cpg1251 номер провадження справи 9/39/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2015 Справа № 908/953/15-г
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпроком" (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 8)
про стягнення суми 138460,67 грн.
Суддя Боєва О.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Кравець О.О. (дов. № б/н від 17.03.15)
Від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВЛЕНО:
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 130000,00 грн. основного боргу, суми 4284,65 грн. - пені, суми 4030,00 грн. - інфляційних витрат, суми 146,02 грн. - 1% річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.02.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/953/15-г, судове засідання призначено на 19.03.2015р. Ухвалою суду від 19.03.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.04.2015р.
07.04.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. 28.10.2014р. між сторонами був укладений договір поворотної фінансової допомоги № 2, відповідно до якого позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 130000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 556 від 29.10.2014р. та № 558 від 05.11.2014р., а також банківськими виписками по рахунку за вказаний період. Відповідач, в свою чергу, згідно п. 1.1., п. 1.3., п. 2.3.1 договору зобов'язався повернути суму допомоги в крайній строк - до 31.12.2014р., шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок позивача. Проте відповідач, в порушення умов договору, поворотну фінансову допомогу в розмірі 130000 грн. позивачу не повернув. У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 629, 1046, ч. 1,3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050, ЦК України та умов договору поворотної фінансової допомоги просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 130000,00 грн. основного боргу, суму 4284,65 грн. - пені, суму 4030,00 грн. - інфляційних витрат, суму 146,02 грн. - 1% річних.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, ухвали суду направлялись на адресу вказану у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 8. Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
28.10.2014р. між ТОВ "Нерта, ЛТД" (сторона-1, позивач у справі) та ТОВ "Сіпроком" (сторона-2, відповідач у справі) був укладений договір поворотної фінансової допомоги № 2, відповідно до умов якого, сторона-1 надає поворотну фінансову допомогу стороні-2 в загальному розмірі 130000 грн., а сторона-2 зобов'язується повернути суму допомоги в строк визначений у даному договорі (п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.3. договору крайній строк повернення суми допомоги - 31.12.2014р.
Відповідно ж до п. 2.3.1 договору сторона-2 зобов'язалася повернути суму допомоги в строк до 31.12.2014р., шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок сторони-1.
Строк дії договору сторони визначили у п. 4.1. договору та встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поворотної фінансової допомоги № 2 від 28.10.2014р., позивач 29.10.2014р. та 05.11.2014р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача фінансову допомогу в загальному розмірі 130000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 556 від 29.10.2014р. та № 558 від 05.11.2014р., а також банківськими виписками по рахунку за вказаний період (копії яких містяться в матеріалах справи).
Однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, суму 130000 грн. фінансової допомоги не повернув.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками .
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.
Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 130000 грн. підтверджується матеріалами справи.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 130000 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму 146,02 грн. - 1% річних за загальний період з 01.01.2015р. по 10.02.2015р. та суму 4030 грн. інфляційних втрат за січень 2015р.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 2.3.2 договору сторони погодили, що у випадку прострочення повернення суми допомоги сторона-2 (відповідач) зобов'язана сплатити на користь сторони-1 (позивача) 1 % за кожен день користування чужими грошима, який нараховується на суму фактичної заборгованості сторони-2 перед стороною-1 по даному договору, по дату фактичного повернення допомоги.
Перевіривши розрахунки 1% річних та інфляційних втрат суд встановив, що розрахунки здійснені вірно.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 146,02 грн. - 1% річних та суми 4030 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4284,65 грн. за загальний період з 01.01.2015р. по 10.02.2015р.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення допомоги сторона-2, окрім процентів за користування чужими грошима, зобов'язана сплатити на користь сторони-1, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нараховану на суму заборгованості, по дату фактичного повернення допомоги.
Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 4284,65 грн. пені підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить судові витрати, у тому числі суму 4800 грн. на оплату послуг адвокатського об'єднання по справі, покласти на відповідача.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, оплати послуг адвоката.
Як слідує із матеріалів справи, судові витрати у розмірі 4800 грн. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач повинен був звернутися до суду, для чого, звернувся за послугами по наданню правової допомоги до адвокатського об'єднання «Прайм Лекс Груп». На підтвердження цих витрат наданий для огляду договір про надання правової допомоги № 0902 від 09.02.2015р. , акт виконаних робіт № 1 від 11.02.2015р., рахунок № АО 1102 від 11.02.2015р., а також платіжне доручення № 620 від 18.03.2015р. на суму 4800 грн. (завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи). На підставі викладеного, а також враховуючи приписи ст. 49 ГПК України, п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., суд дійшов до висновку про обґрунтованість та співрозмірність із складністю справи вимог щодо стягнення суми 4800 грн. на оплату послуг адвокатського об'єднання.
За таких обставин, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 2769, 22 грн. витрат зі сплати судового збору та суму 4800 грн. витрат з оплати послуг адвоката.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпроком" (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 8; ЄДРПОУ 32721511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерта, ЛТД" (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 7; ЄДРПОУ 36836007) суму 130000 (сто тридцять тисяч) грн. основного боргу, суму 146 (сто сорок шість) грн. 02 коп. - 1% річних, суму 4030 (чотири тисячі тридцять) грн. - інфляційних витрат, суму 4284 (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 65 коп. пені, суму 2769 (дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 21 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. витрат з оплати послуг адвокатського об'єднання.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Боєва
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 14.04.2015р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2015 |
Оприлюднено | 24.04.2015 |
Номер документу | 43665382 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Боєва О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні