Рішення

від 16.04.2015 по справі 902/439/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2015 р.

Справа № 902/439/15

за позовом :Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області (21034, м. Вінниця, пров. Залізничний, 6)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медівін" (м.Вінниця, вул. Пирогова, 10)

про стягнення боргу

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

позивача : Щур В.Г.,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов управлінням Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медівін" про стягнення боргу.

Ухвалою суду від 02.04.2015 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 16.04.2015 року.

В судове засідання 16.04.2015 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача загальний борг та штрафні санкції.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

31.12.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2329 на охорону об'єкту підрозділом Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області.

Відповідно до п.1.1. договору Замовник передає а Охорона приймає на себе обов'язки по наданню послуг охорони УДСО при УМВС України у Вінницькій області щодо охорони «Об'єкту» «Замовника», а саме: приміщення медичного центру «Медивін» за адресою: м. Вінниця, вул.Пирогова, 10, зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення цілісності та недоторканості «Об'єкту», «Замовника» з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до «Об'єкту».

Згідно п.3.1. договору Оплата за надані охоронні послуги здійснюється до 05 числа поточного місяця «Замовником» відповідної суми, вказаної у Додатку 1 вартості наданих послуг згідно Акту виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1. договору цей договір набуває чинності з 31.12.2014 року і діє до 25.01.2014 року. В разі, коли за 5 діб до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія Договору вважається продовженою за згодою обох Сторін на кожний наступний термін.

Згідно п.5.3. договору у разі несвоєчасної оплати наданих охоронних послуг «Замовник» сплачує «Охороні» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення платежів.

Відповідно до укладеного додатку № 1 до договору № 2329 від 31.12.2014 року (протокол узгодження договірної ціни на здійснення заходів охорони) - сторонами досягнуто домовленість про договірну ціну за здійснення заходів охорони по договору від 31.12.2014 року №2329, становить - 19272,00 грн. в т.ч. 20 % ПДВ за одну годину охорони кожним працівником «Охорони». Цей протокол є невід'ємною частиною Договору і є підставою для розрахунків «Замовника» з «Охороною», починаючи з 31.12.2014 року.

Відповідно до укладеного додатку № 2 до договору № 2329 від 31.12.2014 року (протокол узгодження договірної ціни на здійснення заходів охорони) - сторонами досягнуто домовленість про договірну ціну за здійснення заходів охорони по договору від 31.12.2014 року №2329, становить - 32,12 грн. у т.ч. ПДВ-20% за одну годину охорони кожним працівником цивільної охорони; 19272,00 грн. в т.ч. 20 % ПДВ загальна сума договірної ціни за здійснення заходів охорони. Цей протокол є невід'ємною частиною Договору і є підставою для розрахунків «Замовника» з «Охороною», починаючи з 31.12.2014 року.

Між сторонами по справі 25.01.2015 року було укладено додаткову угоду до основного договору, де зокрема зазначено - продовжити надавати послуги фізичної охорони по охороні ТОВ «Медичний центр «Медівін» згідно договору № 2329 від 31.12.2014 з 08.00 год 25.01.2015 року до 08:00 год 05.02.2015 року, загальна сума договірної ціни за здійснення заходів становить 8479,68 грн. у т.ч. ПДВ - 20%. У разі невиконання Сторонами умов додаткової угоди, винна сторона несе відповідальність, згідно з чинним законодавством. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та діє до 05 лютого 2015 року.

Згідно укладеного додатку № 3 до договору № 2329 від 31.12.2014 року (протокол узгодження договірної ціни на здійснення заходів охорони) - сторонами досягнуто домовленість про договірну ціну за здійснення заходів охорони по договору від 31.12.2014 року №2329, становить - 32,12 грн. у т.ч. ПДВ-20% за одну годину охорони кожним працівником цивільної охорони; 8479, 68 грн. в т.ч. 20 % ПДВ загальна сума договірної ціни за здійснення заходів охорони. Цей протокол є невід'ємною частиною Договору і є підставою для розрахунків «Замовника» з «Охороною», починаючи з 25.01.2015 року.

Згідно акту № 2 взяття під охорону поста цивільної охорони по охороні ТОВ «Медичний центр «Медівін» від 31.12.2014 року - комісія у складі: В.О. директора ТОВ «Медичний центр «Медівін» Раковського К.Ю., командира БМО УДО підполковника міліції Дубового О.А., начальника ДЦО УДСО Машталіра А.В., склали цей акт про те, що з 08:00 години 31.12.2014 року підрозділ УДСО при УМВС України у Вінницькій області згідно листа № 72 від 30.12.2014 року та договору № 2329 від 31.12.2014 року починає надавати послуги фізичної охорони по охороні Медичного центру «Медівін», що розташований за адресою: м, Вінниця, вул. Пирогова, буд. № 10.

Згідно акту № 3 взяття під охорону поста цивільної охорони по охороні ТОВ «Медичний центр «Медівін» від 31.12.2014 року - комісія у складі: В.О. директора ТОВ «Медичний центр «Медівін» Раковського К.Ю., т.в.о. командира БМО УДО майора Яблонського А.А., начальника ДЦО УДСО Машталіра А.В., склали цей акт про те, що з 08:00 години 25.01.2015 року підрозділ УДСО при УМВС України у Вінницькій області згідно додаткової угоди до договору № 2329 від 31.12.2014 року продовжує надавати послуги фізичної охорони по охороні медичного центру «Медівін», що розташований за адресою: м, Вінниця, вул. Пирогова, буд. № 10.

Згідно акту № 4 взяття під охорону поста цивільної охорони по охороні ТОВ «Медичний центр «Медівін» від 05.02.2015 року - комісія у складі: В.О. директора ТОВ «Медичний центр «Медівін» Раковського К.Ю., т.в.о. командира БМО УДО майора Яблонського А.А., начальника ДЦО УДСО Машталіра А.В., склали цей акт про те, що з 08:00 години 05.02.2015 року підрозділ УДСО при УМВС України у Вінницькій області згідно додаткової угоди до договору № 2329 від 31.12.2014 року припиняє надавати послуги фізичної охорони по охороні медичного центру «Медівін», що розташований за адресою: м, Вінниця, вул. Пирогова, буд. № 10.

Позивачем свої зобов'язання відносно договору було виконано в повному обсязі, що стверджується підписаними актами прийому здачі виконаних робіт, а саме № 12-0000006 за січень 2015 року на загальну суму 24411,20 грн. та № 12-0000019 за лютий 2015 року на загальну суму 3340,48 грн.

Відповідачем порушено умови договору, а саме, не оплачено послуги за січень 2015 року згідно акту № 12-0000006 на загальну суму 24411,20 грн.

06.03.2015 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 16/1-1-595/Гл з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена без задоволення.

Відповідачем сплачено суму боргу по акту виконаних робіт за лютий 2015 р. повністю. (платіжне доручення від 06.02.2015р. №1514 в сумі 3340,48 грн.)

Непроведення розрахунків спонукало позивача звернуся з позовом до суду про стягнення боргу з урахуванням штрафних санкцій.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості в розмірі 24411,20 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 2221,75 грн. пені, 162,52 грн. 3% річних; 483,83 грн. інфляційних втрат. (період з 06.01.2015р. - 27.03.2015р.)

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.3. договору у разі несвоєчасної оплати наданих охоронних послуг «Замовник» сплачує «Охороні» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення платежів.

Суд, здійснивши перерахунок пені (система "Ліга-Закон") приходить до висновку, що позов в даній частині підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідно до норм чинного законодавства, прийшов до висновку про правильність нарахування, тому позов в цій частині підлягає задоволенню. (система "Ліга-Закон")

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвали відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медівін"(м.Вінниця, вул. Пирогова, 10; код ЄДРПОУ 36886710) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області (21034, м.Вінниця, пров. Залізничний, 6; код ЄДРПОУ 08596825) 24411,20 грн. заборгованості; 2221,75 грн. пені, 162,52 грн. 3% річних; 483,83 грн. інфляційних втрат, 1827,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу.

Повне рішення складено 20 квітня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (м.Вінниця, вул. Пирогова, 10)