Рішення

від 19.03.2015 по справі 910/1256/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015Справа №910/1256/15-г

За порзовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КНАП"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс"

про стягнення 110 698,30 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Врон А.В. - за дов.;

від відповідача: Вострєцова С.М. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на свою користь грошових коштів в розмірі 110 698, 30 грн. за договором страхування контейнерного обладнання №15821/21/222 від 15.09.2014р., з яких:

- сума страхового відшкодування 85 000, 00 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення суми страхового відшкодування 326, 00 грн.;

- 3 % річних 34, 90 грн.;

- залишкова сума по конвертації валют 25 337, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2015р. порушено провадження у справі №910/1256/15-г, розгляд справи призначено на 24.02.2015р.

16.02.2015р. відповідач подав через відділ діловодства господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні від 24.02.2015р. позивач з урахуванням відзиву на позовну заяву підтримав позовні вимоги в повному обсязі та повідомив суд, що до початку судового засідання подав через загальний відділ діловодства суду клопотання про проведення судового зсідання в режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши по суті подане клопотання, зважаючи на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2015р. в частині надання витребуваних судом документів, за відсутності обґрунтування поданого клопотання відмовив позивачу у задоволенні зазначеного клопотання, про що виніс відповідну ухвалу від 24.02.2015р.

02.03.2015р. представник позивача через загальний відділ діловодства господарського суду подав заяву про відкликання заяви по проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В своїй заяві позивач зазначив, що з метою повного, об'єктивного з'ясування обставин та розгляду справи виникла необхідність в надані усних пояснень по справі безпосередньо в судовому засіданні. У зв'язку з чим проведення судового засідання в режимі відеоконференції не має необхідності.

11.03.2015р. відповідач через відділ загального діловодства господарського суду подав письмове додаткове пояснення, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні від 19.03.2015р. представник позивача надав письмові пояснення з додатками на відзив відповідача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір страхування контейнерного обладнання №15821/21/222 (надалі - Договір).

Об'єктом страхування Договору є майнові інтереси Позивача пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням контейнерами: CHIU9039376, CXRU1008850, MEDU9106932, TGHU9900818, TRIU8016407, TTNU8127427, TTNU8153160.

17.09.2014р. на а/д Р-55 Одеса - Вознесенськ - Новий Буг, км 177 + 100 км, км 177 + 100, відбулася дорожня транспортна пригода за участю транспортного засобу марки: INTERNATIONAL, номерний знак: ВН4824АК, водій - Аркушенко О.В. з напівпричепом, марка HYUNDAI, номерний знак: ВН13007ХР, який перевозив контейнер CHIU9039376. Внаслідок ДТП, контейнер CHIU9039376 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до положень Договору вигодонабувачем є ТОВ «МШК Україна» (Код ЄДРПОУ: 34930940).

23.09.2014р. Позивач звернувся з заявою про страховий випадок до ТОВ «МШК Україна».

25.09.2014р. ТОВ «МШК Україна» надало відповідь на заяву, в якій повідомлялось, що контейнер CHIU9039376 визнаний таким, що не підлягає відновленню. Залишкова вартість контейнеру складає 21 100, 00 доларів США.

Крім того, ТОВ «МШК Україна» було додано рахунок №ТУ0001499 від 25.09.2014р. на загальну суму відшкодування 300 337, 40 грн.

Згідно умов страхового договору, Позивач звернувся з заявою про перерахування суми страхового відшкодування на розрахунковий рахунок вигодонабувача до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Мегаполіс» (Відповідача).

Розглянувши зазначену заяву, Відповідач надав відповідь на адресу вигодонабувача за Договором - ТОВ «МШК Україна» в якій повідомив, що подія визнана страховим випадком та протягом двох днів буде наданий прогнозований графік виплат.

Зобов'язання щодо погашення суми заборгованості Відповідач виконав частково шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок вигодонабувача ТОВ «МШК Україна» грошових коштів в розмірі 190 000,00 грн., а іншу частину суми збитку в розмірі 85 000, 00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «КНАП» (Позивач) погасило самостійно.

20.10.2014 р. Відповідачем було надано Позивачу гарантійний лист, в якому Відповідач гарантував оплату страхового відшкодування пошкодженого контейнеру на розрахунковий рахунок ТОВ «КНАП» в розмірі 85 000, 00 грн. в термін до 15.11.2014 р.

Однак, судом встановлено, що на час розгляду справи Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо перерахунку 85 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок Позивача не виконав.

Крім зазначеної суми страхового відшкодування, Позивач також просив суд стягнути з Відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне погашення суми страхового відшкодування в розмірі 326, 00 грн., 3% річних в розмірі 34, 90 грн. та залишкову суму по конвертації валют в розмірі 25 337, 40 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на ті обставини, що 17.09.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

У зв'язку з чим на виконання п. 5.4.2. Договору страхування, відповідач 15.09.2014р. звернувся із заявою до ФОП Озеров Є.А. для проведення оцінки матеріального збитку завданого власнику контейнеру за номером CHIU9039376.

На виконання зазначеного замовлення ФОП Озеровим Є.А. 25.09.2014р. складено звіт про незалежну оцінку ринкової вартості ремонтно-відновлювальних робіт та вартість матеріального збитку.

Згідно із звітом вартість матеріального збитку складає 194 193, 50 грн.

На підставі чого відповідачем було складено страховий акт №497/14 від 10.10.2014 р. та сплачено страхове відшкодування вигодонабувачу ТОВ «МШК Україна» у сумі 190 000, 00 грн.

Однак, судом встановлено, що Позивач звернувся до відповідача з офіційною заявою про страховий випадок 01.10.2014р., та 02.10.2014р. було подано заяву про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до інформації розміщеній на офіційному сайті Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, напрямок діяльності ФОП Озеров Є.А. (сертифікат 13587/12 від 25-06-2012 р.) є 1.3. - Оцінка колісних транспортних засобів, що в свою чергу викликає сумніви в можливості складання залишкової вартості контейнеру.

Судом прийнято до уваги положення п. 51 Постанови КМУ №1440 від 10.09.2003р. «Про затвердження Національного стандарту №2 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», відповідно до якого, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

1. укладення договору на проведення оцінки;

2.ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

3.ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

4. вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

5.узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

6. складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;

7. доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Суду доведено, що 13.03.2015р. Позивач звернувся з електронним запитом до ТОВ «МШК Україна» з метою отримати інформацію - чи проводилися ТДВ «Страхове товариство «Мегаполіс», або ФОП «Озеров Є.А. «оціночні роботи з оцінки ринкової вартості ремонтно-відновлювальних робіт, а також вартості матеріального збитку контейнера CHIU9039376 в період з 22.09.2014р. по 23.10.2014р.

13.03.2015р. ТОВ «МШК Україна» була надана відповідь в якій повідомляється, що на прохання страхової компанії ТДВ «СТ «Мегаполіс», огляд контейнеpa CHIU9039376 здійснював співробітник ТДВ «СТ Мегаполіс» пан Гуцу Олександр, дата огляду 29.09.2014 р.

Таким чином, звіт про незалежну оцінку ринкової вартості ремонтно-відновлювальних робіт та вартість матеріального збитку від 25.09.2014 р. є таким, що складений з порушенням відповідної процедури передбаченої чинним законодавством України та без отримання необхідної інформації для його складання, зокрема безпосереднього огляду об'єкта оцінки.

Твердження Відповідача на те, що рахунок №ТУ-001499 від 25.09.2014р., виданий ТОВ «МШК Україна» не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо встановлення матеріального збитку, а також Відповідачеві не зрозуміло, які конкретно документи свідчать про залишкову вартість контейнера, яка складає 21 000 дол. США, чим підтверджується висновок ТОВ «МШК Україна» проте, що контейнер визнається «принципалом» (MSC GENEVA) не підлягає відновленню, не приймається судом до уваги, оскільки до матеріалів справи не надано жодного належного доказу, яким підтверджується таке твердження ТОВ «МШК Україна».

Суду доведено, що 17.09.2014 р. після скоєння ДТП, Позивач звернувся до ТОВ «Гефест» з заявою про можливість відновлення пошкодженого контейнера CHIU9039376.

Після огляду ТОВ «Гефест» контейнера, було надано відповідь (належна копія знаходиться в матеріалах справи), в якій повідомляється, що проведена дефектація показала великий обсяг і складність ремонтних робіт, неможливість відновлення деяких вузлів і високу кошторисну вартість ремонту, відновлення даного контейнера є не рентабельним.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» у разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації зобов'язані надсилати відповіді страховикам на запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею.

Таким, чином Відповідач не скористався своїм правом для отримання належних документів, що підтверджували б залишкову вартість контейнеру, не звернувся з офіційним запитом до вигодонабувача ТОВ «МШК Україна» та принципала «MSC GENEVA», а навпаки, розглянувши заяву Позивача про настання страхової події, а саме пошкодження контейнера CHIU9039376 в результаті ДТП від 17.09.2014р. повідомив Позивача (копія належного гарантійного листа, вих. №218 від 02.10.2014р. знаходиться в матеріалах справи), що даний випадок визнаний страховим та Відповідач гарантує оплату остаточної вартості вищезазначеного контейнера на розрахунковий рахунок Вигодонабувача - ТОВ «МШК Україна», в розмірі 273 034, 00 грн. (еквівалент 21 100, 00 дол. США), до 15.11.2014р.

