Рішення

від 10.04.2015 по справі 910/5166/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2015Справа №910/5166/15-г Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомВсеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» простягнення 4564 грн. 57 коп. Представники сторін:

від позивача: Габдулов Р.Р. - представник за довіреністю № 12-02/14 від 22.01.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» про стягнення 4568 грн. 92 коп., з яких 3717 грн. 00 коп. основного боргу, 444 грн. 21 коп. пені, 55 грн. 92 коп. 3% річних та 351 грн. 79 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору на оренду нерухомого майна від 01.01.2014 не в повному обсязі сплатив орендні платежі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за травень 2014 року у розмірі 3600 грн. 00 коп. Крім того, відповідач не відшкодував понесені позивачем витрати за електроенергію за травень 2014 року у розмірі 117 грн. 00 коп. Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором на оренду нерухомого майна від 01.01.2014, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 444 грн. 21 коп. пені, 55 грн. 92 коп. 3% річних та 351 грн. 79 коп. інфляційних втрат за період з червня 2014 року по грудень 20144 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 порушено провадження у справі № 910/5166/15-г, розгляд справи призначено на 27.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.04.2015.

06.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення щодо уточнення розміру позовних вимог та розрахунки позовних вимог, з яких вбачається, що позивачем змінені кількісні показники щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Розглянувши у судовому засіданні 10.04.2015 уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені до 412 грн. 42 коп. та 3% річних до 54 грн. 15 коп., а також одночасно збільшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат до 381 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди нерухомого майна від 01.01.2014 у загальному розмірі 4564 грн. 57 коп., яка складається із 3717 грн. 00 коп. основного боргу, 412 грн. 42 коп. пені, 54 грн. 15 коп. 3% річних та 381 грн. 00 коп. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 10.04.2015 представник позивача подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.04.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032863543.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 10.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 між Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Українське товариство глухих» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» (орендар) укладено Договір на оренду нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавець за погодженням з Центральним правлінням Українського товариства глухих передає, а орендар приймає в строкове платне користування під діяльність, зазначену у п. 5.1 Договору, приміщення, площею 20,0 кв.м., яке розташоване в будівлі Центрального правління Українського товариства глухих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 74.

Відповідно до п. 2.1 Договору, орендодавець зобов'язується в триденний термін після підписання цього Договору сторонами та його узгодження з власником приміщення надати орендарю приміщення в користування по акту приймання-передачі.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що орендоване приміщення передається орендарю відповідно до акту його прийому-передачі, який складається сторонами після узгодження договору оренди з Центральним правлінням УТОГ і є невід'ємною частиною даного Договору.

Орендоване приміщення вважається фактично прийнятим в користування орендарем з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору, після припинення дії Договору орендоване приміщення повертається орендарем орендодавцю також по акту прийому-передачі, який складається за тією ж формою, що і акт прийому-передачі приміщення орендарю. При цьому орендоване приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі йому орендованого приміщення орендарем.

Згідно з п. 5.1 Договору, місячний розмір орендної плати встановлений у розмірі 3600 грн. 00 коп., разом з ПДВ.

Відповідно до п. 5.3 Договору, перший платіж за оренду приміщень у розрахованому до кінця місяця розмірі разом з ПДВ орендар сплачує орендодавцю в день підписання акту про приймання-передачу приміщення. Одночасно в цей же термін орендар сплачує орендодавцю в розмірі місячної орендної плати разом з ПДВ аванс за останній місяць оренди як гарантію забезпечення платежу в кінці терміну оренди. В подальшому щомісячні платежі орендар здійснює не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, 01.01.2014 Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Українське товариство глухих» передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» прийняло в користування об'єкт оренди - приміщення, площею 20,0 кв.м., яке розташоване в будівлі Центрального правління Українського товариства глухих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 74, що підтверджується підписаним та скріпленими печатками уповноваженими представниками сторін актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.01.2014, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з п. 11.1 Договору, він може бути достроково розірваний за взаємною домовленістю сторін, які його підписали.

Як встановлено судом, Додатковою угодою від 27.05.2014 сторони домовились розірвати укладений між ними Договір на оренду нерухомого майна від 01.01.2014 з 01.06.2014, зазначивши, що орендар зобов'язаний до 01.06.2014 звільнити займаний об'єкт оренди та розрахуватись із усіма зобов'язаннями, що випливають із цього договору.

Судом встановлено, що за актом приймання-передачі нерухомого майна від 31.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» передало, а Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Українське товариство глухих» прийняла, об'єкт оренди - приміщення, площею 20,0 кв.м., яке розташоване в будівлі Центрального правління Українського товариства глухих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 74.

Як встановлено судом, за весь період користування відповідачем об'єктом оренди, а саме з січня по травень 2014 року, позивачем було нараховано відповідачу орендну плату у загальному розмірі 18000 грн. 00 коп., а саме 3600 грн. 00 коп. щомісячно відповідно до п. 5.1 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на встановлений пунктом 5.3 Договору строк сплати орендних платежів, не пізніше 10 числа поточного місяця, суд дійшов висновку, що сплачувати орендні платежі відповідач повинен був в строк до 10 числа місяця (включно) за користування об'єктом оренди в поточному місяці.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок зі сплати орендних платежів за травень 2014 року у розмірі 3600 грн. 00 коп., що не було спростовано відповідачем, а також підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, який підписаний та скріплений печатками уповноваженими представниками сторін (належним чином засвідчена копія акту знаходиться в матеріалах справи).

При цьому, як вбачається з акту звірки розрахунків за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, заборгованість відповідача за Договором на оренду нерухомого майна від 01.01.2014 станом на 31.05.2014 становить 3717 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 117 грн. 00 коп., які позивач також просить стягнути з відповідача є компенсацією за електроенергію за травень 2014 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору, орендар зобов'язується своєчасно проводити розрахунку з орендодавцем по орендній платі та компенсувати йому витирати, пов'язані зі сплатою земельного податку, та всі комунальні витрати по утриманню приміщення, в т.ч. за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном, а також відшкодовувати експлуатаційні витрати по догляду за приміщенням та благоустроєм прилеглої до нього території, в т.ч. по збору, вивезенню сміття, охороні приміщення.

Згідно з п. 5.4 Договору, крім платежів по оренді орендар повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків компенсувати орендодавцю відшкодування плати за користування земельною ділянкою (податок на землю), витрати на послуги зв'язку, комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення, каналізація і т.д.) та експлуатаційні витрати, що містять у собі видатки по загальній охороні, прибиранню місць загального користування, вивіз твердих побутових відходів і інші необхідні експлуатаційні витрати. Орендар відшкодовує орендодавцеві зазначені в даному пункті витрати. Які може бути збільшено або зменшено залежно від вартості вищезазначених витрат, що встановлюються третіми особами. Витрати сплачуються орендарем орендодавцю по фактичним витратам у відповідності з розрахунками чи показниками приладів.

У судовому засіданні 10.04.2015 позивач пояснив суду, що рахунок на оплату № 70 від 31.05.2014 на суму 117 грн. 00 коп. (компенсація за електроенергію) був наданий відповідачу нарочно в момент складання сторонами акту звірки розрахунків за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, тобто 31.05.2014,що не було спростовано відповідачем.

Таким чином, свій обов'язок оплатити виставлений позивачем рахунок на оплату № 70 від 31.05.2014 на суму 117 грн. 00 коп., тобто компенсувати понесені позивачем витрати за електроенергію у травні 2014 року, відповідач повинен був здійснити до 04.05.2014 (включно).

Однак, відповідач не надав доказів відшкодування позивачу витрат за електроенергію за травень 2014 року у розмірі 117 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» за Договором на оренду нерухомого майна від 01.01.2014 за травень 2014 року у загальному розмірі 3717 грн. 00 коп. (3600 грн. 00 коп. орендної плати та 117 грн. 00 коп. компенсації за електроенергії за травень 2014 року) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у загальному розмірі 3717 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» суми основного боргу у загальному розмірі 3717 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором на оренду нерухомого майна від 01.01.2014 в частині сплати орендних платежів позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 412 грн. 42 коп. пені за період з 11.05.2014 по 10.11.2014.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.2 Договору, при несвоєчасному надходженні плати за оренду в установлений цим договором термін з орендаря стягується, крім суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 412 грн. 42 коп., суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» пені у розмірі 412 грн. 42 коп. за період з 11.05.2014 по 10.11.2014 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 54 грн. 15 коп. за період з 11.05.2014 по 10.11.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 54 грн. 15 коп., суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» 3% річних у розмірі 54 грн. 15 коп. за період з 11.05.2014 по 10.11.2014 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 381 грн. 00 коп. за період з травня 2014 року по листопад 2014 року.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 381 грн. 00 коп., суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» інфляційних втрат у розмірі 381 грн. 00 коп. за період з травня 2014 року по листопад 2014 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі; за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Нормами частини 19 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняються громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивачем було заявлено одну майнову вимогу про стягнення 4564 грн. 57 коп. та позов задоволений судом у повному обсязі, судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1. 3 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 1/8; ідентифікаційний код: 38671278) на користь Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 74; ідентифікаційний код: 00021344) суму основного боргу у розмірі 3717 (три тисячі сімсот сімнадцять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 412 (чотириста дванадцять) грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 54 (п'ятдесят чотири) грн. 15 коп. та інфляційні втрати у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полімер» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 1/8; ідентифікаційний код: 38671278) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.04.2015

Суддя І.М. Отрош