Рішення

від 16.04.2015 по справі 922/1168/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 р. Справа № 922/1168/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-сервісний центр Енергія-плюс", м. Херсон

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4489,30 грн.

за участю прокурора Кущ В.Г. посв. № 016126 від 10.04.2013 р.

представників сторін:

від позивача - Кувшинова А.О. дов. № 11 від 23.03.2015 р.

від відповідача - не прибув

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі-позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-сервісний центр Енергія-плюс" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4489,30 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2015р. справу № 922/1168/15 передано за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

11 березня 2015 року справа № 922/1168/15 надійшла до господарського суду Херсонської області.

Ухвалою від 13 березня 2015 року суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі, витребував докази по справі та призначив справу до розгляду в засіданні господарського суду Херсонської області.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх порушенням відповідачем ст. 762 ЦК України, 285 ГК України, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного ті комунального майна", договірних зобов'язань.

Відповідач, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення. Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, судові акти надіслано за адресою, яка зазначена у витягу з ЄДРЮО та ФОП.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Справу розглянуто в судових засіданнях 24 березня 2015 року та 16 квітня 2015 року.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Фондом державного майна України по Харківській області (позивач, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-сервісний центр Енергія-плюс" (відповідач, орендар) укладений договір № 2986-Н від 26 жовтня 2006 року оренди, відповідно до якого позивачем передано відповідачу на підставі акту приймання-передачі від 26.10.2006 в строкове платне користування нежитлові приміщення (1/2 к. №1, 1/2 к. №2, к. №4, 1/2 к. №5а, к. №6, к. №7) на першому поверсі одноповерхової будівлі лабораторного корпусу літ. "В-1", загальною площею 67,3 м 2 , за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (надалі - Балансоутримувач), що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна № 2986-Н від 26.10.2006 року (а.с. 10-13, 54).

До зазначеного договору сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 08.06.2007, № 2 від 27.11.2007, № 3 від 19.12.2007, № 4 від 09.09.2009, № 5 від 18.10.2010, № 6 від 06.12.2011, № 7 від 26.12.2011 щодо внесення змін та доповнень до Договору оренди № 2986-Н від 26.10.2006 (а.с. 14-21).

Відповідно до п. 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - вересень 2006 року - 1527,16 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2006 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70%.

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

В порушення п. 5.2. договору оренди відповідач сплачував орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з червня по жовтень 2013 року виникла заборгованість по орендній платі в сумі 4489,30 грн., що підтверджується розрахунком та поясненнями позивача (а.с. 31, 45-46).

04.12.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено попередження № 16-5656 з вимогою оплатити заборгованість, яке залишено без відповіді (а.с. 29).

Позовні вимоги в сумі 4489,30 грн. заборгованості з орендної плати стали предметом судового розгляду в даній справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Зі змісту приписів статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 Цивільного кодексу України та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 Господарського кодексу України випливає, що ЦК України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб'єктами господарювання і пов'язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені ГК України.

Нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі-Закон) врегульовано правовідносини з оренди державного та комунального майна.

Статтею 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 2 Закону "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно положень ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобов'язання щодо оплати орендної плати не виконано. На момент подання позову, сума простроченої заборгованості за договором оренди за період з червня по жовтень 2013 становить 4489,30 грн.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 4489,30 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 2 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-сервісний центр Енергія-плюс" (юридична адреса73025, м. Херсон, вул. Петренко, 18; ідентифікаційний код 33287972) на користь Фонду державного майна України по Харківській області (місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18; ідентифікаційний код 23148337) 4489,30 грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-сервісний центр Енергія-плюс" (юридична адреса73025, м. Херсон, вул. Петренко, 18; ідентифікаційний код 33287972) в доход Державного бюджету України (код отримувача - 37959779 УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31215206783002, судовий збір, код 03500045) 1827 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.04.2015 року

Суддя Т.А. Остапенко