Рішення

від 15.04.2015 по справі 908/1594/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/40/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 Справа № 908/1594/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСС ЛТД", (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 48-а, кв. 2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ", ( 69600, м.Запоріжжя, вул. Базова, буд. 3);

про стягнення 23100,00 грн. основного боргу за договором про здійснення транспортних послуг № 07-11/2013 від 07.11.2013 р., 2568, 85 грн. пені, 599,97 грн. 3 % річних та 4851,00 грн. інфляційного нарахування

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Владимирова О.В., довіреність №1/03 від 03.03.2015р.;

Від відповідача - не з'явився.

12.03.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАСС ЛТД", м. Дніпропетровськ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ", м.Запоріжжя про стягнення 23100,00 грн. основного боргу за договором про здійснення транспортних послуг № 07-11/2013 від 07.11.2013 р., 2568, 85 грн. пені, 599,97 грн. 3 % річних та 4851,00 грн. інфляційного нарахування.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2015р. порушено провадження у справі № 908/1594/15-г, справі присвоєно номер провадження 4/40/15, судове засідання призначено на 15.04.2015 р.

В судовому засіданні 15.04.2015 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи, за клопотанням позивача, здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 525, 526, 530, 610, 692 ЦК України, ст., ст.119, 218 ГК України та договорі про здійснення транспортних послуг № 07-11/2013 від 07.11.2013 р. і заявлені з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 07-11/2013 від 07.11.2013 р., укладеним позивачем та відповідачем, на підставі чого позивач просить позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ", м.Запоріжжя 23100,00 грн. основного боргу 2568, 85 грн. пені, 599,97 грн. 3 % річних та 4851,00 грн. інфляційного нарахування.

Відповідач в судове засідання 15.04.2015 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі від 12.03.2015 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 04.03.2015р., згідно з яким, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ" (код ЄДРПОУ 24654290) є: 69600, м.Запоріжжя, вул. Базова, буд. 3, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Про дату, час та місце розгляду справи № 908/1594/15-г відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 12.03.2015 р. про порушення провадження у справі №908/1594/15-г, яка на адресу суду не поверталася.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1594/15-г.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАСС ЛТД" (позивачем, перевізником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ" (відповідачем, замовником) був укладений Договір про здійснення транспортних послуг № 07-11/2013 (далі за текстом - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати перевезення вантажу по маршрутам, згідно заявок замовника.

Згідно заявок на перевезення вантажу автотранспортом від 12.01.2014, від 15.01.2014р., від 22.01.2014р.; від 20.12.2013р.; від 24.12.2013р., відповідач доручив перевізнику доставити вантаж - гофрокартон в паллетах, з м. Донецьк вул. Малова, 1 до міст Свердловськ, Пирятин, Інкерман, Каховка, Біла Церква.

Відповідно до розділу 4 Договору замовник сплачує послуги, надані перевізником, в розмірі зазначеному в акті приймання - передачі виконаних послуг. Приймання -передачі транспортних послуг здійснюється на протязі 5 днів від дати надання послуг. Розрахунок здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту надання рахунку-фактури, виписаного згідно Акта виконаних робіт, ТТН, податкової накладної шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора. .

На виконання умов договору позивач організував перевезення вантажу, обумовленого договором та заявками, на загальну суму 23100,00 грн., відповідно до товарно-транспортних накладних, а саме:

- товарно-транспортна накладна № ТП-0000321 від 21.12.2013 р.:

- товарно-транспортна накладна № ТП-0000401 від 26.12.2013 р.;

- товарно-транспортна накладна № ТП-0000399 від 25.12.2013 р.:

- товарно-транспортна накладна № ТП-0000097 від 12.01.2014 р.;

- товарно-транспортна накладна № ТП-0000177 від 16.01.2014 р.;

- товарно-транспортна накладна № ТП-0000276 від 23.01.2014 р.

Всі зазначені товарно-транспортні накладні скріплені печатками позивача та відповідача та підтверджують факт виконання послуг перевезення. (Належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Крім того, разом з товарно-транспортними накладними відповідачу були виставлені та надані, а також відправлені поштою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового зв'язку, рахунки-фактури, у яких зафіксована вартість перевезення, а саме: - рахунок-фактура № К-0000542 від 23.12.2013 р., вартість послуги з перевезення складає 2850,00 грн.; - рахунок-фактура № К-0000608 від 26.12.2013 р., вартість послуги з перевезення складає 4300,00 грн.; - рахунок-фактура № К-0000617 від 26.12.2013 р., вартість послуги з перевезення складає 4300,00 грн.; - рахунок-фактура № К-0000057 від 13.01.2014 р., вартість послуги з перевезення складає 2850,00 грн.;- рахунок-фактура № К-0000135 від 17.01.2014р., вартість послуги з перевезення складає 3800,00 грн. - рахунок-фактура № К-0000265 від 24.01.2014 р., вартість послуги з перевезення складає 5000,00 грн.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності із ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедитування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедитування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідач заборгованість за транспортні послуги станом на час вирішення справи в судовому засіданні не сплатив.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору про здійснення транспортних послуг № 07-11/2013 від 07.11.2013р. належним чином не виконав.

19.06.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист - вимогу №1/1906 про сплату заборгованості за транспортні послуги по договору про здійснення транспортних послуг № 07-11/2013 від 07.11.2013р. Вказана лист-вимога була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується рекоменованним повідомленням про вручення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв'язку 25.06.2014 р.

Відповідачем лист-вимога залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за транспортні послуги в сумі 23100,00 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ "КЛАСС ЛТД" підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ", м. Запоріжжя 23100,00 грн. основного боргу за договором про здійснення транспортних послуг № 07-11/2013 від 07.11.2013 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 6.2 Договору встановлено, що при несвоєчасній сплаті отриманих послуг Замовник сплачує Перевізнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення до повного погашення.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором про здійснення транспортних послуг № 07-11/2013 від 07.11.2013 р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 2568, 85 грн., яка розрахована за період з 22.04.2014р. по 21.10.2014р.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що при розрахунку пені період заборгованості визначено невірно. Відповідно до п. 4.4. договору № 07-11/2013 термін оплати наданих послуг - 30 календарних днів з моменту надання рахунку-фактури, виписаної згідно Акта виконаних робіт, ТТН. Враховуючи, що рахунки були отримані відповідачем 22.04.2014 р. початком виникнення заборгованості слід вважати 22.05.2014р.

Правильною сумою до стягнення є 2196,08 грн., за період з 22.05.2014 р. по 21.10.2014 р. Позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, стягненню підлягає пеня в розмірі 2196,08 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 599,97 грн. 3 % річних, які розраховані за загальний період з 22.04.2014р. по 21.10.2014р. та суму інфляційних втрат в розмірі 4851,00 грн.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що правильною сумою до стягнення є 288,60 грн. за період з 22.05.2014 р. по 21.10.2014р., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, судом перевірено розрахунок позивача про стягнення інфляційних втрат та встановлено, що правильною сумою до стягнення є 5249,24 грн. нарахованих на суму 23100,00 грн. за період червень 2014 року - лютий 2015 року.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, зменшення розміру позовних вимог у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України є гарантованим процесуальним законом правом позивача до прийняття рішення по справі, а позивачем заявлено до стягнення 4851,00 грн. інфляційних втрат, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСС ЛТД" 23100,00 грн. основного боргу, 2196,08 грн. пені, 288,60 грн. 3 % річних та 4851,00 грн. інфляційного нарахування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 -85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСС ЛТД", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ", м. Запоріжжя задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВТОРРЕСУРСИ", ( 69600, м.Запоріжжя, вул. Базова, буд. 3, код ЄДРПОУ 24654290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСС ЛТД", (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 48-а, кв. 2, код ЄДРПОУ 38675932) основний борг в сумі 23100 (двадцять три тисячі сто) грн . 00 коп. , 2196 (дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 08 коп. пені, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 60 коп. 3% річних, 4851 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одну) грн. 00 коп. інфляційного нарахування та 1786 (одну тисячу сімсот вісімдесят шість) грн. 83 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "16" квітня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.