Рішення

від 09.04.2015 по справі 910/1107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015Справа №910/1107/14

За Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцька"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Соснюк Олег Петрович

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Князьков В.В.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: Гуменюк Т.М. (дов.№91/2014/10/06-2 від 06.10.2014)

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 6 975,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 порушено провадження у справі № 910/1107/14, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Соснюка Олега Петровича, а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцька", та призначено справу до розгляду на 20.02.2014 року.

17.02.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 розгляд справи призначено на 13.03.2014 року.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 13.03.2014, суд, задовольняючи клопотання представника позивача, надані під час судового засідання, виніс ухвалу, якою виключив Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцька" зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучив до участі у справі в якості другого відповідача, а також залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничу фірму "Реле". Розгляд справи, у зв'язку із вищенаведеним, відкладено на 03.04.2014 року.

02.04.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли письмові пояснення у справі.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 03.04.2014, судом винесена ухвала про відкладення розгляду справи на 15.04.2014 року.

У судовому засіданні 15.04.2014 розгляд справи відкладено на 15.05.2014, про що винесено відповідну ухвалу суду.

06.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

08.05.2014 від відповідача 2 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.05.2014 призначено колегіальний розгляд справи та передано матеріали справи керівництву для визначення складу суду.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.05.14 призначено новий склад суду у справі № 910/1107/14 у складі колегії суддів: Полякова К.В. (головуючий), судді Князьков В.В. та Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 справа № 910/1107/14 прийнята до провадження та призначена до розгляду вищезазначеною колегією суддів на 05.06.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2014, у зв'язку із перебуванням судді Нечай О.В. у відпустці, у справі №910/1107/14 призначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Князьков В.В., Любченко М.О.

Відповідною ухвалою суду від 05.06.2014 справа №910/1107/14 прийнята та призначена до розгляду на 05.06.2014 вищезазначеною колегією суддів.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 05.06.2014, суд відклав розгляд справи на 19.06.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.

12.06.2014 від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Реле" через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення по справі.

18.06.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та клопотання про виведення із статусу третьої особи та залучення до участі у справі в якості відповідача 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле".

До початку судового засідання 19.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" надало клопотання із переліком питань для визначення судовим експертом.

Представник відповідача 1 під час судового засідання надав клопотання про призначення судової експертизи у справі разом із переліком питань, які, на його думку, необхідно вирішити.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши подані до суду клопотання та докази, дійшов висновку, що існує потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних.

За результатами розгляду справи, судом призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (ухвала суду від 19.06.2014 наявна у матеріалах справи).

Ухвалою суду від 16.06.2014 провадження у справі №910/1107/14 зупинено у зв'язку із призначенням судової експертизи та скеруванням справи до Київського науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідною ухвалою суду від 02.03.2015 провадження у справі №910/1107/14 поновлено та призначено її до розгляду на 24.03.2015 року.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні 24.03.2015 судом переведено на підставі ст.24 ГПК України Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" у статус співвідповідача та призначено у зв'язку із цим розгляд справи на 01.04.2015, про що винесено відповідну ухвалу суду.

До початку судового засідання 01.04.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли письмові пояснення по справі.

За наслідками судового засідання 01.04.2015 суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.04.2015 року.

07.04.2015 позивачем через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути солідарно з відповідача 2 та відповідача 3 у порядку регресу сплачену позивачем суму страхового відшкодування.

У судове засідання 09.04.2015 представник позивача не з'явився, проте надав 08.04.2015 відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва заяву про розгляду справи без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача 1 надав під час судового засідання усні заперечення на позов та просив у задоволенні позову у частині вимог до відповідача 1 відмовити.

Відповідач 2, відповідач 3 та третя особа не скористались наданим законом правом на участь уповноважених представників у судовому засіданні, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники відповідача 2, відповідача 3 та третьої особи не з'явились до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (страховик, правонаступником якого є, відповідно до Статуту, позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова») та Соснюк Олегом Петровичем (страхувальник) укладено Договір №4680 добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Skoda», державний номер АА8376АХ.

Предмет Договору становлять майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим ТЗ, відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок експлуатації застрахованого ТЗ тощо.

