 13.03.2015 р., підтверджується наявними в матеріалах справи документами та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою http://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch та вказано у позові.

Поштове відправлення надіслане за вказаною адресою було повернуто підприємством зв'язку з відміткою про "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.04.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 р. між ТОВ "МАВЕЛЕС" (орендар) та ПП "МК ПЛЮС" (суборендар) було укладено Договір суборенди №БМД 1 (надалі - "Договір").

Відповідно до 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає в оперативну суборенду нежитлове (нежитлові) приміщення, розташоване (розташовані) в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 (надалі "будівля"), на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Опис об'єкту суборенди: нежитлові приміщення площею 40 м 2 в будівлі майстерні дерев, як визначено в план-схемі розміщення об'єкту суборенди, доданому до цього договору у вигляді Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору орендар не заперечує проти користування суборендарем майданчиком біля об'єкту суборенди площею 600 м 2 . Розмір об'єкту суборенди визначається в акті приймання-передачі і не підлягає зменшенню за рахунок встановлених суборендарем стін, внутрішніх перегородок і перекриттів. Орендна плата буде нараховуватись у відповідності з даними, вказаними в акті прийому-передачі (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що об'єкт суборенди надається суборендарю для здійснення господарської діяльності під виробництво.

Згідно із п. 3.1.1 Договору суборендар сплачує орендарю орендну плату за користування об'єктом суборенди та інші платежі, передбачені цим договором.

Розмір орендної плати за один квадратний метр площі об'єкту суборенди за один місяць - 220 грн. 65 коп., у тому числі ПДВ. Розмір орендної плати за місяць за весь об'єкт суборенди визначається як добуток розміру орендної плати за один квадратний метр та площі об'єкту суборенди, у тому числі ПДВ. Починаючи з другого календарного місяця, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, за винятком випадків дефляції (п. 3.1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1.6 Договору орендна плата за поточний місяць сплачується суборендарем без нагадування орендарем, в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря авансом не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного поточного місяця.

Пунктами 3.2, 3.4 Договору визначено, що забезпечення електропостачання споживача та спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж та інші послуги не включаються до складу орендної плати. Орендна плата не включає відшкодування плати (податку) за земельну ділянку.

Згідно із п. 4.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами, з урахуванням дати прийняття об'єкта суборенди суборендарем за актом приймання-передачі, та дійсний до 30 вересня 2015 р.

На виконання умов Договору сторонами 01.10.2014 р. було підписано акт приймання-передачі об'єкта суборенди, відповідно до якого ТОВ "МАВЕЛЕС" передало, а ПП "МК ПЛЮС" прийняло в тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 40 м 2 в будівлі майстерні дерев, за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.01.2015 р. ТОВ "МАВЕЛЕС" та ПП "МК ПЛЮС" було укладено Додаткову угоду до Договору суборенди №БМД 1 від 01.10.2014 р., якою сторони домовились розірвати Договір суборенди.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди договір достроково припиняє свою дію з 31 січня 2015 року. Останнім днем строку дії договору є 31 січня 2015 року (п. 2 Додаткової угоди).

Пунктами 3, 4 Додаткової угоди сторони погодили, що розмір орендної плати за грудень місяць 2014 року становить: 9 037,82 грн., в тому числі ПДВ, а розмір орендної плати за січень місяць 2015 року становить: 2 345,31 грн., в тому числі ПДВ.

Сторони домовились, що суборендар, в день підписання цієї Додаткової угоди погашає частину боргу по орендній платі за грудень місяць 2014 року в розмірі 3 500,00 грн., в тому числі ПДВ (п. 5 Додаткової угоди).

Згідно із п.п. 6, 7 Додаткової угоди після припинення строку дії договору - між сторонами припиняються відносини суборенди. В частині здійснення платежів - умови договору діють до моменту їх повного виконання, якщо такі платежі залишаються не сплаченими на дату підписання акту приймання-передачі. Належні із суборендаря платежі, що залишаються несплаченими на дату підписання акту приймання-передачі, сплачуються суборендарем протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунків від орендаря.

Проте, як вказує позивач у своїй позовній заяві відповідач в порушення умов Договору та Додаткової угоди взятого на себе зобов'язання належним чином не виконав, орендну плату за грудень 2014 р. та січень 2015 р. не сплатив, акт приймання-передачі приміщення з суборенди не підписав.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за грудень 2014 р. та січень 2015 р.

Договір №БМД 1 від 01.10.2014 р. є договором суборенди (піднайму), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 3 статті 774 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в суборенду, користування ним відповідачем у грудні 2014 р. та січні 2015 р., а також існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості у розмірі 11 383,13 грн. за визначений період.

Згідно із ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту п. 3.1.6 Договору та умов Додаткової угоди строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендної плати у розмірі 11 383,13 грн. на підставі Договору та Додаткової угоди б/н від 20.01.2015 р., а також настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів їх погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП "МК ПЛЮС" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "МАВЕЛЕС" про стягнення з ПП "МК ПЛЮС" заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 11 383,13 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків внесення орендної плати у розмірі 569,16 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 8.2.4 Договору визначено, що у разі несплати суборендарем як повністю так і частково будь-якого з платежів передбачених договором (комунальні послуги, орендна плата) а термін до 5-го числа поточного місяця, орендар має право на стягнення штрафу у розмірі 5% від суми простроченого платежу.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання то вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків внесення орендної плати у розмірі 569,16 грн. визнаються судом обґрунтованими та задовольняються відповідно до наданого позивачем розрахунку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ "МАВЕЛЕС" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАВЕЛЕС" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МК ПЛЮС" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; ідентифікаційний номер 32069236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАВЕЛЕС" (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2, Літ. В; ідентифікаційний код 37193333) основну заборгованість у розмірі 11 383 (одинадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 13 коп., штраф за порушення строків внесення орендної плати у розмірі 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 14.04.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко