Постанова

від 20.04.2015 по справі 813/1558/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2015 року № 813/1558/15

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до Публічного акціонерного товариства «Електро» в особі Тернопільського управління публічного акціонерного товариства «Електро» про стягнення заборгованості в розмірі 6 622,28 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (далі - УПФУ в м. Тернополі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Електро» в особі Тернопільського управління публічного акціонерного товариства «Електро» (далі - ПАТ «Електро» в особі Тернопільського управління ПАТ «Електро») з вимогою про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду в розмірі 6 622,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з ч.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Позивач пояснив, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, призначених працівникам Тернопільського управління публічного акціонерного товариства «Електро», загальну сума заборгованості за період з 01.02.2015 року по 25.03.2015 року становить 6 622,28 грн. Оскільки відокремлений підрозділ ПАТ «Електро» самостійно не відшкодував понесених витрат на виплату пільгових пенсій, управління ПФУ звернулося з даним позовом до суду.

Згідно ухвали суду від 01 квітня 2015 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження разом із копією позовної заяви з додатками до неї, та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, направлені судом документи, отримані відповідачем 06 квітня 2015 року. З врахуванням того, що від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими i важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список № 2).

Відповідно до п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (надалі-Інструкція).

Відповідно до п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

ЗАТ «Електро», код ЄДРПОУ 00132629, згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстроване юридичною особою 20.07.1994 року за адресою 79056, Львівська обл., м. Львів, вул. Ковельська, будинок 109 А . Згідно даних в витягу про відокремлені підрозділи ПАТ «Електро», таким, серед інших, є Тернопільське управління ПАТ «Електро», код ЄДРПОУ 00132291, місцезнаходження 46010, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1, що створене без права юридичної особи(а.с.8-10).

Згідно ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України, відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. А отже, за зобов'язаннями відокремленого підрозділу (філії) відповідає юридична особа, що такий підрозділ створила, хоч законом і дозволено відокремленому підрозділу мати свої рахунки в банку, печатку та деякі ін. ознаки юридичної особи.

Крім того, згідно норм КАС України, відповідачем у справі може були лише юридична особа.

Тернопільське управління ПАТ «Електро» перебуває на обліку в УПФ в м. Тернополі та відповідно до ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, зобов'язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За період роботи на Тернопільському територіальному управлінні ПАТ «Електро» право на пільгову пенсію на підставі п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набули: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Тернопільського управління ПАТ «Електро» направлялись відповідні розрахунки, на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку виплачених пенсій, які були отримані підприємством, що підтверджують поштові повідомлення про вручення, однак зазначені в розрахунках суми підприємством не сплачувалися (а.с.11-15).

Отже, заборгованість відповідача зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.02.2015 року по 25.03. 2015 року складає 6 622,28 грн. та є узгодженою.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми суду надано не було.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, сума відокремленого підрозділу ПАТ «Електро» в особі Тернопільського управління ПАТ «Електро» - по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно п.т «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 6 622,28 грн.(а.с.7).

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, оскільки наявність заборгованості у ПАТ «Електро» в особі його відокремленого підрозділу Тернопільського управління ПАТ «Електро» доведена матеріалами справи, доказів погашення заборгованості у повному обсязі станом на момент розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі ст. ст. 4, 6, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI , зі змінами та доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Електро» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Ковельська, 109А; код ЄДРПОУ 00132486) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.02.2015 року по 25.03.2015 року в сумі 6 622 (шість тисяч шістсот двадцять дві) гривень 28 копійок.

Постанову звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Костецький Н.В.