Даним Договором встановлено перелік подій, що є страховими випадками, зокрема серед яких є настання інших випадкових подій - пошкодження або втрата застрахованого ТЗ або додаткового обладнання внаслідок стихійного лиха, падіння дерев та інших предметів, пожежі або вибуху у застрахованому ТЗ внаслідок причин внутрішнього характеру, а також інших випадкових подій та природних явищ. (п.3.1.3.Договору).

23.01.2011 внаслідок прориву труби теплотраси у будівлі, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська, 72 відбулось залиття паркінгу гарячою водою, що призвело до завданню шкоди застрахованому ТЗ марки «Skoda», державний номер АА8376АХ, який знаходився на місці №3 4-го поверху цього паркінгу.

Про настання даної події заст.директора Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька», старшим адміністратором та власником вказаного ТЗ складено та підписано 24.01.2011 відповідний акт.

Як зазначається у постанові від 28.01.2011 про відмову у порушенні кримінальної справи Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві, пошкодження вищевказаного автомобіля трапилось після виходу з ладу труби магістральної теплотраси та подальшого витікання води до підземного паркінгу, водночас перевіркою також встановлено, що навмисного пошкодження труби теплотраси не було.

За умовами п.7.1.1.Договору, при настанні страхового випадку страхувальник має надати, зокрема, документи, що підтверджують вид та розмір здійснених страхувальником застрахованих витрат за ризиками КАСКО та цивільна відповідальність (документи СТО, акт автотоварознавчого дослідження, калькуляція Audatex, письмова угода страховика та страхувальника щодо визначення розміру збитків).

Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі акту здачі-прийняття робіт №00010-11/02/01 від 08.02.2011, виставленого Суб'єктом підприємницької діяльності Коваленко Олександр Володимирович та зазначений у страховому акті №958 від 01.04.2011 у розмірі 6975,00 грн.

Позивач на виконання умов Договору перерахував визначену суму страхового відшкодування у розмірі 6975,00 грн. на рахунок СПД Коваленко Олександр Володимирович, що підтверджується платіжними дорученнями №0003179 від 07.04.2011 на суму 3487,50 грн. та №3482 від 14.04.2011 також на суму 3487,50 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

18.10.2012 позивач направив ПАТ «Київенерго» претензію №1869/0/17-12 про стягнення заборгованості в порядку регресу, обумовлюючи дану вимогу тим, що факт настання події, яка визнана страховим випадком (прорив труби теплотраси) відбувся з вини Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Оскільки, грошові кошти від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» так і не надійшли, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надалі, в процесі розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги, заявивши до стягнення у порядку регресу суму виплаченого позивачем страхового відшкодування до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Реле» та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» солідарно, з огляду на наступне.

01.10.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Реле» (власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» (управитель) укладено Договір на утримання будинку та прибудинкової території, за яким управитель зобов'язується забезпечити належну та безпечну експлуатацію житлового комплексу (торгово-офісним центром з житловим будинком за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська, 72 із загальною площею 37701,50 кв.м.), якісне та своєчасне забезпечення надання житлово-комунальних послуг власнику, новим власникам та/або орендарям, забезпечує відповідні умови користування житловим комплексом.

У Договорі встановлено, що житловий комплекс належить власнику (відповідачу 3) на підставі актів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту від 13.12.2002 та 30.12.2003 року. (п.1.3.Договору).

За вказаним Договором власник (відповідач 3) зобов'язується здійснювати належну та безпечну експлуатацію житлового комплексу та забезпечувати відповідні умови користування майна житлового комплексу, своєчасно та якісно забезпечувати надання комунальних послуг (опалення, водопостачання, каналізації та електроенергії). (п.3.1.1., 3.1.5.Договору).

Пунктом 3.1.9.Договору встановлено зобов'язання власника (відповідача 3) проводити періодичні, але не рідше один раз на квартал перевірки стану конструкцій житлового комплексу технічного обладнання приміщень житлового комплексу, в тому числі на предмет безпеки конструкцій та технічного обладнання приміщень житлового комплексу.

Відповідно до п.3.2.3 власник (відповідач 3) зобов'язаний дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, вчасно вживати заходів щодо усунення виявлених несправностей.

Власник приміщення відшкодовує матеріальні збитки, завдані невиконанням обов'язків, передбачених пунктом 3.2. Договору, згідно із законодавством. (п.4.2. Договору).

Так, на виконання умов вищевказаного Договору, між управителем - Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» укладено 24.10.2008 Договір №1532750 на постачання теплової енергії у гарячій воді до об'єкта, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська, 72.

Додатком №6 до даного Договору є акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, за яким такою межею є зовнішня стінка ТК-315/8 в бік будинку №72 по вул.Червоноармійська, що також зафіксовано у схемі абонентської теплотраси (додаток №5 до Договору).

До того ж, у матеріалах справи міститься довідка №029/27/2902 від 27.03.2014, видана Публічним акціонерним товариством «Київенерго» про те, що ділянка теплової магістралі №3 станції теплопостачання №1 від теплової камери №315/8 до теплової камери №315/9 на балансі Публічного акціонерного товариства «Київенерго» не утримується.

Пунктом 2.3.22 Договору №1532750 від 24.10.2008 встановлено обов'язок абонента - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» - при зберіганні матеріальних цінностей в підвальних приміщеннях, в які може потрапити мережна вода при пошкоджені обладнання теплових мереж чи систем, приймати заходи по герметизації щілин, отворів та вводів інженерних комунікацій, установленню сигналізації про попадання води в підвал, а також приймати заходи по відводу гарячої води, в випадку попадання в підвальні приміщення.

Абонент - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» - несе відповідальність за зберігання матеріальних цінностей, розташованих у підвальних приміщеннях, в які може потрапити мережна вода при пошкоджені обладнання теплових мереж або систем, що закріплено п.6.3.7.Договору.

Так, у зв'язку із настанням пошкодження тепломережі 23.01.2011 начальником РТМ-1, майстром дільниці, інженером-інспектором, юрисконсультом ПАТ «Київенерго» та директором з експлуатації ТОВ фірми «Троїцька» складено акт огляду місця пошкодження, у якому зазначено про пошкодження дільниці тепломереж між ТК-315/8 та ТК-315/9 та виявлено незагерметизовані вводи кабелів, що прокладені з колектору розташованого між цими теплокамерами. Директор ТОВ фірми «Троїцька» підписуючи даний акт зауважив, що кабелі були загерметизовані, проте зірвались через велику напругу гарячої води.

З метою з'ясування всіх фактичних обставин справи, судом призначалась судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої зокрема були поставлені питання про встановлення технічної причини аварії трубопроводів між ТК-315/8 та ТК-315/9, герметизації вводів кабелів у будівлю торгівельно-офісного центру «Олімпійський» за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська, 72, тощо. Проте, матеріали справи повернулись до суду без висновку, з огляду на невиконання сторонами клопотання експерта.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі № 27/153 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Лайт" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Троїцька", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірнього підприємства "Істтех", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Київської міської державної адміністрації про стягнення збитків у сумі 100 292,32 грн., завданих внаслідок залиття приміщення магазину в результаті прориву міської теплової мережі, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідальними за залиття, яке сталось 23.01.2011 в результаті прориву теплотраси, є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцька" та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле".

Прийнявши на себе функції з управління належним ТОВ НВФ "Реле" майном за Договором на утримання будинку та прибудинкової території від 01.10.2006, ТОВ фірма "Троїцька" мала утримувати ділянку теплової мережі ТМ - З СТ -1 від ТК 315/8 до ТК 315/9 та забезпечувати належну експлуатацію її у відповідності з нормами, правилами, стандартами тощо.

Відповідно до п. 6.3.57. Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року № 71 на вводах трубопроводів теплових мереж в будівлі для забезпечення їх герметизації встановлюються пристрої (футляри), що перешкоджають проникненню води та газу у будівлю.

Згідно з п. 1.4.3. Правил безпеки державного комітету по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 року № 254 відповідальність за технічний стан ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі покладається на їх власників.

П. 4.3.18. згаданих правил передбачено, що власники будівель несуть відповідальність за справність ущільнення вводів і випусків підземних інженерних комунікацій, утримання підвалів і технічного підпілля в стані, який забезпечив би їх постійне провітрювання і перевірку на загазованість. Справність ущільнення вводів і випусків інженерних комунікацій повинна перевірятися власником щороку в осінній період і оформлятися актом, в якому повинно бути зазначено технічний стан ущільнень вводів і випусків.

Необхідність здійснення герметизації уведень інженерних комунікацій при експлуатації будинку та технічному обслуговуванні фундаментів і стін підвалів встановлена "Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій", затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08. 2005 року за №927/11207.

Так, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 176 від 20.11.2012, проведеної у господарській справі № 27/153, аварійний прорив подавального трубопроводу теплової мережі діаметром 219х6,0 мм у тепловій камері ТК - 315/9 стався внаслідок неналежного контролю за якістю труб, що були використані в будівництві та відсутності проведення контролю якості зварювальних з'єднань.

Перетікання теплоносія із теплової камери ТК-315/9 до підземного непрохідного каналу, в якому прокладені електричні кабелі, окрім трубопроводів тепломережі, сталося внаслідок виконання будівельних робіт не в повному обсязі, а саме без влаштування перегородки між тепловою камерою та каналом з влаштуванням герметичного сальникового проходу труб, як вказано на аркуші 7 Робочого проекту 0802. Подальше перетікання теплоносія із каналу через гільзові вводи електричних кабелів сталося із-за відсутності герметизації вводів.

Замовником, генпідрядником та частково виконавцем при проектуванні та будівництві готельно-офісного комплексу "Олімпійський" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле", яке також є технічно відповідальною організацією за збудовану в обхід будівлі ТЦ "Олімпійський" ділянку теплової магістралі між ТК-315/8 та ТК-315/9. При будівництві винесеної з-під плями забудови ділянки тепломережі виявлені відхилення від робочого проекту 0802: не збудована перегородка між тепловою камерою та каналом влаштування герметичного сальникового проходу труби діаметром 219х6,0 мм, відсутність контролю якості зварювальних з'єднань згідно арк. 1.3 Робочого проекту 0802, які обов'язково б виявили дефект зварного шва та прихований заводський дефект труби.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи документів на передачу збудованої ділянки теплової мережі у комунальну власність громади м. Києва судові експерти дійшли висновку, що на час аварії власником аварійної ділянки тепломережі було саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле", оскільки воно було замовником (власником) та генпідрядником будівництва.

Також, оскільки у генпідрядника будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" відсутні акти про виконання герметизації вводів кабельних ліній в будівлю, враховуючи значну кількість теплоносія, що потрапив через гільзові вводи електричних кабелів за 2 аварійні години, акт фіксації аварії, фотографій місця вводу кабелів експерти дійшли висновку, що кабельні вводи не були загерметизовані.

До того ж, у висновку судової експертизи, судові експерти зазначили, що потрапляння теплоносія з тунелю через гільзові вводи електричних кабелів до підвальної частини будівлі і в торгові приміщення" було б неможливим при виконанні ущільнень та герметизації кабельних вводів.

Таким чином, судом у господарській справі №27/153 встановлено, що мала місце недбалість замовника будівництва та власника об'єкта будівництва ТЦ «Олімпійський» щодо належного прийняття об'єкту та введення його в експлуатацію згідно Акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18.07.2005 року №197, затвердженого замовником будівництва ТОВ НВФ «Реле» та зареєстрованим в Управлінні Держархбудконтролю м.Києва, зокрема, в частині спірної ділянки перебудованої теплової мережі.

Крім того, у вищевказаній господарській справі №27/153 суд встановив, що відповідальність за залиття 23.01.2011 ТЦ «Олімпійський», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська, 72, в результаті прориву теплотраси несе Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцька" (як управитель), та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле" (як власник), а необхідність притягнення до відповідальності також Публічне акціонерне товариство «Київенерго» спростовується встановленими судом обставинами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №17/209.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року N 6 шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).

Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає заявлені позовні вимоги до відповідача 2 та відповідача 3 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Водночас, оскільки позивачем не заявлено позовних вимог до відповідача 1, то суд дійшов висновку у задоволенні позову до відповідача 1 відмовити.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача 2 та відповідача 3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцька" та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Соснюка Олега Петровича про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцька" (03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 72; ідентифікаційний код 23711028) та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" (03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 72; ідентифікаційний код 19124549) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, місто Київ, вулиця М.Раскової, будинок 11; ідентифікаційний код 31241449) 6975 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок сплаченого страхового відшкодування та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

У задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 09.04.2015 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 14.04.2015 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя В.В. Князьков

Суддя М.О. Любченко