Рішення

від 14.04.2015 по справі 911/1031/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа № 911/1031/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтон», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», Київська область, м. Вишневе

про стягнення 256854,61 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : Бойчук Н.Д. (довіреність №22/10 від 22 жовтня 2014 року);

від відповідача: Корчук І.І. (довіреність №305/03-УРБ-14 від 24 березня 2015 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райтон» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - відповідач) про стягнення 256854,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №3501 від 1 травня 2014 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 205962,80 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 18153,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 29263,65 грн. та 3% річних в розмірі 3474,31 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 16 березня 2015 року та призначено справу до розгляду на 31 березня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 31 березня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 14 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 14 квітня 2015 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 205362,80 грн. основного боргу, 18153,85 грн. пені, 29263,65 грн. 3% річних та 3474,31 грн. інфляційних втрат.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

14 квітня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райтон» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (за договором - покупець) 1 травня 2014 року укладено договір поставки за №3501.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору, у відповідності до замовлення, супровідної документації і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно пункту 3.1 договору ціна на товар визначається на підставі калькуляції на товар, додаток №8, що є невід'ємною частиною даного договору. У погоджену сторонами ціну товару входять усі витрати, що несе постачальник на виготовлення та поставку товару.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що оплата за товар проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, за умови, що постачальник належним чином виконав умови п. 3.4 договору.

Згідно пункту 7.2 договору у випаду порушення термінів оплати товарів, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині зобов'язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобов'язань сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, між сторонами підписано видаткові накладні, що підтверджують отримання відповідачем товару, а саме, №РН-0000059 від 29 травня 2014 року, №РН-000024 від 20 червня 2014 року, №РН-000023 від 20 червня 2014 року, №РН-0000062 від 27 червня 2014 року, №РН-0000106 від 11 липня 2014 року, №РН-0000111 від 24 липня 2014 року та №РН-0000115 від 1 серпня 2014 року.

Всього, за вказаними вище видатковими накладними, позивач передав відповідачу товару на загальну суму 237738,24 грн.

Відповідач не повністю розрахувався за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 205362,80 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 205362,80 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем та наведений у розрахунку, доданому до заяви про зменшення розміру позовних вимог у сумі 18153,85 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 3474,31 грн. та інфляційні втрати у сумі 29263,65 грн., наведені у розрахунку, доданому до заяви про зменшення розміру позовних вимог, є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки, позивачем зменшено розмір позовних вимог, судовий збір у розмірі 12,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтон» (03039, м. Київ, вул. Байкова, 7, код 38889027) - 205362 (двісті п'ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 80 коп. заборгованості, 18153 (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 85 коп. пені, 3474 (три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 31 коп. 3% річних, 29263 (двадцять дев'ять тисяч двісті шістдесят три) грн. 65 коп. інфляційних втрат та 5125 (п'ять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 09 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 17 квітня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць