cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2015 р. Справа № 911/752/15
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-Ленд» в особі голови комісії з припинення ТОВ «Форест-Ленд» Радинка І.Л., с. Петрівське, Києва-Святошинського р-ну, Київської області
про визнання кредитором і зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошових вимог на суму 105,74 грн.
Суддя Кошик А.Ю.
Представники:
від позивача: Зубрицька І.М.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Київської області подано позов Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-Ленд» в особі голови комісії з припинення ТОВ «Форест-Ленд» Радинка І.Л. про визнання кредитором і зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошових вимог на суму 105,74 грн.
Провадження у справі № 911/752/15 порушено ухвалою від 27.02.2015 року та призначено справу до розгляду на 12.03.2015 року.
В судовому засіданні 12.03.2015 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.
Представник відповідача у судове засідання 12.03.2015 року не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 07.04.2015 року.
Позивач в судовому засіданні 07.04.2015 року надав витребувані судом докази та пояснення, позовні вимоги підтримав повністю. В судове засідання 07.04.2015 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, без поважних причин повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.
12.03.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про обслуговування рахунку у цінних паперах № 110070-Ю (надалі - Договір), за умовами якого позивач, як Депозитарна установа надала відповідачу, як Депоненту послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах.
Відповідно до розділу 2 Договору позивач відкриває відповідачу рахунок у цінних паперах; здійснює облік цінних паперів, що належать відповідачу, на рахунку в цінних паперах; здійснює обслуговування обігу цінних паперів на рахунку в цінних паперах відповідача шляхом проведення депозитарних операцій за рахунком у цінних паперах та інше. При цьому позивач установа має право отримувати від відповідача своєчасного та в повному обсязі плату за надання послуг згідно умов цього Договору та тарифів позивача на депозитарні послуги.
Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати послуги позивача згідно з умовами та строками, передбаченими Договором та тарифами, встановленими позивачем. Відповідач оплачує послуги позивача відповідно до тарифів, встановлених позивачем та розміщених на офіційному веб-сайті позивача у мережі Інтернет (www.forum.ua). Відповідач погоджується з тарифами, встановленими позивачем установою на дату укладання Договору (п.4.1.).
Оплата послуг позивача здійснюється відповідачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, відповідно до акту-рахунку, який надсилається позивачем відповідачу у спосіб, визначений в анкеті рахунку в цінних паперах відповідача, не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги. Оплата послуг позивача здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок позивача (4.2.).
Щодо відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, а саме прострочення відповідачем платежу за надані депозитарні послуги більш як на місяць вважається відмовою від виконання умов Договору, у зв'язку із чим позивач, крім основної суми заборгованості перед позивачем, повинен сплати позивачу штраф у розмірі 5 % від основної суми заборгованості. Сплата штрафу не звільняє від виконання обов'язків за цим Договором (п.п. 5.4., 5.5.).
Пунктом 2.2.6. Договору передбачено, що позивач має право закрити рахунок у цінних паперах відповідача на якому не обліковуються цінні папери, права на цінні папери, без розпорядження (наказу) відповідача про закриття рахунку в цінних паперах у разі припинення здійснення позивачем професійної діяльності на фондовому ринку.
Окрім зазначеного, положеннями п. 3.1.6. Договору встановлено, що протягом 60 календарних днів з дати початку припинення провадження депозитарної діяльності депозитарної установи відповідно до вимог нормативно-правового акта щодо припинення депозитарної діяльності депозитарної установи здійснити всі необхідні дії щодо закриття рахунку у цінних паперах.
02.07.2014 року позивачем було направлено листа відповідачу, в якому повідомлялось про прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення від 23.06.2014 року № 150 щодо анулювання ліцензії на провадження депозитарної діяльності ПАТ «Банк Форум» та початок процедури припинення діяльності депозитарної установи. Також повідомлялось про необхідність, в зв'язку із вищезазначеними обставинами, здійснення Депонентом всіх необхідних дій щодо закриття рахунку і цінних паперах.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання перед позивачем за Договором не виконав, комісії за послуги обслуговування рахунку у цінних паперах, на якому відсутні цінні папери за липень - серпень 2014 року не сплатив.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості від 01.12.2014 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 105,74 грн. з яких: 50,00 грн. борг за обслуговування рахунку у цінних паперах за липень 2014 року, 50,00 грн. борг за обслуговування рахунку у цінних паперах за серпень 2014 року, 5,00 грн. штраф 5 %, 0,74 грн. 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання.
Позивач зазначає, що відповідно до інформації, отриманої з інтернет-ресурсу Державне підприємство «Інформаційно ресурсний центр» (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено інформацію про те, що 18.06.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - ЄДР) внесено запис про перебування ТОВ «Форест-Ленд» в процесі припинення.
Маючи підтверджені вимоги до відповідача, як зазначає позивач, 18.12.2014 року він звернувся на адресу комісії з припинення ТОВ «Форест-Ленд» з заявою вих. № 16234/4.1. з кредиторськими вимогами до відповідача (поштове відправлення з штрих кодовим ідентифікатором № 0100122512686). Всі необхідні документи, які підтверджують вищезазначені обставини та розрахунки суми заборгованості, було додано до заяви з грошовими вимогами до боржника.
У січні 2015 року на адресу позивача повернулось поштове відправлення з штрих кодовим ідентифікатором № 0100122512686 яке не було вручено адресату в зв'язку із закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні. Заява з вимогами до відповідача була подана на адресу комісії з припинення ТОВ «Форест-Ленд», інформацію про яку було отримано з інтернет-ресурсу Державного підприємства «Інформаційно ресурсний центр», яке є технічним адміністратором єдиних та державних реєстрів, розпорядниками яких є Державна реєстраційна служба України та Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Станом на дату звернення до суду з даним позовом, відповідь про прийняте рішення, за результатом розгляду вимоги позивача до відповідача, на адресу позивача не надходила. У зв'язку з чим, позивач стверджує, що комісія з припинення ТОВ «Форест-Ленд» ухилилась від розгляду вимоги позивача.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати вимоги позивача до відповідача в сумі 105,74 грн. та зобов'язати комісію з припинення відповідача включити вимоги позивача до ліквідаційного балансу ТОВ «Форест-Ленд».
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільного права та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 Цивільного кодексу України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а отже, заборгованість перед позивачем складає 105,74 грн.
Крім того, господарський суд бере до уваги той факт, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором перед позивачем на суму 105,74 грн.
Щодо вимог позивача про визнання кредитором та зобов'язання включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Як вже зазначалось, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - ТОВ «Форест-Ленд» (ЄДРПОУ 38010446) з 18.06.14 р. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників. Строк, визначений засновниками (учасниками) відповідача або іншим органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи відповідача, для заявлення кредиторами своїх вимог становить - 26.08.14 р.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся з грошовими вимогами до відповідача 18.12.14 р., тобто після закінчення встановленого строку.
Однак, з огляду на ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається ліквідаційною комісією, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Крім того, ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України встановлено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Отже, відповідач мав розглянути вимоги позивача та надіслати йому повідомлення про визнання або відмову у визнанні його вимог.
Проте, відповідач, в порушення вищенаведених норм, ніяким чином на вказану заяву позивача не відреагував, вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу не включив.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою 18.12.14 р., яку відповідач повинен був розглянути не пізніше тридцяти днів з дня отримання відповідної вимоги кредитора, тобто до 18.01.15 р., а до господарського суду з даним позовом 18.02.15 р.
Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача за Договором перед позивачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання кредитором та зобов'язання відповідача включити вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 7, код ЄДРПОУ 21574573) кредитором перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Форест-Ленд» (08141, с. Петрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Богдана Хмельницького 3, приміщення 22, код ЄДРПОУ 38010446) на суму 105,74 грн.
3. Зобов'язати комісію з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-Ленд» (08141, с. Петрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Богдана Хмельницького 3, приміщення 22, код ЄДРПОУ 38010446) включити вимоги Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 7, код ЄДРПОУ 21574573) в сумі 105,74 грн. (сто п'ять грн. 74 коп.) до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-Ленд» (08141, с. Петрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Богдана Хмельницького 3, приміщення 22, код ЄДРПОУ 38010446).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-Ленд» (08141, с. Петрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Богдана Хмельницького 3, приміщення 22, код ЄДРПОУ 38010446) в доход Державного бюджету України 1218 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Ю. Кошик
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2015 |
Оприлюднено | 27.04.2015 |
Номер документу | 43685940 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні