Рішення

від 16.04.2015 по справі 904/729/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.15р. Справа № 904/729/15

За позовом публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автобортранс", м.Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Євросібінвест", м.Донецьк

про солідарне стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Боруха В.А., довіреність №11 від 31.01.2015р.;

від відповідача - 1: не з'явився;

від відповідача - 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Автобортранс", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач-1) та до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євросібінвест", м.Донецьк (далі по тексту - відповідач-2) про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача заборгованість у розмірі 53725756,95грн.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 16-5-20 від 13.01.2015р. ухвалою суду від 09.02.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 26.02.2015р.

Суд розгляд справи відкладав з 26.02.2015 року до 30.03.2015 року.

Суд продовжив строк розгляду справи на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, а саме до 20.04.2015р.

Суд розгляд справи відкладав з 30.03.2015р. до 16.04.2015р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується участю повноважного представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач-1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 20.03.2015 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач-2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією роздрукованою з офіційного сайту господарського суду Дніпропетровської області про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що кореспонденція, станом на час розгляду справи в суді, до міста Донецька не відправляється господарський суд при повідомленні відповідача-2 про час та місце судового засідання керувався положеннями Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" .

Господарський суд констатує, що останнім вжито всіх заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО про час та місце судового засідання.

16.04.2015 року повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, крім того, просить суд розглядати справу без участі повноважних представників відповідачів.

Повноважний представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив.

Повноважний представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив.

Судове засідання, яке відбулося 16.04.2015р., проведено в режимі відеоконференції.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача-1 та представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Господарський суд констатує, що розгляд справи відкладався двічі, строк розгляду спору ухвалою суду від 30.03.2015р. продовжувався на 15 (п'ятнадцять) календарних днів; строк розгляду справи закінчується, у зв'язку з чим відсутня можливість відкласти розгляд справи ще.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 16.04.2015 року в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача в судовому засіданні, яке було проведено в режимі відеоконференції, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (далі по тексту - позивач, банк) станом на кінець операційної доби 08.12.2014 року був власником іменних відсоткових облігацій товариства з обмеженою відповідальністю "Автобортранс" (далі по тексту - відповідач-1, емітент) серії "В" (код за ЄДРПОУ 31646774; код ISIN UA4000100358; Свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємств видане ДКЦПФР за реєстраційним №128/2/10, дата реєстрації 03.12.2010 року) в кількості 26373 штук, загальною номінальною вартістю 26373000,00грн.

Проспектом емісії облігацій відповідача-1 (далі по тексту - Проспект) визначено наступне.

Пунктом 4 Проспекту визначено інформацію про облігації, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення:

Рішення про відкрите (публічне) розміщення прийнято загальними зборами учасників відповідача (Протокол загальних зборів учасників №18102010/1 від 18.10.2010 року) відкритим голосуванням. На зборах присутні два учасники, які разом володіють 100% голосів. Рішення про розміщення прийнято двома учасниками, які разом володіють 100 % голосів, що становить 100 часток у статутному капіталі. Рішення прийнято одноголосно.

Пунктом 4.2 Проспекту визначено параметри випуску:

а) характеристика облігацій:

до відкритого (публічного) розміщення пропонуються іменні відсоткові забезпечені облігації серії А та серії В;

б) кількість облігацій:

до відкритого (публічного) розміщення пропонуються іменні відсоткові забезпечені облігації серії В у кількості 130000 штук;

в) номінальна вартість облігацій:

до відкритого (публічного) розміщення пропонуються іменні відсоткові забезпечені облігації серії В номінальною вартістю 1000,00грн.;

г) загальна номінальна вартість випуску облігацій:

до відкритого (публічного) розміщення пропонуються іменні відсоткові забезпечені облігації серії В загальною - номінальною вартістю 130000000,00грн.

д) форма існування облігацій (документарна або бездокументарна):

до відкритого (публічного) розміщення пропонуються іменні відсоткові забезпечені облігації серії В у бездокументарній формі існування, облігації серії В порядкових номерів не мають.

Пунктом 4.3 Проспекту викладено відомості про забезпечення облігацій:

а) вид (зокрема, порука, гарантія чи страхування ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями) та розмір забезпечення:

Емітентом ТОВ "Автобортранс" з ЗАТ СК "Євросібінвест" укладено договір №ФР\1810\2010 від 18 жовтня 2010 року добровільного страхування фінансових ризиків на страхування ризиків непогашення суми боргу, пов'язаних з відшкодуванням страхувальником завданої шкоди третім особам внаслідок непогашення основної суми боргу за облігаціями. Розмір забезпечення за договором - 160000000,00грн.;

б) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств поручителя, гаранта чи страховика, місце та дата проведення його державної реєстрації:

Страховик: Закрите акціонерне товариство страхова компанія "Євросібінвест".

Місцезнаходження: 83023, м.Донецьк, вул.Лабутенко, 16-а

код ЄДРПОУ 30986539

в) реквізити документів, що підтверджують забезпечення (гарантія, договори поруки та страхування ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями): договір №ФР\1810\2010 від 18 жовтня 2010 року добровільного страхування фінансових ризиків на страхування ризиків непогашення суми боргу.

г) істотні умови договору страхування ризиків (сума забезпечення, строк і порядок виконання договору):

витяг з договору №ФР\1810\2010 від 18 жовтня 2010 року добровільного страхування фінансових ризиків на страхування ризиків непогашення суми боргу в якому визначено винятки із страхових випадків та обмеження страхування; визначення розміру збитків і страхового відшкодування; виплата та відмова у виплаті страхового відшкодування.

Пунктом 4.11 Проспекту визначено, що емітент своєчасно та в повному обсязі виконує зобов'язання по власних боргових зобов'язаннях, в тому числі по облігаціях. У разі неспроможності емітента облігацій виплатити власникам облігацій у строк, встановлений умовами емісії, відсотковий дохід за облігаціями та/або погасити частину чи повну вартість облігацій, емітент може оголосити дефолт. Оголошення емітентом дефолту та дії емітента у разі оголошення ним дефолту здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Оголошення про дефолт буде відбуватися шляхом публікації про це у тих же друкованих виданнях, в яких здійснюється публікація проспекту емісії облігацій. При цьому, у разі неспроможності емітента повністю або частково виплатити власникам облігацій у строк, встановлений умовами емісії облігацій, номінальну вартість облігацій, то таку виплату здійснює закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Євросібінвест" згідно договору №ФР\1810\2010 від 18 жовтня 2010 року добровільного страхування фінансових ризиків на страхування ризиків.

16.12.2014 року відповідач-1 здійснив повідомлення про оголошення дефолту за вищезазначеними облігаціями (оголошення опубліковано в офіційному друкованому виданні Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за №240 від 16.12.2014 року).

Враховуючи неспроможність відповідача-1 виплатити власникам облігацій у строк, встановлений умовами емісії облігацій, номінальну вартість облігацій, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1 та відповідача-2 в якій просить суд солідарно стягнути заборгованість у розмірі 53725756,95грн., яка складається з номінальної вартості облігацій у розмірі 26373000,00грн. та загальної суми накопичених, нарахованих відсотків за період з 13.12.2010 року по 08.12.2014 року у розмірі 27352756,95грн.

В свою чергу, відповідач-1 доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач-1 не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Відповідач-2 доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач-2 не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 53725756,95грн., яка складається з номінальної вартості облігацій у розмірі 26373000,00грн. та загальної суми накопичених, нарахованих відсотків за період з 13.12.2010 року по 08.12.2014 року у розмірі 27352756,95грн., слід визнати такими, що не підлягають задоволенню.

Господарський суд констатує, що позивач не надав суду жодного доказу того, що обов'язок відповідача-1 та відповідача-2 є солідарним.

Зобов'язання з множинністю осіб можуть мати солідарний характер. При чому солідарною може бути як вимога кредиторів, так і обов'язок боржників. За правилами солідарні зобов'язання виникають тільки у випадках, встановлених договором або законом. Приватним випадком законного солідарного зобов'язання є ситуація, коли предмет зобов'язання є неподільним (наприклад, кільком співавторам замовляється створення єдиного твору).

Господарський суд констатує, що Проспектом відповідача-1 не визначено обов'язку відповідача-1 та відповідача-2, як солідарного.

Статтею 183 Цивільного кодексу України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гроші, що обертаються у готівковій формі, є об'єктом речових прав, яким властиві ознаки родових і подільних речей.

Положеннями пункту 4.11 Проспекту прямо визначено, що в разі неспроможності емітента повністю або частково виплатити власникам облігацій у строк, встановлений умовами емісії облігацій, номінальну вартість облігацій, то таку виплату здійснює закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Євросібінвест" згідно договору №ФР\1810\2010 від 18 жовтня 2010 року добровільного страхування фінансових ризиків на страхування ризиків.

Таким чином, господарський суд констатує, що обов'язок відповідача-1 та відповідача-2 не є солідарним, у зв'язку з чим позивач повинен в загальному порядку звертатися з позовною заявою до належного відповідача і суд повинен встановити обставини, які доведуть наявність/відсутність вини належного відповідача в неналежному виконанні обов'язку перед позивачем.

Позовна вимога про солідарне стягнення є такою, що не може бути судом задоволена, з огляду на те, що обовязок відповідачів не є солідарним і з метою запобігання виходу за межі позовних вимог господарський суд позбавлений можливості визначити належного відповідача з якого стягнути спірну заборгованість.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 541 Цивільного кодексу України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимоги відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.04.2015 року

Суддя І.В. Петренко