Ухвала

від 02.03.2015 по справі 461/2089/15-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2089/15-ц

Провадження № 2/461/898/15

УХВАЛА

02.03.2015

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Мисько Х.М.,

при секретарі - Коружинець Н.В.

розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином .

В позовній заяві позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову, позовну заяву та інші матеріали справи, приходжу до висновку, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1, всупереч вимогам ст.151 ЦПК України, така подана без обґрунтування заявленого виду забезпечення позову, без надання доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та інших відомостей, необхідних для забезпечення позову з врахуванням вимог, встановлених до виконавчого документу Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Позивачем не доведена відповідність та співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати.

Крім цього, відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Як вбачається із прохальної частини заяви про забезпечення позову, заявником не вказано вищевказаної інформації.

З огляду на наведене вважаю, що у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або в порядку ч.2 ст.294 ЦПК України.

Головуючий суддя Мисько Х.М.