Рішення

від 15.04.2015 по справі 918/276/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 р. Справа № 918/276/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "VLADI"

до Приватного підприємства "Захід-Руно"

про стягнення 1 373 347 грн. 90 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Солодянкіна І.Д. (довіреністьб/н від 25.02.2015р.)

від відповідача: Ковбасюк Д.С. (довіреність б/н від 02.04.2015 року)

від відповідача: Фищук А.К. (довіреність б/н від 02.04.2015 року)

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "VLADI" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Захід-Руно" про стягнення 1 373 347 грн. 90 коп. з яких: 945 979 грн. 28 коп. заборгованість, 214 737 грн. 30 коп. інфляційні, 21 070 грн. 72 коп. - 3% річних та 191 560 грн. 79 коп. пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він на підставі Договору поставки № 03/01/2014 від 03.01.2014р., укладеного між сторонами, передав відповідачу товар за видатковими накладними, вартість якого станом на день звернення до суду останнім не сплачена, а тому заборгованість, нараховану згідно п. 6.3 Договору пеню, інфляційні та 3 % річних, передбачені ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути у примусовому порядку .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача, присутні в судовому засіданні, факт отримання товару та його вартість визнали, однак в частині нарахованих штрафних санкцій в позові просили відмовити.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "VLADI" (Постачальник) та Приватним підприємством "Захід-Руно" (Покупець) укладено договір поставки № 03/01/2014 (Договір а.с. 9-10).

Згідно п.1.1. Договору в порядку та на умовах визначених в даному договорі Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товари, визначені в п.1.2.даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти та повністю оплатити товар.

Кількість, асортимент, ціна товару, що підлягає поставці за цим договором, вказуються сторонами у видаткових накладних, складених і підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що покупець проводить оплату за товар через 30 банківських днів з дня отримання товару.

Відповідно до пунктів 5.7, 5.15. договору товар вважається поставленим (переданим у власність) з моменту підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної.

Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 945 979 грн. 28 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-01229 від 28 квітня 2014року (а.с. 11).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю №3 від 24.04.2014 року(а.с. 12) та не заперечується представниками відповідача, присутніми в судовому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "VLADI" в повному обсязі виконало прийняті на себе зобов'язання щодо поставки товару, який був замовлений відповідачем, проте отриманий за вказаною накладною товар залишився відповідачем не оплачений.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 150 від 16.12.2014 року з проханням сплатити заборгованість (а.с. 13).

25.12.2014 року відповідачем була надана відповідь №25/12/14 на претензію в якій останній визнає наявність заборгованості в сумі 945 979 грн. 28 коп., однак зазначає про неможливість розрахуватися з позивачем за договором №03/01/2014 внаслідок складної економічної ситуації в країні.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, коли зібраними у справі доказами підтверджується факт поставки відповідачу товару та його ціна, термін сплати за який настав в силу умов Договору, то за відсутності доказів сплати з боку відповідача його вартості, позовні вимоги про стягнення 945 979 грн. 28 коп. боргу судом визнаються обгрунтованими.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - є порушенням зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно із ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що при порушенні термінів оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по оплаті за товар за кожний день прострочки платежу до моменту належного виконання, при цьому за згодою сторін положення п.6 ст. 232 ГКУ не застосовуються.

Керуючись зазначеним пунктом Договору позивачем нараховано пеню в сумі 191 560 грн. 79 коп. за період 13.06.2014 року по 10.03.2015 року.

Враховуючи, що відповідач припустився порушення взятого на себе грошового зобов'язання, суд перевіривши поданий позивачем розрахунок та період нарахування неустойки, визнає позовні вимоги в частині стягнення 191 560 грн. 79 коп. пені також обгрунтованими.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховано інфляційні в сумі 214 737 грн. 30 коп. за період з червня 2014року по лютий 2015року та 3 % річних в сумі 21 070 грн. 72 коп. за період 13.06.2014 року по 10.03.2015 року.

Подані розрахунки та період нарахування 3 % річних та інфляційних перевірено судом та визнано їх правомірними.

За таких обставин, коли зібраними у справі доказами підтверджується факт поставки відповідачу товару та його ціна, термін сплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його вартості, позовні вимоги про стягнення 945 979 грн. 28 коп. заборгованості, 21 070 грн. 72 коп. 3 % річних, 214 737 грн. 30 коп. інфляційних та 191 560 грн. 79 коп. пені підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача у справі, а тому, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2.Стягнути з Приватного підприємства "Захід-Руно" (35100, Рівненська обл., смт Млинів, вул. Поліщука, 61, код ЄДРПОУ 31316414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "VLADI" (61157, м.Харків, вул. Текстильна, 18, код ЄДРПОУ 31236643) 945 979 грн. 28 коп. заборгованості, 191 560 грн. 79 коп. пені, 214 737 грн. 30 коп. інфляційних, 21 070 грн. 72 коп. - 3 % річних та 27 466 грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.04.2015 року.

Суддя Романюк Р.В.