Рішення

від 15.04.2015 по справі 915/282/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 915/282/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Пронь Д.С. - дов.№01/53-470 від 19.03.2015,

представника відповідача: Васюкова В.П. - директор, Стефоглова Г.М. - дов. №1 від 23.03.2015,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

(54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40),

до відповідача : Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Антіміцин»

(57107, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Степове, вул.. Леніна 1-А),

про : стягнення заборгованості 67614,64 грн., -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариств «Миколаївобленерго» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Антіміцин» заборгованість за договором про постачання електричної енергії №38/644 від 15.06.2011 в сумі 67614,64 грн., з якої: 64314,95 грн. основного боргу за поставлену активну електроенергію, 363,51 грн. - 3% річних та 2936,18 грн. збитків від інфляції.

Представником відповідача заперечень проти підстав нарахування та розміру позовних вимог не висловлено. 24.03.2015 від відповідача надійшло клопотання про розстрочку заборгованості в сумі 64314,95 грн. на 24 місяці у зв'язку з складним матеріальним становищем підприємства, в підтвердження чого відповідачем надані відповідні докази.

У судовому засіданні 24.03.2015 у відповідності до ст.77 ГПК України судом оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 15.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

15.06.2011 між ПАТ «Миколаївобленерго» (позивач у справі) та Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Антіміцин» (відповідач у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії №38/644 (а.с.8-12) (надалі - Договір №38/644), у відповідності до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 279,0 кВт., а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін». Приєднана потужність у точках підключення становить 279,0 кВт (п. 1 Договору №38/644).

Пунктом 2.1 Договору №38/644 зазначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених в установленому порядку.

У відповідності до п.2.3.3 та п.2.3.4 Договору №38/644, відповідач зобов'язується оплачувати позивачеві вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків №10 «Порядок розрахунків» та №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно з п.1 додатку № 10 до Договору «Порядок розрахунків», - розрахунковим періодом вважається календарний місяць. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на останній календарний день місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у Додатку №4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника (а.с. 21).

У відповідності до п.2 додатку №10 до Договору «Порядок розрахунків», - споживач до 5 числа місяця в поточному розрахунковому періоді здійснює оплату за наступний розрахунковий період (попередню оплату) у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. В день надання «Акту про використану електричну енергію» постачальник надає споживачу рахунки за фактично споживачу активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період та рахунок на здійснення попередньої оплати. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

На виконання умов Договору №38/644 позивач поставив відповідачеві активну електричну енергію в період з вересня 2014 року по грудень 2014 року на загальну суму 74764,95 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію за період з червня 2014 року по серпень 2014 року (а.с.22, 22, 26, 28) та не заперечується відповідачем.

Позивачем на оплату вартості отриманої відповідачем в період вересень - грудень 2014 року електричної енергії були виставлені відповідачеві рахунки: №38/644/9/1 від 01.10.2014 (а.с.23), №38/644/10/1 від 03.11.2014 (а.с.25), №38/644/11/1 від 01.12.2014 (а.с.27), №38/644/12/1 від 02.01.2015 (а.с.28), які були особисто отримані повноважною особою відповідача, що підтверджується підписом.

Відповідач, оплату вартості отриманої в період вересень-грудень 2014 року активної електричної енергії здійснив частково в сумі 10450,0 грн.

Таким чином розмір заборгованості відповідача за поставлену електричну енергію становить 64314,95 грн. (74764,95 грн. - 10450,0 грн.).

На час подання позову відповідач, оплату залишку вартості отриманої на протязі вересня-грудня 2014 року активної електричної енергії в розмірі 64314,95 грн. не здійснив, що зумовило звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ч.1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення боргу за поставлену позивачем активну електроенергію у сумі 64314,95 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року збитки від інфляції у сумі 2936,18 грн. (а.с.32) та 3% річних за період з 01.10.2014 по 02.01.2015 у сумі 363,51 грн. (а.с.31).

Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від інфляції, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.

Відповідачем подано до суду клопотання про розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці, посилаючись на те, що підприємство є комунальним, заснованим на власності територіальної громади Степівської сільської ради з метою ведення господарської діяльності та надання послуг юридичним та фізичним особам у сфері організації та підтримання благоустрою на території сільської ради. Переважно, діяльність підприємства стосується надання послуг з водопостачання та водовідведення. До складу споживачів відповідача входять: населення, дитячий садок, дві школи, лікарня). На даний час у підприємства склалось складне фінансове становище, зумовлене високим рівнем заборгованості споживачів та затратами на господарську діяльність (ремонти та заміна старого обладнання мереж водозабезпечення та водовідведення). В той же час, відповідачем здійснюється постійне погашення заборгованості за відкритими виконавчими провадженнями.

Стягувач питання надання розстрочки виконання рішення залишив на розсуд суду.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття вказаних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з фінансового звіту відповідача, на даний час його фінансовий стан є несприятливим, підприємство є збитковим; кредиторська заборгованість та інші поточні зобов'язання відповідача перевищують дебіторську заборгованість. Згідно довідки Степівської сільської ради майно, яким користується відповідач у своїй діяльності перебуває на балансі сільської ради. Споживачами відповідача з отримання послуг водопостачання та водовідведення є населення, дитячий садок, дві школи, лікарня, яким до сплати виставляються рахунки без урахування 3% річних та інфляції. При цьому, рівень заборгованості споживачів є значним. Відповідачем наведені суду данні про доходи, які отримує підприємство за місяць та затрати на господарську діяльність (заробітна плата, єдиний внесок, оплата за електроенергію, податок за користування надрами та спецводокористування, придбання матеріалів, ремонт мереж водозабезпечення та водовідведення, придбання ПММ тощо), які свідчать, що затрати підприємства не покриваються доходами. В той же час, надані суду матеріали свідчать про те, що відповідач не ухиляється від виконання своїх обов'язків по оплаті боргів, а, навпаки, шукає шляхи для їх погашення, що підтверджується наданими відповідачем доказами погашення заборгованості за відкритими виконавчими провадженнями.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума, заявлена до стягнення за даним рішенням, є занадто великою для одночасної виплати, і вимоги щодо сплати всієї суми заборгованості одразу можуть призвести до повної зупинки діяльності підприємства та цілковитої його неплатоспроможності. Працівникам підприємства загрожує звільнення, а населеним пунктам, що перебувають у віданні Степівськой сільської ради, у тому числі, населення та об'єкти соціальної сфери, можуть залишитись без постачання питної води та водовідведення, що призведе до загрозливого санітарного, протипожежного та громадсько-політичного становища.

Оцінивши викладені сторонами обставини та проаналізувавши документи, надані ним в обґрунтування своєї позиції, суд вважає, що обставини, викладені в заяві КП «Житлово-комунальний сервіс «Антіміцин» є достатніми для надання розстрочки виконання рішення, та підтверджені належними доказами. В той же час, з урахуванням матеріальних інтересів позивача суд вважає за необхідне скоротити запропонований відповідачем строк розстрочки виконання рішення суду, в частині стягнення 64314,95 грн. основного боргу, 363,51 грн. - 3% річних та 2936,18 грн. збитків від інфляції, до 18 місяців, починаючи з травня 2015 року, зі сплатою боргу рівними частками.

За таких обставин, заява КП «Житлово-комунальний сервіс «Антіміцин» про розстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Антіміцин» 57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Степове, вул.Леніна, 1-А (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 08674169 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», 54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40 (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 23399393 ) 64314,95 грн. основного боргу за поставлену активну електроенергію, 363,51 грн. - 3% річних, 2936,18 грн. збитків від інфляції.

3. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 64314,95 грн. основного боргу, 363,51 грн. - 3% річних та 2936,18 грн. збитків від інфляції згідно наступного графіка:

31.05.2015 - 3756,36 грн.; 31.11.2015 - 3756,36 грн.; 31.05.2016 - 3756,36 грн.; 30.06.2015 - 3756,36 грн.; 31.12.2015 - 3756,36 грн.; 30.06.2016 - 3756,36 грн.; 31.07.2015 - 3756,36 грн.; 31.01.2016 - 3756,36 грн.; 31.07.2016 - 3756,36 грн.; 31.08.2015 - 3756,36 грн.; 29.02.2016 - 3756,36 грн.; 31.08.2016 - 3756,36 грн.; 30.09.2015 - 3756,36 грн.; 31.03.2016 - 3756,36 грн.; 30.09.2016 - 3756,36 грн.; 31.10.2015 - 3756,36 грн.; 30.04.2016 - 3756,36 грн.; 31.10.2016 - 3756,52 грн.;

4. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Антіміцин» 57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Степове, вул.Леніна, 1-А (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 08674169 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», 54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40 (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 23399393 ) 1827,0 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 17 квітня 2015 року