Після часткового виконання Відповідачем свого зобов'язання щодо сплати грошових коштів по вищезазначеному страховому випадку на рахунок вигодонабувача ТОВ «МШК Україна» в розмірі 190 000, 00 грн., залишкову частину збитку по страховому випадку в розмірі 85 000, 00 грн. Відповідач зобов'язався виплатити до 15.11.2014р., про що зазначив в Гарантійному листі №227 від 20.10.2014р.

Посилання Відповідача на те, що 20.11.2014 р. ним було надіслано лист №247 на адресу Позивача щодо надання документів по страховому випадку від 17.09.2014 р. для пред'явлення регресного позову, однак, на сьогоднішній час відповіді від ТОВ «КНАП» не отримав, судом не приймається до уваги, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно 20.11.2014 р. на адресу ТОВ «КНАП» надійшов лист №247 від Відповідача (підтвердження відправлення є в матеріалах справи), в якому останній звертається з проханням надати документи, а саме:

- Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності водія Аркушенко О.В., який зареєстрований за адресою: Одеська обл., м. Березівка, вул. Миру, 20;

- Довідку ДАІ форми № 2 про обставини ДТП яка сталася 17.09.2014 p.;

- Копію посвідчення водія Аркушенко О.В. № ОІА 432169.

24.11.2014р. Позивачем було направлено відповідь на лист Відповідача №247 від 20.11.2014р. з додатками на поштову адресу Відповідача. Відповідно до інформації з сайту Укрпошти відповідний лист відповідачем був отриманий 03.12.2014р. (підтверджуючі відомості знаходяться в матеріалах справи).

Отже, з наданих суду доказів, судом вбачається, що Відповідач своїми діями, а саме наданням Позивачу двох Гарантійних листів про зобов'язання сплатити суму спочатку в розмірі 273 034, 00 грн., а після сплати 190 000, 00 грн., залишкову суму в розмірі 85 000, 00 грн. є прямими доказами в визнані страхового випадку та суми, виставленої по рахунку №ТУ-001499 від 25.09.2014р.

Матеріалами справи підтверджено та Відповідачем не спростовано, що сума страхового відшкодування, яку останній зобов'язаний сплатити на користь Позивача становить 85 000, 00 грн., і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно п. 5.4.3. Договору Позивач несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, порушення Відповідачем строків оплати, передбачених п. 5.4.3. Договору страхування контейнерного обладнання №15821/21/222 від 15.09.2014р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з Відповідача належить стягнути пеню у сумі 326, 00 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач правомірно нарахував Відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 979 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату). Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних так само, як інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання. Така позиція викладена Верховним судом України в аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування.

Відтак, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Позивач правомірно нарахував 3% річних в сумі 34, 90 грн., які підлягають до стягнення.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на свою користь залишкову суму по конвертації валют в розмірі 25 337, 40 грн., суд зазначає наступне:

За умовами Договору не передбачено зазначених виплат. Між сторонами виникли правовідносини з договору страхування і ці відносини регулюються Законом України «Про страхування» та Цивільним кодексом України. Позивач не є кредитором, а Відповідач не є боржником за грошовими зобов'язаннями. Питання відповідальності страховика у разі несплати ним страхової виплати регулює норма ст. 992 ЦК України, яка передбачає сплату неустойки в розмірі, встановленої договором або законом та ст. 625 ЦК України, яка передбачає сплату індексу інфляції та 3% річних, оскільки страхова виплата є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 85 000, 00 грн., пені за несвоєчасне погашення суми страхового відшкодування в розмірі 326, 00 грн. та 3% річних в розмірі 34, 90 грн., в частині стягнення з Відповідача залишкової суми по конвертації валют в розмірі 25 337, 40 грн. суд відмовляє в задоволенні, з підстав вищенаведених.

Витрати по судовому збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «МЕГАПОЛІС» (01042, м. Київ, вул. Ак. Філатова, 22/8; Код ЄДРПОУ: 34348559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КНАП» (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 10, офіс 319; Код ЄДРПОУ: 38644569) суму страхового відшкодування в розмірі 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне погашення суми страхового відшкодування в розмірі 326 (триста двадцять шість) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 90 коп. та судовий збір в розмірі 1 708 (одна тисяча сімсот вісім) грн. 31 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено:02.04.2015р.

Суддя І.І.Борисенко