Рішення

від 31.03.2015 по справі 911/850/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа № 911/850/15

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Рагівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельні частки (паї),

за участю представників:

позивача: Бурдим К.В. (дов. б/н від 25.10.2014);

відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Рагівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельні частки (паї).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі № 1 від 17.10.2012 щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим просить суд розірвати вищезазначений договір та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.03.2015.

Ухвалою від 17.03.2015 розгляд справи відкладено на 31.03.2015.

В судовому засіданні 31.03.2015 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 31.03.2015 судом після виходу з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив

17.10.2012 між Рагівською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" (орендар) було укладено договір оренди землі № 1, відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні частки (паї) зі складу не витребуваних земельних ділянок (часток, паїв) відповідно до розпорядження Поліської районної державної адміністрації Київської області від 27.08.2012 № 82-ОД «Про внесення змін до розпорядження голови Поліської районної державної адміністрації від 20.07.2011 № 230 та № 362 від 01.11.2012 «Про надання в оренду земельних ділянок не витребуваних часток (паїв)». Загальна площа складає 372,5988 га.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладення цього договору становить 3342826,36 грн. Договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур (п.п. 4, 7 договору).

Орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення договору складає 100284,79 грн за календарний рік оренди. Орендна плата сплачується щомісячно рівними частками у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, розмір якої встановлено п. 9 договору, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.п. 9, 11 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.10.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв обумовлені земельні ділянки (копія погодженого сторонами акту міститься в матеріалах справи).

Відтак, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки, зокрема, свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.

Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Стаття 24 Закону України "Про оренду землі" надає право орендодавцю вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди землі № 1 від 17.10.2012 щодо своєчасного внесення орендної плати належним чином не виконав.

Відповідно до довідки № 202/10/19-017 від 23.02.2015, наданої Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати складає 94417,17 грн (копія міститься в матеріалах справи).

Невиконання обов'язку щодо внесення у встановлений законом строк орендної плати є підставою для розірвання договору оренди (аналогічна правова позиція викладена в п. 6 Оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 12.04.2001 № 01-8/442).

Згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Наявність заборгованості з орендної плати має підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 07.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи те, що, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо своєчасного внесення орендної плати за договором оренди землі № 1 від 17.10.2012 доведено позивачем належними та допустимими доказами та не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки є обґрунтованими, правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі № 1 від 17.10.2012, укладений між Рагівською сільською радою (код ЄДРПОУ 04358968) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" (код ЄДРПОУ 03755495).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" (код ЄДРПОУ 03755495) повернути Рагівській сільській раді (код ЄДРПОУ 04358968) земельні ділянки земельні частки (паї) зі складу не витребуваних земельних ділянок (часток, паїв) загальною площею 372,5988 га, розташовані в межах Рагівської сільської ради Поліського району Київської області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважівське агро-промислове підприємство" (код ЄДРПОУ 03755495) на користь Рагівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04358968) 2436,00 грн судового збору.

5. Видати накази.

Повний текст рішення складено 17.04.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз