Рішення

від 19.04.2015 по справі 904/1832/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.15р. Справа № 904/1832/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автротранслайн", (м. Одеса)

до Приватного підприємства приватна фірма "Мастер Плюс", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 1 787 384,46 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автротранслайн" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Приватного підприємства приватна фірма "Мастер Плюс" (далі-відповідач) про стягнення 1 787 384,46 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 1 500 449,01грн. - основний борг, 132 031,77 грн. - пеня, 13 609,15 грн. - 3% річних, 141 294,53 грн. - 10% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 03/09 від 03.09.14р., в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

24 березня представником позивача в судовому засіданні надано оригінал витягу з Держреєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 20306963 станом 23.03.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача (Приватного підприємства приватна фірма "Мастер Плюс") - 49024, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Янтарна, буд. 40 - куди і направлялись ухвали суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, але 08 квітня 2015 року надіслав до канцелярії суду заяву без номеру від 06.04.2015р., в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Автротранслайн" просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника товариства.

Заява задоволена судом та приєднана до матеріалів справи.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документ не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автротранслайн", як перевізник, та Приватним підприємством приватною фірмою "Мастер Плюс", як замовник, було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 03/09.

Даний договір укладається сторонами з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року. Зазначений строк дії цього договору можу бути пролонговано за згодою сторін. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час цього договору (п.п. 6.1., 6.3. договору).

Згідно п. 1.1. договору, перевізник за умовами даного договору зобов'язується приймати і доставляти до пунктів призначення за маршрутом замовником, вантажі, які останній надає перевізнику до перевезення, а замовник зобов'язується сплатити перевізнику провізну плату у розмірі та порядку, визначеному даним договором.

Перевізник здійснює перевезення на підставі погоджених сторонами заявок, які замовник надсилає перевізнику поштою, електронною поштою, факсом тощо або узгоджує усно за телефоном. Заявка повинна містити пункт завантаження вантажу, пункт призначення вантажу, строк надання транспортних засобів під завантаження, строк доставки вантажу (п. 1.2. договору).

У відповідності до п. 2.1. договору, вартість послуг, які надає виконавець замовнику (провізна плата), а також маршрути руху автомобілів обумовлюються в додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що вартість послуг (провізну плату) може бути змінено перевізником в залежності від кон'юктури ринку. Зміна вартості послуг (провізної плати) закріплюється сторонами шляхом підписання додаткової угоди, яку перевізник надає замовнику для ознайомлення і підписання за 5 (п'ять) календарних днів до вступу в силу відповідних змін. В разі не згоди замовника з новою вартістю послуг (провізною платою) та не підписання ним відповідної додаткової угоди даний договір може бути розірвано перевізником, письмово повідомивши про це замовника.

Загальна вартість послуг за кожною заявкою зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін в день виконання виконавцям зобов'язання з організації перевезення вантажу. В разі систематичних перевезень загальна вартість послуг (провізної плати) за кожні 10 (десять) календарних днів зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін в останній день позначеного терміну (п. 2.3. договору).

Загальна вартість послуг (провізної плати) за цим договором визначається сумою всіх актів виконаних робіт (наданих послуг) (п. 2.4. договору).

Перевізник за цим договором зобов'язується:

- своєчасно, згідно погоджених сторонами заявок, подавати замовнику під завантаження автомобільний транспорт у справному стані;

- своєчасно доставляти вантажі, надані до перевезення замовником, до пунктів призначення, зазначених у відповідних заявказ;

- нести відповідальність за збереження всіх вантажів, які замовник надає перевізнику до перевезення (п. 3.1. договору).

Замовник зобов'язаний:

- власними силами здійснювати завантаження та вивантаження вантажів;

- забезпечити своєчасне та повне оформлення документів на перевезення вантажу;

- своєчасно здійснювати платежі за надані перевізником послуги на умовах даного договору (п. 4.1. договору).

03 вересня 2014 року між сторонами було укладено додаток № 01 до договору № 03/09 від 03.09.14р. про наступне:

1. Послуга по перевезенню вантажу складає - 0,70 грн. за 1 т/км, з урахуванням ПДВ. Місце завантаження - м. Кременчук (Карьер Кварц).

Місце вивантаження:

- 308 км автодороги Київ-Харків-Довжанський смт. Рещетилівка, промисловий майданчик;

- 232 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, промисловий майданчик.

Загальна сума з ПДВ буде зазначена в актах виконаних робіт або в рахунках-фактурах.

2. Умови поставки Товару - на умова СРТ автотранспортом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 2.5. договору, підписані акти виконаних робіт підлягають оплаті протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту надання перевізником.

Між замовником та перевізником станом на 24.02.2015 року підписано 5 (п'ять) актів виконаних робіт (а.с. 11 - 15):

- акт прийому виконаних робіт і наданих послуг № 84 від 20.09.2014р.;

- акт прийому виконаних робіт і наданих послуг № 90 від 30.09.2014р.;

- акт прийому виконаних робіт і наданих послуг № 94 від 10.10.2014р.;

- акт прийому виконаних робіт і наданих послуг № 103 від 20.10.2014р.;

- акт прийому виконаних робіт і наданих послуг № 109 від 24.11.2014р.;

на загальну суму 2 146 945,32 грн., з яких сплачено 734 000,00 грн.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання відповідно вищевказаного договору, виконував належним чином.

Відповідач в свою чергу, належним чином не виконав свої зобов'язання. Останній раз грошові кошти на рахунок позивача від відповідача надходили 18 листопада 2014 року.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становить до сплати у сумі 1 412 945,32 грн.

Позивач вказує на те, що намагався у досудовому порядку врегулювати питання стягнення заборгованості за спірним договором шляхом направлення на адресу відповідача претензію, однак станом на 24.02.15р. грошові кошти так і не були сплачені останнім.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у сумі 1 412 945,32 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором про надання транспортно-експлуатаційних послуг № 03/09 від 03.09.14р. на загальну суму 1 412 945,32 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 1 412 945,32 грн.

Відповідно до п. 5.4. договору, за прострочення оплати грошових коштів за даним договором замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період розрахунків, від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати). В разі прострочення оплати понад 30 календарних днів замовник додатково сплачує перевізнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

На підставі п. 5.4. договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 132 031,77 грн. та 10% штрафу у сумі 141 294,53 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені та 10% штрафу відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 132 031,77 грн. та 10% штрафу у сумі 141 294,53 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 87 503,69 грн. та 3% річних у сумі 13 609,15 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а саме: інфляційні втрати у сумі 87 503,69 грн. та 3% річних у сумі 13 609,15 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства Приватна фірма "Мастер Плюс" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 40, кв. 248; код ЄДРПОУ 30375496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранслайн" (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А; код ЄДРПОУ 34253462) - 1 412 945 (один мільйон чотириста дванадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 32 коп. основного боргу, 132 031 (сто тридцять дві тисячі тридцять одна) грн. 77 коп. пені, 87 503 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот три) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 13 609 (тринадцять тисяч шістсот дев'ять) грн. 15 коп. 3% річних, 141 294 (сто сорок одна тисяча двісті дев'яносто чотири) грн. 53 коп. 10% штрафу, 35 748 (тридцять п'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.04.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін