Рішення

від 16.04.2015 по справі 910/4396/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015Справа №910/4396/15-г За позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Дженерал Сервіс "

про стягнення 30 408,15 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача : не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.04.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

24.02.2015 Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств "Авіокон проект" звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Дженерал Сервіс " про стягнення 30 408,15 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки договором підряду № 89.12 від 25.09.2012, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 30 408,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 порушено провадження у справі №910/4396/15-г та призначено розгляд справи на 18.03.2015.

10.03.2015 представник позивача через канцелярію суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 18.03.2015, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 18.03.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3322933 3, згідно якого 07.03.2015 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

18.03.2015 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 30.03.2015.

В судове засідання, призначене на 30.03.2015, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 30.03.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 2892668 9, згідно якого 21.03.2015 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

30.03.2015 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 16.04.2015.

В судове засідання, призначене на 16.04.2015, представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про здійснення розгляду справи без участі його представника.

В судове засідання, призначене на 16.04.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3323151 6, згідно якого 02.04.2015 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

25.09.2012 між Міжрегіональною науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" (надалі за текстом - виконавцем, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс Дженерал Сервіс " (надалі за текстом -замовник, відповідач) був укладений договір підряду №89.12 (далі за текстом - контракт)(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно умов п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується власними силами або з залученням третіх осіб у встановлений строк виконати роботи по автоматизації відключення системи електропостачання при пожежі на об'єкті, відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Виконавцю будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивачем були виконані роботи на суму 71 035,92 грн., що підтверджується актами прийняття виконаних робіт.

Відповідач не в повному обсязі розрахувався із позивачем, в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 21 691,74 грн.

Суд наголошує, що договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору субпідряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором підряду в сумі 21 691,74 грн.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 1 677,05 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п.8.1 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 відсотків річних в сумі 1 374,82 грн. та 5 664,54 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Дженерал Сервіс " (01004, м. Київ, вулиця Горького, будинок 20 Б, офіс 21; ідентифікаційний код: 14298084) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" (79035, Львівська обл., місто Львів, вулиця Січинського, будинок 7; ідентифікаційний код 23958467) 21 691 (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто одна) грн. 74 коп. - основного боргу, 1 374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 82 коп. - 3 відсотки річних, 5 664 (п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 54 коп. - інфляційних втрат, 1 677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 05 коп. - пеня та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.04.2015

Суддя М.О. Лиськов