Ухвала

від 16.04.2015 по справі 916/3536/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"16" квітня 2015 р.Справа № 916/3536/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД"

Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт"

про стягнення 27274754,51 грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД": Фатєєва Я.А., довіреність від 25.06.2014р.;

Від Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт": Фатєєва Я.А., довіреність від 27.10.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" та Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт" про стягнення 27274754,51 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.14р. порушено провадження у справі №916/3536/14.

За клопотанням відповідачів, ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2014р. строк вирішення спору по справі було продовжено до 16.11.2014р., в порядку ст.69 ГПК України.

30.10.2014р. від Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт" надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх.ГСОО№2-4880/14 від 30.10.2014р.), в обґрунтування наданого клопотання Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт" "Телекарт" зазначає про те, що не має можливості самостійно вирішити питання щодо правильності розрахунку розмірів (сум) заборгованості ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" за кредитним договором № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та додатковими угодами.

Зокрема, кредитним договором № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року сума кредиту була визначена у розмірі 6000000,00 доларів США, а процентна фіксована ставка становить 11,75 % річних. Одночасно підписаною Генеральною кредитною угодою №010/3-0-1/152 від 20 червня 2008 року передбачено, що загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 7000000,00 доларів США.

Додатковою угодою №010/3-0-1/155/2 до кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року фіксована процентна ставка становить вже 13 % річних.

Додаткова угода №010/3-0-1/155/3 до кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року змінює договірну суму кредиту та встановлює її в розмірі 5674208,00 доларів США. Додаткова угода №010/3-0-1/155/4 до кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року встановлює суму кредиту в 5599208,00 доларів США. Додаткова угода №010/3-0-1/155/5 до кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року встановлює суму кредиту в 5584208,00 доларів США. Додаткова угода №010/3-0-1/155/9 до кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року встановлює суму кредиту в 5584208,00 і процентну ставку у розмірі 11 % річних.

В додатковій угоді №010/3-0-1/152/2 до генеральної кредитної угоди № 010/3-0-1/152 від 20 червня 2008 року зазначено, що процентна ставка становить 22,0 % річних - при наданні кредитів в національній валюті України та 13 % річних - при надані кредитів в доларах США.

В додатковій угоді №010/3-0-1/152/4 до генеральної кредитної угоди № 010/3-0-1/152 від 20 червня 2008 року зазначено, що процентна ставка становить 11 % річних -при надані кредитів в доларах США та 11 % річних - при надані кредитів в національній валюті України.

Також неодноразово був змінений графік погашення кредиту (додаткова угода №010/3-0-1/155/6 до кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року; додаткова угода №010/3-0-1/155/7 до кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року).

При такій кількості встановлених змін ВКФ "ТЕЛЕКАРТ" не може довіряти автоматизованій системі розрахунку заборгованості. Сума спору є дуже значною, складається із сум основної заборгованості, процентів та штрафних санкцій, які нараховуються в різному порядку та з різних підстав, тому в автоматичному розрахунку заборгованості можливі значні математичні помилки.

Додатковою угодою №010/3-0-1/152/2 до генеральної кредитної угоди № 010/3-0-1/152 від 20 червня 2008 року та №010/3-0-1/152/4 до генеральної кредитної угоди № 010/3-0-1/152 від 20 червня 2008 року передбачена можливість отримання кредиту також в національній валюті. Нам невідомо, чи отримував позичальник фактично кредит в національній валюті.

Крім того, ВКФ "ТЕЛЕКАРТ" не є позичальником за кредитним договором, та не може достовірно встановити скільки кредитних коштів було фактично отримано позичальником, скільки було сплачено безпосереднім позичальником, або іншими особами на погашення заборгованості за кредитом.

Також звертаємо увагу на те, що Розрахунок заборгованості зроблений комп'ютерною програмою, тобто є автоматичним, що робить неможливим встановити: коли саме позичальник за кредитом припинив сплачувати кошти, скільки коштів було сплачено позичальником в рахунок погашення заборгованості за кредитом, а також чи правильними є математичні розрахунки за кредитним договором № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та додатковими угодами до нього.

Вищевикладене свідчить про те, що питання щодо розрахунку розмірів (сум) заборгованості за кредитним договором № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та додатковими угодами до нього потребує застосування спеціальних економічних знань.

Отже, Виробничо-комерційна фірма Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт" просить суд призначити у справі судово економічну (фінансово-кредитну) експертизу, проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та поставити на вирішення експерта наступні питання:

1) чи сума заборгованості за кредитом згідно кредитного договору № 010/3-0- 1/155 від 20 червня 2008 року, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Телекарт Прилад", яку зазначено позивачем в розрахунку позовних вимог у справі, відповідає умовам кредитного договору та підтверджена документами первинного обліку, які відображають надання та часткове повернення кредиту;

2) чи сума відсотків за користування кредитом (в розрізі зміни відсоткової ставки), яку зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, визначена у відповідності до умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року, з урахуванням додатків до договору;

3) чи заборгованість по відсотках за користування кредитом (в розрізі зміни відсоткової ставки), яку зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, визначена у відповідності до умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та первинних документів, які відображають часткову сплату відсотків позичальником;

4) чи усі вихідні дані, використані позивачем в розрахунку позовних вимог у справі, випливають з умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та підтверджуються документами первинного обліку;

5) чи при розрахунку штрафних санкцій, які зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, позивач виходив із дійсних сум заборгованості, підтверджених умовами кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та документами первинного обліку.

