Постанова

від 05.03.2015 по справі 804/2203/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 р. Справа № 804/2203/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТИС - ГРУПП" про вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ :

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» в якому позивач просить:

зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «АТИС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 35607477);

заборону відчуження ТОВ «АТИС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 35607477) майна;

зобов'язати ТОВ «АТИС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 35607477) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник окремих податків, та на даний час має заборгованість перед бюджетом в сумі 87297,28 грн.

У зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська прийнято рішення від 09.10.2014 №95/35607477 про опис майна ТОВ «АТИС-ГРУПП» в податкову заставу.

З метою опису майна у податкову заставу податковим керуючим ТОВ «АТИС-ГРУПП» 26.11.2014 р. здійснено вихід на юридичну адресу платника податків, однак здійснити опис майна виявилось неможливим у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Таким чином, провести опис виявилось неможливим у зв'язку з ненаданням підприємством відповідних документів, про що складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 26.11.2014 р.

Представник позивача просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» перебуває на обліку в Лівобережній ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпроперовській області.

Наявні у справі докази свідчать, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» перед бюджетом існує борг у розмірі 87297,28 грн., який виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань.

З метою погашення податкового боргу та на підставі ст. 59 Податкового кодексу України на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» направлялась податкова вимога №5821-25 від 30.09.2014 р.

Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

-несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

-несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

09.10.2014 р. заступником начальника Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська прийнято рішення №95/35607477 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» у податкову заставу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

26.11.2014 р. податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №33/35607477, в якому зафіксовано факт перешкоджання податковому керуючому виконання повноважень визначених Податковим кодексом України, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням та недопущення податкового керуючого до виконання своїх повноважень.

Згідно п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З системного аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що зупинення видаткових операцій платника податку, заборона відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу є виключним засобом забезпечення виконання обов'язків податковим керуючим щодо опису майна такого платника у податкову заставу з метою забезпечення погашення податкового боргу в повному обсязі.

У листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13 «Про застосування адміністративного арешту коштів» зазначено, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

При цьому в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій. При цьому суди не повинні обмежуватися констатацією в резолютивній частині судового рішення лише факту зупинення видаткових операцій, оскільки такий наслідок на вимогу органу державної податкової служби може виникати тільки в разі накладення арешту на кошти платника податків.

Пунктом 20.1.32 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зупинити видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 35607477) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 35607477), в межах суми податкового боргу у розмірі 87297,28 грн.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 35607477) відчуження майна в межах суми податкового боргу у розмірі 87297,28 грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АТИС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 35607477) виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме: допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова