Постанова

від 27.03.2015 по справі 804/12922/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 р. Справа № 804/12922/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТТА-1» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2014 року ТОВ «ТЕТТА-1» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Західно-Донбаська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122205 від 12.05.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 18.04.2014р. №75/04-10-22-05-38685495, висновки в якому є невірними, оскільки зроблені лише з оглядом на акт зустрічної звірки з контрагентом - ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин за січень 2014р. Також позивач зазначає, що ним було надано до перевірки первинні документи, що оформлені відповідно до норм чинного законодавства, та підтверджують законність та реальність господарських операцій з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» за січень 2014р.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, де вказав, що підтримує позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, письмових заперечень не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наявних підстав у відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ТЕТТА-1» зареєстроване 22.05.2013р. за №12321020000002702 Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області за адресою: 51413 Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Гагаріна, буд. 15-А, перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ, є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 200128912).

На підставі п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі-ПК України), відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ТЕТТА-1».

18.04.2014р. за результатами цієї перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТЕТТА-1» код ЄДРПОУ 38685495 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2014р. при взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» код ЄДРПОУ 38434227» № 75/04-10-22-05-38685495 (далі - акт перевірки від 18.04.2014р.).

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

1) Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ТЕТТА-1» з постачальником ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р. на суму ПДВ 53 594,47 грн.

2) Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.10 р. за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) при отриманні товару в січні 2014р. від ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» у розмірі суми ПДВ 53 594,47 грн. Згідно аналізу баз даних встановлено, зазначені у акті податкові накладні були задекларовані у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014р. від 20.03.2014р. №9014650135.

На підставі акту перевірки від 18.04.2014р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.05.2014 р. №0000122205, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ТЕТТА-1» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 66 992 грн., в тому числі за основним платежем - 53 594 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13 398 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача ТОВ «ТЕТТА-1» оскаржило його в адміністративному порядку, проте у задоволенні скарг контролюючими органами було відмовлено, а спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України 14 податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суд зауважує, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна правова позиція зазначена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст. 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ТЕТТА-1» (покупець) та ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» (постачальник) уклали договір поставки №02/09 від 02.09.2013р. за умовами якого постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар-продукти харчування.

На виконання вказаного договору у перевіряємому періоді - січні 2014р. було складено податкові та видаткові накладні на загальну суму 321 563,82 грн., в т.ч. ПДВ 53 594,46 грн.

Дослідивши надані позивачем вказані первинні документи, суд зазначає, що договором поставки №02/09 від 02.09.2013р. не встановлено умови постачання товару, а саме ким з сторін та за чий рахунок здійснюється поставка товару.

Разом з тим, згідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 р. (зі змінами), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно до правил оформлення документів на перевезення, передбачених п. 11.1- 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 983 від 05.12.2013 р., основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Суд зауважує, що позивачем не надано до перевірки податковому органу, а також суду жодних документів на підтвердження перевезення товару та його отримання від постачальника - ТОВ «ТД «Хеппі Трейд».

Судом встановлено відповідно до договору оренди транспортних засобів №9ТР від 01.10.2013р. наявність у ТОВ «ТЕТТА-1» транспортного засобу марки ГАЗ 3302 3 НГ типу фургон малотоннажний державний номер АЕ 1257 ВМ, проте у відсутність документів на перевезення вказана обставина не підтверджує факт перевезення товару.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано документів на підтвердження використання продуктів харчування за договором поставки №02/09 від 02.09.2013р. у своїй господарській діяльності, оскільки лише наявність у власності та на підставі договорів оренди нежитлових приміщень - супермаркетів, приміщень кафе-барів, цеху полу фабрикатів, мучного цеху не є на думку суду належним доказом використання цього товару у своїй господарській діяльності.

Таким чином, на підставі викладеного, а також враховуючи відсутність документів про оплату товару, суд встановив відсутність руху активів позивача та зміни його майнового стану за вказаними господарськими операціями та погоджується з висновками податкового органу про те, що продаж продуктів харчування за договором поставки №02/09 від 02.09.2013р., укладеним між ТОВ «ТЕТТА-1» та ТОВ «ТД «Хеппі Трейд», не відбувався.

Водночас суд вважає необґрунтованими твердження позивача з приводу того, що відповідач вийшов за межі перевірки за період - січень 2014р., вказавши в акті перевірки від 18.04.2014р. про включення податкових накладних за січень 2014р. до складу податкового кредиту за лютий 2014р., оскільки вказані податкові накладні були виписані у перевіряємому періоді.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 18.04.2014 р., відповідачем отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області акт від 10.04.2014р. №504/04-62-22-3/38434227 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014р.»

В силу вимог п.п. 83.1.2 та п.п. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є податкова інформація та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з отриманим відповідачем актом ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» за січень 2014р. не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій постачальники - ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» - покупці за січень 2014р.

З огляду на встановлені вище обставини, проаналізувавши у сукупності первинні документи ТОВ «ТЕТТА-1» та податкову інформацію щодо його контрагента, суд критично відноситься до тверджень позивача про реальність здійснення ним господарських операцій у січні 2014 р. з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» та вважає правомірними висновки відповідача щодо завищення ТОВ «ТЕТТА-1» податкового кредиту у сумі 53 594 грн. за січень 2014 р., оскільки, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, бухгалтерські документи позивача не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За таких обставин, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.05.2014 р. №0000122205, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ТЕТТА-1» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 66 992 грн., в тому числі за основним платежем - 53 594 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13 398 грн.

За змістом ч.ч.4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вказаного суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТТА-1» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТТА-1» на користь державного бюджету України решту судового збору у розмірі 1 644,3 (одна тисяча шістсот сорок чотири гривень 30 копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна