cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2015 року Справа № 910/21926/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)
розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС", м. Київ,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015
у справі № 910/21926/14
до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЮК-БОКС" (далі -Товариство), м. Київ,
про виплату компенсації у розмірі 24 360,00 грн. у зв'язку з порушенням майнових прав суб'єкта авторського права.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Організації - Хлєбніков С.Г. предст. (дов. від 15.08.2014)
Товариства - Шаповал Д.В. предст. (дов. від 23.10.2014)
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Організація звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС" з позовом до Товариства про стягнення 24 360,00 грн. компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі № 910/21926/14 (суддя Бондарчук В.В.) позов задоволено повністю.
Прийняте судове рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статті 426 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 15, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" мотивовано встановленням факту порушення відповідачем майнових авторських прав позивача, шляхом публічного виконання (розповсюдження) музичних творів за допомогою наявного технічного обладнання та наявністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації у заявленому Організацією мінімальному розмірі за кожний об'єкт авторського права.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (судді Шипко В.В.- головуючий, Остапенко О.М., Верховець А.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано недоведеністю Організацією факту порушення відповідачем майнових авторських прав позивача (не прийнято як належні докази у справі надані Організацією на підтвердження факту використання музичних творів відповідачем: відеозапис фіксації факту публічного виконання спірних творів відповідачем; акт фіксації та касовий чек).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати з передачею справи на новий розгляд. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково з урахуванням такого.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011;
- Організація здійснює управління майновими авторськими правами товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС" на підставі укладеного договору від 17.05.2012 № 17052012/01, зокрема щодо таких музичних творів: "Королева" (автори музики Хливнюк А., Самойлов А., Матиюк В., автор тексту Хливнюк А., виконавець Бумбокс); "Вахтерам" (автори музики Хливнюк А., Самойлов А., Матиюк В., автор тексту Хливнюк А., виконавець Бумбокс);
- у свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС" набуло виключні майнові права на використання зазначених музичних творів на підставі договору від 01.01.2013 з правовласником - товариством з обмеженою відповідальністю "Музика для мас";
- 03.02.2014 представником Організації встановлено, що у приміщенні бару "FLOYD" за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 2, в якому здійснює господарську діяльність Товариство, публічно виконувалися музичні твори за допомогою наявного технічного обладнання, серед яких твори під назвою: "Королева", "Вахтерам", про що складено акт № 1/3-02/14;
-Товариство не мало дозволів правовласників на здійснення використання зазначених музичних творів;
- у зв'язку з незаконним використанням названих музичних творів Організація просить стягнути на користь позивача компенсацію у загальній сумі 24 360,00 грн., тобто компенсацію в обсязі 10 мінімальних заробітних плат за два об'єкти авторського права - музичні твори з текстом.
Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства компенсації за порушення майнових авторських прав позивача.
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до статті 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Як передбачено статтею 1 Закону, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Відповідно до пункту 3 статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відхиляючи подані позивачем докази на підтвердження публічного виконання спірних творів відповідачем (акт фіксації, відеозапис, фіскальний чек), апеляційний господарський суд не надав останнім оцінки в їх сукупності, не зазначив приписів законодавства, яким вони, на його думку, не відповідають, не навів доказів відповідача на їх спростування.
При цьому апеляційним господарським судом не враховано, що відповідач, який посилався на те, що наданий позивачем відеозапис доводить лише наявність звуку у належному йому приміщенні, що не виключає можливості публічного виконання або відтворення творів третіми особами, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Крім того, саме відповідач є особою, яка несе відповідальність за додержання вимог закону у належному йому закладі, у тому числі у сфері інтелектуальної власності.
Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
Суд першої інстанції у розгляді даної справи, на відміну від суду апеляційної інстанції: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку (у тому числі, наданим позивачем доказам в підтвердження факту публічного виконання спірних музичних творів відповідачем), з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права та з наведенням відповідного мотивування, встановивши факт неправомірного використання Товариством музичних творів, шляхом здійснення їх публічного виконання без дозволу правовласників, - дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації на користь позивача.
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.
У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, судовий збір у сумі 913,50 грн. з касаційної скарги (50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, з урахуванням обмеження її мінімального розміру) стягується з Товариства на користь Організації, якою сплачено судовий збір з касаційної скарги.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10, 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 910/21926/14 скасувати.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі № 910/21926/14 залишити в силі.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЮК-БОКС" на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" 913,50 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2015 |
Оприлюднено | 22.04.2015 |
Номер документу | 43684871 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Палій B.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні