Рішення

від 07.04.2015 по справі 910/3939/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2015Справа №910/3939/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзоптторг-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест»

про стягнення 1 690 450,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Дементьєв Т.М. - по дов. № б/н від 18.03.2015

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзоптторг-Україна» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» 1 690 450,00 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язань згідно договору поставки № 1808 від 30.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 порушено провадження у справі № 910/3939/15-г та призначено її до розгляду на 10.03.2015.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, отриманого на запит суду вбачається, що місцезнаходженням відповідача є : 01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А, оф. 11, а отже, місцезнаходження відповідача є іншим ніж адреса, що зазначена в позовній заяві, та за якою вона і була надіслана позивачем відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3939/15-г від 10.03.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 23.02.2015, розгляд справи був відкладений на 17.03.2015.

Даною ухвалою суду позивача було зобов'язано надіслати відповідачу копію позовної заяви та додані до неї документи за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А, оф. 11), докази надіслання подати в засідання суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3939/15-г від 17.03.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали від 10.03.2015, розгляд справи був відкладений на 07.04.2015.

Даною ухвалою позивача було вдруге зобов'язано надіслати відповідачу копію позовної заяви та додані до неї документи за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А, оф. 11), докази надіслання подати в засідання суду.

Від позивача 24.03.2015 до суду надійшла заява разом з належними доказами надіслання на адресу відповідача (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А, оф. 11) копії позовної заяви та доданих до неї документів, зокрема подано фіскальний чек № 0038002 0032890 від 19.03.2015 та опис вкладення у цінний лист від 19.03.2015.

Позивач в судовому засіданні 07.04.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 07.04.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 10.03.2015 та від 17.03.2015 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу : м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2, літ А, офіс 11, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.03.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвали суду від 10.03.2015 та від 17.03.2015, надіслані за вказаною вище адресою, отримав 13.03.2015 та 20.03.2015, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.04.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзоптторг-Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (покупець) було укладено договір поставки № 1808 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію - сировину для харчової промисловості (далі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманої продукції не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1 690 450,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Дослідивши зміст договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.2.. договору строк його починається з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та закінчується 31.12.2011. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір не продовжувати його, то строк дії цього договору буде автоматично подовжено на 1 (один) календарний рік. Кількість продовжень договору не обмежена.

Сторонами доказів в підтвердження небажання продовжувати договірні правовідносини не подано.

Згідно зі ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до п. 2.1. договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначається сторонами згідно видаткових накладених в межах строку дії договору.

Матеріали справи свідчать, що 02.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзоптторг-Україна» (постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (новий покупець) було укладено додаткову угоду № 1 до договору (далі - угода № 1).

Відповідно до п. 1 угоди № 1 за погодженням з постачальником покупець передає, а новий покупець приймає на себе права та обов'язки сторони - покупця у договорі поставки № 1808 від 30.05.2011 в тому числі зобов'язання, які виникли у покупця по договору та не виконані покупцем до дати укладення цієї угоди.

Згідно з п. 1.1. угоди № 1 новий покупець приймає на себе зобов'язання, які виникли з договору у покупця перед постачальником та не виконані покупцем до дати укладення цієї угоди, а саме здійснити оплату поставленого постачальником товару в загальній сумі 406 300,00 грн., в тому числі:

- 132 000,00 грн. з граничним строком оплати до 26.06.2013,

- 103 000,00 грн. з граничним строком оплати до 07.07.2013,

- 132 000,00 грн. з граничним строком оплати до 18.07.2013,

- 132 000,00 грн. з граничним строком оплати до 26.07.2013.

Згідно з п. 3.2. договору продукція вважається переданою постачальником та отриманою покупцем з моменту її фактичної передачі покупцю разом з необхідними супровідними документами та підписання покупцем (його представником) відповідного документу (видаткової накладеної або товарно-транспортної накладної) про прийняття цієї продукції. З цього моменту покупець набуває право власності на продукцію.

Відповідно до п. 4.1. договору загальна вартість продукції за цим договором складається із вартості всіх партій продукції поставлених за договором.

Згідно з п. 4.2. договору ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін погоджується сторонами на певний період чи на окрему партію та відображається в рахунках-фактурах продавця, а також видаткових накладених і вказується з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 908 150,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ 462 від 03.10.2013 на суму 264 000,00 грн.,

№ 488 від 18.10.2013 на суму 71 150,00 грн.,

№ 493 від 22.10.2013 на суму 66 000,00 грн.,

№ 504 від 25.10.2013 на суму 66 000,00 грн.,

№ 508 від 29.10.2013 на суму 52 800,00 грн.,

№ 512 від 01.11.2013 на суму 79 200,00 грн.,

№522 від 06.11.2013 на суму 47 520,00 грн.,

№ 528 від 08.11.2013 на суму 31 680,00 грн.,

№ 531 від 11.11.2013 на суму 36 960,00 грн.,

№ 539 від 13.11.2013 на суму 132 000,00 грн.,

№ 543 від 15.11.2013 на суму 26 140,00 грн.,

№ 548 від 19.11.2013 на суму 79 200,00 грн.,

№ 552 від 21.11.2013 на суму 132 000,00 грн.,

№ 565 від 26.11.2013 на суму 132 000,00 грн.,

№ 603 від 18.12.2013 на суму 691 500,00 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3. договору визначено, що розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію (п. 3.2. договору).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманої продукції у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої не оспорені відповідачем та становить 1 690 450,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 690 450,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзоптторг-Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2, літ А, офіс 11, код ЄДРПОУ 37883265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзоптторг-Україна» (м. Київ, вул. М.Пимоненка, 13, код ЄДРПОУ 37120443) 1 690 450 (один мільйон шістсот дев'яносто тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 33 809 (тридцять три тисячі вісімсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 15.04.2015.

СуддяВ.В.Сівакова