03.04.2015р. від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вх.№8515/15 від 03.04.2015р.) згідно якого повернуті матеріали справи без проведення судової експертизи у зв'язку з тим, що сплату за експертизу у повному обсязі не було проведено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2015р., приймаючи до уваги усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній, провадження у справі було поновлено.

16.04.2015р. від Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт" надійшло клопотання про призначення у справі експертизи та зупинення провадження у справі, з додатками, а саме докази проведення оплати за рахунками для проведення експертизи.

Враховуючи необхідність повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, в судовому засіданні 16.04.15р. суд дійшов висновку, про необхідність призначення судово економічної експертизи.

Відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, як: висновки судових експертів.

Частиною першою ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до положень ч.2 вказаної статті Кодексу учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі

Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт), користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 цього Кодексу.

Суд, враховуюче викладене та приймаючи до уваги частину 3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Закону України „Про судову експертизу" та те, що для забезпечення повноти та всебічності дослідження всіх обставин справи, в судовому засіданні 16.04.15р., дійшов висновку щодо задоволення клопотання про призначення судової економічної експертизи.

На вирішення експертів слід поставити наступні питання:

1) чи сума заборгованості за кредитом згідно кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Телекарт-Прилад", яку зазначено позивачем в розрахунку позовних вимог у справі, відповідає умовам кредитного договору та підтверджена документами первинного обліку, які відображають надання та часткове повернення кредиту;

2) чи сума відсотків за користування кредитом (в розрізі зміни відсоткової ставки), яку зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, визначена у відповідності до умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року, з урахуванням додатків до договору;

3) чи заборгованість по відсотках за користування кредитом (в розрізі зміни відсоткової ставки), яку зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, визначена у відповідності до умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та первинних документів, які відображають часткову сплату відсотків позичальником;

4) чи усі вихідні дані, використані позивачем в розрахунку позовних вимог у справі, випливають з умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та підтверджуються документами первинного обліку;

5) чи при розрахунку штрафних санкцій, які зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, позивач виходив із дійсних сум заборгованості, підтверджених умовами кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та документами первинного обліку.

При цьому, суд, виконання експертизи, доручає Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21), зобов`язує керівника Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України виконання ухвали доручити необхідному колу фахівців, відповідної галузі знань. До Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертизи слід направити матеріали справи №916/3536/14, сторони зобов`язуються надати експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на його вимогу необхідні документи для проведення судової експертизи у строки визначені фахівцем.

Витрати по проведенню експертизи суд покладає на - Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт" та зобов'язує останнього надати суду докази оплати витрат на проведення експертизи.

При цьому, суд вважає за необхідне попередити експерта про кримінальну відповідальність відповідно до ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

Згідно п.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"(в редакції від 10.07.2014р.) відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи викладене, у зв`язку із призначенням у справі судово економічної (фінансово-кредитної) експертизи, провадження у справі №916/3536/14 підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи.

Керуючись ст.41, ч.2 п.1 ст.79, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1.Клопотання Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт" про призначення судово економічної (фінансово-кредитної) експертизи задовольнити.

2.Призначити у справі №916/3536/14 судову економічну експертизу.

3.Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

4.На вирішення експерта поставити наступні питання:

1) чи сума заборгованості за кредитом згідно кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Телекарт-Прилад", яку зазначено позивачем в розрахунку позовних вимог у справі, відповідає умовам кредитного договору та підтверджена документами первинного обліку, які відображають надання та часткове повернення кредиту;

2) чи сума відсотків за користування кредитом (в розрізі зміни відсоткової ставки), яку зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, визначена у відповідності до умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року, з урахуванням додатків до договору;

3) чи заборгованість по відсотках за користування кредитом (в розрізі зміни відсоткової ставки), яку зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, визначена у відповідності до умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та первинних документів, які відображають часткову сплату відсотків позичальником;

4) чи усі вихідні дані, використані позивачем в розрахунку позовних вимог у справі, випливають з умов кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та підтверджуються документами первинного обліку;

5) чи при розрахунку штрафних санкцій, які зазначено в розрахунку позовних вимог у справі, позивач виходив із дійсних сум заборгованості, підтверджених умовами кредитного договору № 010/3-0-1/155 від 20 червня 2008 року та документами первинного обліку.

5.Витрати по оплаті судової експертизи покласти на Виробничо-комерційну фірму Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт".

6.Надати Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №916/3536/14.

7.Зобов'язати сторін надати експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на його вимогу необхідні документи для проведення судової експертизи в строки встановлені експертом.

8.Зобов'язати Виробничо-комерційну фірму Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекарт" надати суду докази оплати витрат на проведення експертизи.

9.Провадження у справі №916/3536/14 зупинити до закінчення проведення судово економічної експертизи.

10.Попередити експерта про відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

11.Копію ухвали надіслати сторонам у справі, та до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Суддя С.Ф. Гут