Рішення

від 24.03.2015 по справі 910/3339/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015Справа №910/3339/15-г Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Текнології"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів "Експозитор"

про стягнення 20 604,46 грн.

Представники:

від позивача: Малишев В.О. - представник за довіреністю № б/н від 10.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Текнології" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів "Експозитор" про стягнення 20 604,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно договору поставки № 290513 від 29.05.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Текнології" поставило , а товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів "Експозитор" прийняло порошкову фарбу на загальну суму 32 868,43 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0002027від 05.09.2013 року, довіреністю № 804 від 05.09.2013 року та видатковою накладною № РН-0002033 від 06.09.2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів "Експозитор" частково розрахувалось по рахунку № СФ-0001472 від 02.07.2013 року в сумі 18 342,80 грн.

Відповідач не виконав умови договору поставки № 290513 від 29.05.2013 року та не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений товар в розмірі 14 526,03 грн., тому позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 14 526,03 грн. - сума боргу за поставлений товар, 635,16 грн. - 3% річних від простроченої суми, індекс інфляції в розмірі 944,19 грн., пені в розмірі 4 499,08 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.02.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.03.2015 року розгляд справи відкладено на 24.03.2015 року, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

20.03.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі та заяву про зменшення розміру позовної заборгованості, відповідно до якої просив стягнути основну заборгованість в розмірі 270,00 грн., 3% річних в розмірі 635,19 грн., індекс інфляції в розмірі 944,19 грн., пеню в розмірі 4499,08 грн.

В судове засідання 24.03.2015 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31734251.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовної вимоги.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

29 травня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю"Глобал Текнології" та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів "Експозитор" укладено договір поставки № 290513, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти порошкову фарбу та запчастини до обладнання для нанесення порошкової фарби відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.2. договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної на відвантаження товару, яка засвідчує момент передачу товару.

Згідно з п. 2.1 договору, поставка здійснюється на підставі попереднього замовлення покупця. Оплата за товар здійснюється на умовах зазначених у пункті 4 договору.

Пунктом 2.2. договору, сторони погодились, що замовлення товару буде надаватись покупцем в письмовій формі шляхом поштового, факсимільного, електронного зв'язку, не пізніше ніж за сім календарних днів до моменту поставки. Форма надання або погодження замовлення визначається сторонами на їх власний розсуд.

Відповідно до 2.5. договору, продавець поставляє товар окремими партіями у відповідності із замовленнями покупці у строк не пізніше п'яти робочих днів з моменту підтвердження покупця про відгрузку товару, яке фіксується надходженням доручення від покупця.

Згідно з 2.6. договору, у накладній на товар, що постачається відповідно до цього договору, продавець зазначає найменування кожної асортиментної позиції товару, його кількість, вартість кожної асортиментної позиції, заначений в заявці.

Відповідно до 2.8. договору, продавець поставляє товар на умовах DDP - склад покупця, або EXW - доставка зі складу продавця, адреса складу: м. київ, пр.-т. Визволителів, 5, згідно ІНКОТЕРМС 2010. Конкретну умову поставки сторони погоджують у замовленні.

Згідно з 4.1. договору, ціни на товар, що поставляється продавцем, є вільними відпускними і вказуються в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Вартість упаковки, маркування, доставка за цим договором включається в ціну товару.

Відповідно до п. 4.6. договору, оплата за поставлений продавцем товар здійснюється покупцем на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Позивачем здійснено поставку та на загальну суму 32 868,43 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0002027від 05.09.2013 року на суму13 253,40 грн., довіреністю № 804 від 05.09.2013 року та видатковою накладною № РН-0002033 від 06.09.2013 року на суму 19 615,03 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів "Експозитор" частково розрахувалось (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог) в сумі 32 598,49 грн. (підтверджується банківськими виписками).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, розмір заборгованості становить:

32 868,43 грн. (вартість поставленного товару) - 32 598,49 грн. (часткова оплата за поставлений товар) = 270,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № № 290513 від 29 травня 2013 року року, в розміпі 270,00 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував три проценти річних в розмірі 635,16 грн. та індекс інфляції в розмірі 944,19 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат пов'язані з інфляційними процесами в розмірі 635,16 грн. та три проценти річних в розмірі 944,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 4 499,08 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 .1. договору поставки, у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

У випадку прострочення оплати вартості товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. В раі затримки платежу продавець має право відмовитись від поставки партії товару погодженої в заявці та несплаченої у строк вказаний в розділі 4 даного договору або призупинити поставку до повної спла ти.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Розрахунок розміру пені:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 13 253,40 20.09.2013 - 20.03.2014 182 6.5000 % 0.036 %* 859,11 19 615,03 21.09.2013 - 21.03.2014 182 6.5000 % 0.036 %* 1 271,48 Всього: 2 130,59 грн. З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2 130,59 грн. та відмовляє у задоволенні пені в розмірі 2 368,49 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 210,10 грн., на відповідача - 1 616,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, ст. 44, ч. 5 ст. 49, 75, ст. ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів "Експозитор" (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код ЄДРПОУ 35034171) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Текнології" (04107, м. Київ, вул. Татарська, 21, код ЄДРПОУ 34432273) суму основного боргу в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2 130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 59 коп., три проценти річних в розмірі 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 16 коп., індекс інфляції в розмірі 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 19 коп., а також 1 616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.04.2015 року

Суддя С.М. Мудрий