Рішення

від 10.04.2015 по справі 910/5517/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2015Справа №910/5517/15-г Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомСпільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбалктермінал» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» простягнення 265398 грн. 81 коп. Представники сторін:

від позивача: Овчаренко Д.В. - представник за довіреністю № 1011/2014 від 10.11.2014;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Спільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбалктермінал» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» про стягнення 265398 грн. 81 коп., з яких 232447 грн. 80 коп. основного боргу та 32951 грн. 01 коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки № 11-02/14/ТМ14/CW6417 від 03.04.2014, не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за товар у розмірі 232447 грн. 80 коп. Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку поставити товар, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 32951 грн. 01 коп. за період з 06.06.2014 по 05.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 порушено провадження у справі № 910/5517/15-г; розгляд справи призначено на 27.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.04.2015.

10.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника у призначене судове засідання, розглянувши яке у судовому засіданні 10.04.2015, суд відмовив у його задоволенні, так як чинним законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін при розгляді справи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, будь-яких інших поважних причин відкладення розгляду справи, зокрема, необхідність подання відзиву, додаткових доказів, ознайомлення з матеріалами справи відповідачем зазначено та обґрунтовано не було.

До того ж, суд вже відкладав розгляд даної справи за клопотанням відповідача, надаючи йому можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема, подати докази в обґрунтування своїх заперечень щодо позовних вимог.

У судовому засіданні 10.04.2015 представник позивача подав письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.04.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20233373 від 10.03.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 10.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» (постачальник) та Спільним підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбалктермінал» (покупець) укладено Договір поставки № 11-02/14/ТМ14/CW6417, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити в порядку і на умовах, визначених даним Договором, товар - запасні частини до бункерних ваг, асортимент, найменування, кількість і ціна якого, вказуються сторонами в специфікаціях до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до специфікації № 1 (Додаток № 1) сторони погодили найменування та кількість товару, зазначивши, що загальна вартість товару становить 273468 грн. 00 коп., разом з ПДВ.

Пунктами 1, 2 специфікації сторони погодили, що строк поставки становить 6-8 тижнів від дати отримання попередньої оплати; умови поставки - склад перевізника, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, 14, згідно Інкотермс 2010.

Загальна сума Договору дорівнює сумарній вартості оплаченого і отриманого товару згідно специфікацій до Договору та орієнтовно становить 400000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на умовах: 1 етап - передплата у розмірі 85% від вартості товару протягом 3 банківських днів від дати одержання рахунку-фактури від постачальника; 2 етап - остаточний розрахунок 15% від вартості товару протягом 3 банківських днів від дати поставки товару покупцеві, згідно з п. 4.4 даного Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору, поставка товару здійснюється відповідно до Правил «Інкотермс-2010» на умовах: склад перевізника «Нова пошта» (адреса: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, 14).

Відповідно до п. 4.4 Договору, датою поставки товару є дата доставки товару та супровідних документів до складу перевізника, який зазначений у п. 4.2 цього Договору.

Згідно з п. 10.6 Договору, строк дії Договору - з моменту його підписання сторонами по 31.12.2014.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору поставки № 11-02/14/ТМ14/CW6417 від 03.04.2014 та на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № РФ-043ТМ від 07.04.2014 на суму 273468 грн. 00 коп., позивач здійснив попередню оплату, що становить 85 % від вартості товару, у розмірі 232447 грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 934 від 09.04.2014 (наявне в матеріалах справи).

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Пунктом 2 специфікації до Договору та пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що відповідач зобов'язаний поставити товар за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, 14.

Згідно з п. 4.1 Договору, строк постачання товару складає 6-8 тижнів від дати отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника згідно з п. 3.1 цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 4 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з поставки товару відповідач повинен був виконати в строк до 04.06.2014 (включно).

Однак, відповідач свій обов'язок з поставки товару не виконав, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару на суму 273468 грн. 00 коп., зокрема видаткових накладних.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що 19.08.2014 позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 546/14 від 19.08.2014, в якій просив протягом 5 робочих днів з дня її отримання поставити узгоджений між сторонами товар на суму 273468 грн. 00 коп. або повернути суму попередньої оплати у розмірі 232447 грн. 80 коп. Вказана претензія була отримана відповідачем 27.08.2014, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 6800103336587.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 232447 грн. 80 коп., сплачену за Договором поставки № 11-02/14/ТМ14/CW6417 від 03.04.2014, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки товару на суму 273468 грн. 00 коп. або доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 232447 грн. 80 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Спільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбалктермінал» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» суми основного боргу у розмірі 232447 грн. 80 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 32951 грн. 01 коп. пені за період з 06.06.2014 по 05.12.2014.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у випадку порушення строків поставки товару, зазначених у п. 4.1 Договору, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що неустойка (пеня), розмір якої визначений у п. 8.2 Договору, є штрафною санкцією за порушення строку поставки товару, тобто за порушення негрошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи із змісту вищевикладених норм, покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання, покупець має право на повернення попередньої оплати.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів виконання свого обов'язку з поставки товару або повернення попередньої оплати, та враховуючи, що надіслана позивачем претензія вих. № 546/14 від 19.08.2014 не є односторонньою відмовою від Договору поставки № 11-02/14/ТМ14/CW6417 від 03.04.2014, оскільки в ній позивач пропонує відповідачу або повернути суму попередньої оплати або поставити товар, та будь-яких доказів односторонньої відмови позивачем від договору суду надано не було, суд вважає, що заявлений позивачем період нарахування пені з 06.06.2014 по 05.12.2014 є обґрунтованим.

Крім того, пеня нарахована позивачем в межах строку дії Договору поставки № 11-02/14/ТМ14/CW6417 від 03.04.2014 (п. 10.6 Договору).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його таким, що відповідає способу та періоду нарахування (в межах шестимісячного періоду нарахування відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим позовні вимоги Спільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбалктермінал» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» пені у розмірі 32951 грн. 01 коп. за період з 06.06.2014 по 05.12.2014 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 24, кв. 1; ідентифікаційний код: 32106073) на користь Спільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбалктермінал» (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, буд. 58; ідентифікаційний код: 24528065) суму основного боргу у розмірі 232447 (двісті тридцять дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 80 коп., пеню у розмірі 32951 (тридцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 5307 (п'ять тисяч триста сім) грн. 98 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.04.2015

Суддя І.М. Отрош