Рішення

від 20.04.2015 по справі 756/2490/14-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.04.2015 Справа № 756/2490/14-ц

Справа пр. №2/756/82/15

ун. №756/2490/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2015 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Великохацької В.В.

при секретарях - Головатюк І.І., Бабаку М.Г., Приходько І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Рент-Драйв" про захист прав споживачів, виконання умов договору, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Рент-Драйв" (далі - ТОВ "Київ Рент-Драйв") про захист прав споживачів, виконання умов договору, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ТОВ "Київ Рент-Драйв" та ОСОБА_1 укладено договір прокату легкового автомобіля від 29.12.2013 року №ДТ-123004, відповідно до умов якого ТОВ "Київ Рент-Драйв" (наймодавець) зобов'язався передати у строкове платне користування ОСОБА_1 (наймач) автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, а ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язався при отриманні автомобіля в оренду сплатити 100% передоплати за прокат автомобіля за погоджений строк, а також внести заставу в розмірі, передбаченому в акті приймання-передачі автомобіля, що становить 900 доларів США.

Позивач зазначив, що він належним чином виконав взяті на себе за договором прокату легкового автомобіля від 29.12.2013 року №ДТ-123004 зобов'язання, сплативши у повному обсязі передоплату за прокат автомобіля, після чого наймодавець передав йому автомобіль у строкове платне користування.

Як зазначив позивач, під час повернення автомобіля з оренди відповідач не зміг повернути суму застави, однак визнав борг у розмірі застави, про що на акті повернення автомобіля з прокату представником ТОВ "Київ Рент-Драйв" було складено розписку. Після цього, за твердженням ОСОБА_1, він неодноразово звертався до ТОВ "Київ Рент-Драйв" з вимогами про виконання умов договору. Проте вказані вимоги позивача не були задоволені, з моменту підписання акту повернення автомобіля по день звернення позивача до суду з позовом відповідач не виконав умов договору та не повернув суму застави.

З цих підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 22342,23 грн., що складаються із суми застави у розмірі 7832,70 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 50,22 грн., пені за невиконання умов договору у розмірі 8459,32 грн., витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у сумі 3000,00 грн., а також 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У процесі розгляду справи позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд витребувати у відповідача акт СТО, договір страхування, стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 236651,73 грн., що складаються із суми застави у розмірі 19301,40 грн., пені за невиконання умов договору у розмірі 211350,33 грн., витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у сумі 3000,00 грн., а також 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Представники позивача у судовому засіданні позов свого довірителя з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримали, просили суд його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, мотивувавши це тим, що під час дії договору прокату легкового автомобіля від 29.12.2013 року №ДТ-123004 позивачем було нанесено пошкоджень автомобілю, а також повернуто його в брудному стані, про що було здійснено відповідні записи у акті повернення автомобіля з прокату. Як зазначив представник відповідача, сума завданих збитків та компенсацій за період користування автомобілем складає 11348,00 грн., позивач погодився з описом технічного стану автомобіля та з сумою завданих збитків і компенсацій, підписавши даний акт. Крім того, представник ТОВ "Київ Рент-Драйв" звернув увагу суду на те, що відповідно до п.5.10 договору прокату легкового автомобіля застава не повертається (або повертається не в повному обсязі), зокрема, у разі відмови наймача компенсувати завдані внаслідок користування автомобілем збитки. Позивач не компенсував зазначену в акті повернення автомобіля з прокату суму завданих збитків у розмірі 11348,00 грн., яка є меншою, ніж сума застави (900 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ від 13.01.2014 року становить 7191 грн.), а тому застава поверненню не підлягає. Наведене, на думку представника відповідача, є підставою для відмови в позові.

З цих підстав представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) одна сторона (наймодавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (наймачеві) у користування за плату на певний строк. Ч.1 ст.762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Ч.1 ст.760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Київ Рент-Драйв" та ОСОБА_1 укладено договір прокату легкового автомобіля від 29.12.2013 року №ДТ-123004, відповідно до умов якого ТОВ "Київ Рент-Драйв" (наймодавець) зобов'язався передати у строкове платне користування ОСОБА_1 (наймач) автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, а ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язався при отриманні автомобіля в оренду сплатити 100% передоплати за прокат автомобіля за погоджений строк, а також внести заставу в розмірі, передбаченому в акті приймання-передачі автомобіля, що становить 900 доларів США (а.с.4).

Згідно з ч.1 ст.765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як встановлено судом та не оспорюється представниками сторін, ОСОБА_1 належним чином виконав взяті на себе за договором прокату легкового автомобіля від 29.12.2013 року №ДТ-123004 зобов'язання, сплативши у повному обсязі передоплату за прокат автомобіля, після чого наймодавець ТОВ "Київ Рент-Драйв" передав йому у строкове платне користування автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 відповідно до акту приймання-передачі легкового автомобіля від 29.12.2013 року (а.с.5).

Таким чином, перебіг строку прокату автомобіля ОСОБА_1 розпочався 29.12.2013 року та закінчився 13.01.2014 року.

Разом з цим, положення ч.1 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає право споживача відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відтак, наведена норма Закону України "Про захист прав споживачів" допускає можливість звернення споживача до виконавця з вимогою про відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором.

Як вбачається зі змісту претензії позивача від 12.02.2014 року, яка була отримана відповідачем 12.02.2014 року, ОСОБА_1 наполягав на поверненні йому застави у розмірі 900 доларів США, відшкодувати матеріальні збитки та моральну шкоду. В цій претензії позивач також зазначив, що у разі неповернення боргу відповідачем у строк 2 (два) робочі дні він буде змушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду, що призведе до значного збільшення суми (штрафні санкції, індекс інфляції, втрачена вигода, моральна шкода та оплата послуг юриста). Однак, відповіді на претензію позивачем отримано не було.

Як стверджував позивач та встановлено судом, відповідно до акту повернення автомобіля з прокату в описі технічного стану автомобіля після прокату пошкоджень не виявлено, автомобіль було повернуто в брудному вигляді з кількістю пального "2 дел" та показниками спідометра 14988 км. Факт прийняття автомобіля відповідачем підтверджується підписом уповноваженої особи ОСОБА_2, інших записів, які б свідчили про наявність будь-яких ушкоджень автомобіля чи інших фактів завдання шкоди автомобілю в акті не зазначено. Крім того, в даному акті зафіксовано факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на дату підписання акту, що визнано самим відповідачем записом "Долг автопроката ТОВ "Киев Рент-Драйв" - 900 дол. США. Возврат 28.01.2014" та підписом керівника (директора) наймодавця (а.с.19). Вказана обставина про наявність заборгованості ТОВ "Київ Рент-Драйв" перед позивачем, що підтверджена особистим підписом директора товариства, не заперечувалась представником відповідача.

Cлід зазначити, що відповідно до висновку експерта №1082 від 29.01.2015 року Київської незалежної судово-екпертної установи підписи від імені ОСОБА_1, що містяться на звороті акта приймання-передачі легкового автомобіля від 29.12.2013 року виконані самим ОСОБА_1(а.с.112-117). Як пояснив позивач, у зв'язку з тим, що перелік пошкоджень легкового автомобіля НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, зазначено лише в акті однієї сторони (примірник наймодавця), та жодним чином не зазначається в оригіналі акту наймача, а тому виникають сумніви щодо справжності виникнення таких пошкоджень в момент повернення автомобіля наймачем. Більш того, підпис наймача, на думку ОСОБА_1, у примірнику наймодавця лише підтверджує факт належного виконання зобов'язань останнім та своєчасного повернення легкового автомобіля наймодавцю. Також відповідачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження пошкоджень автомобіля (наприклад, фотографій із зображенням пошкоджень автомобіля). Відсутність попередніх звернень відповідача з письмовими вимогами про відшкодування завданих позивачем збитків дає підстави вважати, що примірник акту відповідача не є належним доказом на підтвердження того факту, що автомобіль був переданий ОСОБА_1 з наявними пошкодженнями.

Окрім цього, ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч.1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі, коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Пеня за невиконання відповідачем умов договору прокату легкового автомобіля від 29.12.2013 року №ДТ-123004, яку просив стягнути позивач, складає 211350,33 грн.

Ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на очевидну невідповідность розміру пені, нарахованої позивачем, розміру збитків, які він поніс внаслідок невиконання умов договору ТОВ "Київ Рент-Драйв" стосовно зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми застави, з метою недопущення безпідставного збагачення наймача за рахунок наймодавця, суд зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню за договором прокату легкового автомобіля від 29.12.2013 року №ДТ-123004, до 9650,70 грн.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

За приписами ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав ОСОБА_1, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у сумі 1000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо витребування у ТОВ "Київ Рент-Драйв" акту СТО та договору страхування, то позивачем не зазначено посилання на докази на підтвердження того, що він звертався з письмовою заявою до відповідача з проханням надати йому відповідні документи та йому було відмовлено. Таким чином, суд вважає, що в цій частині вимог позов не підлягає задоволенню.

Ст.79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, відносяться, зокрема, витрати на правову допомогу. Ст.84 цього Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27.04.2006 року №590 граничний розмір таких витрат складає 40% від мінімальної заробітної плати за годину роботи. Як вбачається з квитанції №110214-01 від 11.02.2014 року, позивач сплатив виконавцеві ПП "Юридична компанія "Стронгер" 3000,00 грн. в якості оплати за правову допомогу на підставі контракту №11022014-01 від 11.02.2014 року. Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. слід задовольнити.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у розмірі 329,52 грн. в дохід держави.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.15, 16, 22, 23, 526, 530, 549, 551, 610, 759, 760, 762, 1167 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів", та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 79, 84, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Рент-Драйв" про захист прав споживачів, виконання умов договору, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Рент-Драйв" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 32952 (тридцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 10 (десять) копійок, що складається із суми застави у розмірі 19301 (дев'ятнадцять тисяч триста одна) гривня 40 (сорок) копійок, пені за користування чужими грошовими коштами у розмірі 9650 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят) гривень 70 (сімдесят) копійок, витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок, 1000 (одна тисяча) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Рент-Драйв" судовий збір у сумі 329 (триста двадцять дев'ять) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки в дохід держави.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Великохацька