Рішення

від 15.04.2015 по справі 904/1123/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.15р. Справа № 904/1123/15 За позовом прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область в інтересах держави Криворізької міської ради Дніпропетровської область, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область в особі позивача комунального підприємства "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до житлово-будівельного кооперативу "ГІРНИК-2", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 56 897 грн. 19 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від прокурора - Ягольник Г.В., дов. №05/2-1160 вих-15 від 08.04.2015р.

від міської ради - представник не з'явився

від позивача - представник не з'явився

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави Криворізької міської ради Дніпропетровської область в особі позивача комунального підприємства "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до житлово-будівельного кооперативу "ГІРНИК-2" про стягнення 56 897 грн. 19 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання №111 від 01.10.1998р.

Ухвалою господарського суду від 17.02.2015 року порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 12.03.2015 року.

12.03.2015р. представник позивача до судового засідання надав до канцелярії господарського суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення. (а.с.34-35)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове зсідання, розгляд справи відкладено на 15.04.2015р.

15.04.2015р. прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.61)

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду була направлена на адресу відповідача, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (50047, м. Кривий Ріг, вул. Карбишева, буд.2 ), з зазначеної адреси до суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення. (а.с.62-63)

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 (з подальшими змінами), на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовну заяву подано до господарського суду Дніпропетровської області 16.02.2015р., будь-яких клопотань про продовження строку розгляду справи від представників сторін до господарського суду не надходило, а тому двохмісячний строк розгляду спору спливає 16.04.2015р.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає, що позивач та відповідач не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

15.04.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99, "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

З матеріалів справи вбачається, що між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник-позивач) та житлово-будівельним кооперативом "ГІРНИК-2" (споживач-відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання №111 від 01.10.1998р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується відпустити споживачеві теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару у відповідності із встановленим планом теплоспоживання з 01.10.1998 по 31.12.1998р. (див. таблицю №1 та №2) житловий будинок за адресою вул. Карбишева, 2. (а.с. 10-11)

Даний договір діє з 01.10.1998р. до 31.12.1998р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійшла заява однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляду (пункт 26 договору).

Пунктом 2 договору передбачено, що постачання теплової енергії для потреб опалення та вентиляції здійснюється протягом опалювального періоду, встановленого відповідним рішенням виконкому Криворізької міської ради народних депутатів (при цьому плановий опалювальний сезон з 15 жовтня по 15 квітня), гаряче водопостачання постачається протягом року (за винятком ремонтного періоду).

Оплата за відпущу теплову енергію здійснюється споживачем протягом 5 днів після отримання рахунку постачальника. У випадку несплати рахунку протягом 5 днів з дня його пред'явлення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,25% за кожний день прострочки від суми заборгованості. (п.25 договору)

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію протягом всього періоду, передбаченого договором, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про початок та закінчення опалювального періоду".

Пунктом 5 договору встановлено, що облік кількості теплової енергії, спожитої споживачем здійснюється на підставі показників приладів обліку встановлених на межі розділу. За відсутності приладів обліку споживач розраховується с постачальником за проектними навантаженнями.

За період з 21.01.14 року по 17.12.14 року у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 47292 грн. 25 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату та реєстрами рахунків з відмітками про отримання їх відповідачем.

На підставі п. 25 договору, яким передбаченого, що у випадку несплати рахунку протягом 5 днів з дня його пред'явлення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,25% за кожний день прострочки від суми заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3357,19 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу суму збитків від інфляції у розмірі 5586,02 грн. та 3% річних у розмірі 661,73 грн.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем залишилась не оплаченою.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши прокурора, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору, виконав належним чином.

З огляду на умови договору, щодо строку оплати поставленої теплової енергії, строк оплати поставленої теплової енергії, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленої теплової енергії відповідач не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, позовні вимоги суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми 47 292 грн. 25 коп. основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 661 грн. 73 коп. та суму збитків від інфляції у розмірі 5586,02 грн., судом встановлено наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5586 грн. 02 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт споживання відповідачем теплової енергії є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаної теплової енергії в строк визначений договором відповідачем проведена не була, перевіривши наданий прокурором розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 661 грн. 73 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 3357 грн. 19 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

На підставі п. 25 договору, яким передбаченого, що у випадку несплати рахунку протягом 5 днів з дня його пред'явлення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,25% за кожний день прострочки від суми заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3357,19 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.16), з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що розрахунок пені, що підлягає до стягнення було здійснено позивачем без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перераховано розрахунок пені за 183 дні прострочення зобов'язань по кожному періоду прострочення окремо, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3357 грн. 19 коп., підлягають частковому задоволенню у розмірі 3333 грн. 41 коп.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.4.6. Постанови пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "ГІРНИК-2" (50047, м. Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 23065672) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) основну заборгованість у розмірі 47292 грн.25 коп., пеню у розмірі 3333 грн. 41 коп., суму 3% річних у розмірі 661 грн. 73 коп., суму збитків від інфляції у розмірі 5586 грн. 02 коп.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "ГІРНИК-2" (50047, м. Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 23065672) в доход Державного бюджету України (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) судовий збір в розмірі 1826 грн.24 коп.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) в доход Державного бюджету України (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) судовий збір в розмірі 00 грн.76 коп.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.04.2015р.

Суддя Л.П. Кармазіна