Рішення

від 15.04.2015 по справі 914/691/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 р. Справа№ 914/691/15

За позовом: Міжрегіонального науково-виробничого підприємства "Авіокон проект", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Коннекшн", м. Львів

про стягнення 33 374, 70 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Рісний М.Б. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Міжрегіонального науково-виробничого підприємства "Авіокон проект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Коннекшн" про стягнення 33 374, 70 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи скеровувалися відповідачу на адресу зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про державну реєстрацію, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Міжрегіональне науково-виробниче підприємство "Авіокон проект" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Коннекшн" (надалі - відповідач) про стягнення 33 374, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01 лютого 2012 р. між ним (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 03/М (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язується надати відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 238, а відповідач зобов'язується прийняти у тимчасове користування нежитлові приміщення «В-1» загальною площею 285, 00 кв.м., за вказаною вище адресою.

Згідно п. 4.1 договору за користування приміщенням відповідач зобов'язується вносити позивачу плату.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за оренду здійснюється в гривнях щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа наступного місяця, безпосередньо на банківський рахунок позивача, або, за окремою домовленістю сторін, іншим способом, який не заборонено чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.1.2 договору відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі визначені п. 4.4 договору.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу у тимчасове платне користування вказані вище нежитлові приміщення, що підтверджується актом приймання-передавання орендованих приміщень від 01.02.2012 р.

Відповідач за період з квітня 2013 р. по вересень 2013 р. свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконав частково в розмірі 5 000, 00 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 25 000, 00 грн.

24.10.2013 р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про сплату заборгованості в розмірі 25 000, 00 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 25 000, 00 грн. заборгованості із орендної плати.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 1 153, 56 грн., інфляційні втрати в розмірі 6 565, 00 грн., та на підставі п. 8.1.1 договору, пеню в розмірі 656, 14 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк та згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Як встановлено судом, 01 лютого 2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 03/М. Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язується надавати відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 238, а відповідач зобов'язується прийняти у тимчасове користування нежитлові приміщення «В-1» загальною площею 285, 00 кв.м., за вказаною вище адресою.

Відповідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 4.1 договору за користування приміщенням відповідач зобов'язується вносити позивачу плату.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за оренду здійснюється в гривнях щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа наступного місяця, безпосередньо на банківський рахунок позивача, або, за окремою домовленістю сторін, іншим способом, який не заборонено чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.1.2 договору відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі визначені п. 4.4 договору.

Однак, відповідач свої зобов'язання по договору щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, чим порушив вимоги п. 4.2 договору.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки представник відповідача в судові засідання не з'явився, своїм правом на захист не скористався, позовні вимоги не заперечив, вимоги суду належним чином не виконав, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не подав, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 25 000, 00 грн. підлягають до задоволення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 6 565, 00 грн. та 3% річних в розмірі 1 153, 56 грн., суд вважає, що вони розраховані вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Пунктом 8.1.1 договору передбачено, що відповідач несе відповідальність у випадку прострочення по оплаті орендних платежів, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 1% заборгованості суми за кожний день прострочення.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначив, що з огляду на положення частини шостої статті 231, частини другої статті 343 ГК України та статтей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов'язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України".

Таким чином, визначений згідно з договором розмір пені, не може перевищувати той розмір, який визначений законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Крім того, ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що нарахування позивачем пені в розмірі 656, 14 грн. проведено відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Коннекшн» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2, оф. 506, код ЄДРПОУ 37965012) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» (79035, м. Львів, вул. Січинського, 7, код ЄДРПОУ 23958467) суму в розмірі 35 201, 70 грн., з них:

- 25 000, 00 грн. - заборгованості з орендної плати;

- 1 153, 56 грн. - 3% річних;

- 6 565, 00 грн. - інфляційних втрат;

- 656, 14 грн. - пені;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 20.04.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.