Ухвала

від 16.04.2015 по справі 826/20203/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20203/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Херсонській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аранта" про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства економічного розвиту і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення. Свої позовні вимоги мотивував несплатою відповідачем орендної плати за земельні ділянки. Просив суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків ТОВ «Аранта» (ЄДР 32377682), який має податковий борг з орендної плати на землю з юридичних осіб у сумі 128 827, 88 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Аранта» знаходить на обліку як платник податків в Генічеській об'єднаній державній податковій інспекцій Головного управління Міндоходів у Херсонській області згідно повідомлення №12 від 27.06.2014 про взяття на облік за неосновним місцем обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість виникла в зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі самостійно поданої декларації.

У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань позивачем виставлено податкову вимогу №386-25 від 05.05.2014. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 15.05.2014.

Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області зазначає, що з метою погашення податкового боргу останньою було подано позов про стягнення 46 428, 87 грн. Так постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 позов було задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» борг в сумі 46 428, 87 грн., за наслідком чого виставлялися інкасові доручення, але такі заходи не призвели до погашення боргу.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у реєстрі права власності на нерухоме майно щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» не зареєстровано права власності на будь - який об'єкт нерухомого майна. Вказана довідка датована 25.06.2014.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N2755-VI.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 стаття 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Згідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, ст.59 ПКУ передбачено наступне.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України встановлено таке.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З системного аналізу зазначеної норми судом вбачається, що законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме: 1) відсутність майна у платника податків, який має податковий борг; 2) наявність у платника податків, який має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу; 3) відсутність у платника податків, який має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, відповідно до пункту 95.2 ПК України, право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги (вказана правова позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, зазначеній у інформаційному листі від 29.04.2013 р. N642/12/13-13).

60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги №386-25 від 05.05.2014 минуло 07.07.2014 (61-й день). Разом з тим, обставина стосовного відсутності зареєстрованого права власності на будь - який об'єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аранта» встановлена раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги, а саме 25.06.2014.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відмову у задоволені позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта», що знаходяться в банківських установах.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 21 квітня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 16 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.