Рішення

від 08.04.2015 по справі 910/4223/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015Справа №910/4223/15-г Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства «Долмарт Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні»

про стягнення 24 942 грн. 42 коп.

Представники:

від Позивача: Шкварко В.І. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Гаврилюк С.А. (представник за Довіреністю);

Скорохватов В.В. (директор);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дочірнє підприємство «Долмарт Україна (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 24 942 грн. 42 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 04.04.2014 року між Дочірнім підприємством «Долмарт Україна» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні» (Покупець) було укладено Договір поставки №216/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався постачати і передавати у власність Покупцеві товар в асортименті, кількості у відповідності до узгодженого сторонами Замовлення, а Покупець зобов»язався прийняти і оплатити Товар. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови цього Договору, що підтверджується відповідними видатковими накладними, проте Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за отриманий товар в повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Дочірнім підприємством «Долмарт Україна» становить 20 475 грн. 33 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні» 3% річних у розмірі 102 грн. 66 коп., інфляційні у розмірі 634 грн. 73 коп., пеню в розмірі 1032 грн. 18 коп. та штраф у розмірі 2 047 грн. 53 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2015 р. порушено провадження у справі № 910/4223/15-г, судове засідання призначено на 25.03.2015 р.

25.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.02.2015 року.

25.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про перенос засідання.

25.03.2015 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.02.2015 року не виконав, а в судовому засіданні підтримав клопотання про перенос засідання та просив Суд розцінювати клопотання як клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження сплати заборгованості за Договором поставки №216/14 від 04.04.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2015 р. відкладено розгляд справи на 08.04.2015 р., у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду, клопотанням Відповідача про відкладення розгляду справи, витребуванням додаткових доказів по справі.

06.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким визнав наявність заборгованості в розмірі 14 700 грн. 11 коп., в іншій частині позову просив Суд відмовити.

08.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли зміни та уточнення до позовної заяви, якими просив Суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 14 700 грн. 11 коп., пеню у розмірі 1 806 грн. 70 коп., штраф у розмірі 1 470 грн. 01 коп., інфляційні у розмірі 1 258 грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп.

08.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла довідка про зміну банківських реквізитів Позивача.

08.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли зміни та уточнення до позовної заяви, якими просив Суд задовольнити позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 14 700 грн. 11 коп., прийняти відмову від вимог про стягнення пені у розмірі 1 806 грн. 70 коп., штрафу у розмірі 1 470 грн. 01 коп., інфляційних у розмірі 1 258 грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп. та припинити провадження в цих частинах.

Суд зазначає, що згідно із п. 3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.

В даному випадку Заява Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» про уточнення позовних вимог, фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» до розгляду.

В судовому засіданні 08 квітня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та припинити провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 1 806 грн. 70 коп., штрафу у розмірі 1 470 грн. 01 коп., інфляційних у розмірі 1 258 грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп. В судовому засіданні представник Відповідача та директор визнали позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 14 700 грн. 11 коп., не заперечували проти припинення провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 1 806 грн. 70 коп., штрафу у розмірі 1 470 грн. 01 коп., інфляційних у розмірі 1 258 грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 08 квітня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

04.04.2014 року між Дочірнім підприємством «Долмарт Україна» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні» (Покупець) було укладено Договір поставки №216/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався постачати і передавати у власність Покупцеві товар в асортименті, кількості у відповідності до узгодженого сторонами Замовлення, а Покупець зобов»язався прийняти і оплатити Товар.

Відповідно до п.1.5 Договору право власності, ризик випадкової втрати, знищення, витрати Товару переходить від Постачальника Покупцю після підписання Покупцем або його уповноваженим представником видаткової накладної.

Згідно з п.3.4 Договору Покупець зобов»язаний кожні 15 календарних днів надавати Постачальнику звіт за звітний період. Звітний період становить - з 01 числа поточного місяця по 14 число поточного місяця (включно) та з 15 числа поточного місяця по 30(31) число поточного місяця (включно). Якщо день надання звіту припадає на вихідний або святковий день, то Покупець зобов»язаний надати звіт в день, який передує даному дню. На підставі вищезазначеного звіту Покупець проводить оплату протягом 3 банківських днів після закінчення звітного періоду за реалізований товар у звітному періоді. Якщо день оплати припадає на вихідний (святковий) день, то Покупець зобов»язаний здійснити оплату в день, який передує даному дню.

Покупець зобов»язаний надавати Постачальнику звіт по залишкам товару кожні 7 (сім) календарних днів. У разі ненадання зазначеного звіту, Покупець зобов»язаний оплатити весь неоплачений, поставлений Постачальником товар.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати поставленого Товару, Покупець зобов»язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, а в разі прострочення оплати більше 30 календарних днів, додатково сплачує штраф в розмірі 10% від сми простроченої заборгованості.

У п.7.1 Договору встановлено, що цей Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2014 р., а щодо зобов»язань за цим Договором - до повного їх виконання Сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №216/14 від 04.04.2014 року Позивач поставив товар, а Відповідач у свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №Д-1669 від 21.05.2014 р. на суму 2 282 грн. 28 коп., №Д-1993 від 13.06.2014 р. на суму 638 грн. 06 коп., №Д-2158 від 25.06.2014 р. на суму 1 617 грн. 65 коп., №Д-2159 від 25.06.2014 р. на суму 1278 грн. 00 коп., №Д-2575 від 31.07.2014 р. на суму 730 грн. 88 коп., №Д-2789 від 19.08.2014 р. на суму 1579 грн. 68 коп., №Д-3026 від 09.09.2014 р. на суму 1176 грн. 26 коп., №Д-3142 від 18.09.2014 р. на суму 3892 грн. 34 коп., №Д-3820 від 12.11.2014 р. на суму 2849 грн. 54 коп., №Д-3872 від 17.11.2014 р. на суму 1576 грн. 80 коп., №Д-4076 від 04.12.2014 р. на суму 3688 грн. 49 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за отриманий товар в повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Дочірнім підприємством «Долмарт Україна» становить 14 700 грн. 11 коп. з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.04.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні» 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп., інфляційні у розмірі 12584 грн. 96 коп., пеню в розмірі 1806 грн. 70 коп. та штраф у розмірі 1 470 грн. 01 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що підлягає припиненню провадження у даній справі в частині стягнення 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп., інфляційних у розмірі 12584 грн. 96 коп., пені в розмірі 1806 грн. 70 коп., штрафу в розмірі 1 470 грн. 01 коп., інші позовні вимоги позовні вимоги Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №216/14 від 04.04.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №216/14 від 04.04.2014 року Позивач поставив товар, а Відповідач у свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №Д-1669 від 21.05.2014 р. на суму 2 282 грн. 28 коп., №Д-1993 від 13.06.2014 р. на суму 638 грн. 06 коп., №Д-2158 від 25.06.2014 р. на суму 1 617 грн. 65 коп., №Д-2159 від 25.06.2014 р. на суму 1278 грн. 00 коп., №Д-2575 від 31.07.2014 р. на суму 730 грн. 88 коп., №Д-2789 від 19.08.2014 р. на суму 1579 грн. 68 коп., №Д-3026 від 09.09.2014 р. на суму 1176 грн. 26 коп., №Д-3142 від 18.09.2014 р. на суму 3892 грн. 34 коп., №Д-3820 від 12.11.2014 р. на суму 2849 грн. 54 коп., №Д-3872 від 17.11.2014 р. на суму 1576 грн. 80 коп., №Д-4076 від 04.12.2014 р. на суму 3688 грн. 49 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте здійснив часткову оплату за отриманий товар. Крім того, Відповідачем був повернутий частково товар Позивачу, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні» перед Дочірнім підприємством «Долмарт Україна» за Договором поставки №216/14 від 04.04.2014 року становить 14 700 грн. 11 коп., що підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків з 01.04.2014 р. по 04.03.2015 р., який оформленйи належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Дочірньому підприємству «Долмарт Україна» в розмірі 14 700 грн. 11 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 14 700 грн. 11 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.04.2015 р., яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 19.12.2014 р. по 07.04.2015 р. у розмірі 132грн. 91 коп., інфляційні у розмірі 1258 грн. 96 коп., пеню у розмірі 1806 грн. 70 коп. та штраф у розмірі 1470 грн. 01 коп.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає припиненню, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

У випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. (п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, Заява Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 1 806 грн. 70 коп., штрафу у розмірі 1 470 грн. 01 коп., інфляційних у розмірі 1 258 грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп. підписана представником Шкварко В.І., яка діє на підставі довіреності та має право відмови від позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні Заяви Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 1 806 грн. 70 коп., штрафу у розмірі 1 470 грн. 01 коп., інфляційних у розмірі 1 258 грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп., так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова приймається судом.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні» на користь Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 14 700 грн. 11 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Припинити провадження у справі № 910/4223/15-г за позовом Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» в частині стягнення пені у розмірі 1 806 грн. 70 коп., штрафу в розмірі 1 470 грн. 01 коп., інфляційних у розмірі 1 258 грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 132 грн. 91 коп. у зв'язку з відмовою позивача від позову.

2. Позов Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» - задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапорі Італ'яні» (01015, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЦИТАДЕЛЬНА, будинок 6/8, Ідентифікаційний код юридичної особи 38903423 ) на користь Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» (03067, м.Київ, БУЛЬВАР ІВАНА ЛЕПСЕ, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 19349691) заборгованість у розмірі 14 700 (чотирнадцять тисяч сімсот) грн. 11 (одинадцять) коп. та судовий збір у розмірі 1 396 (одна тисяча триста дев'яносто шість) грн. 21 (двадцять одна) коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 квітня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин