Рішення

від 16.04.2015 по справі 914/844/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 р. Справа№ 914/844/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з повернення боргів "Рубікон", м.Львів

до відповідача: Кам'яногірської сільської ради Жовківського району Львівської області, с.Кам'яна Гора Жовківського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство "Будформат", м.Городок Львівської області

про: стягнення 122 573,11 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Кінаш Д.В. - представник (довіреність від 23.03.15р.);

від відповідача: Мищишин М. - в.о. сільського голови (копія розпорядження в матеріалах справи);

від третьої особи: не з'явився;

В судовому засіданні 16.04.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору :

позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція з повернення боргів "Рубікон" (м.Львів) до Кам'яногірської сільської ради Жовківського району Львівської області (с.Кам'яна Гора, Жовківський район, Львівська область), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на премет спору, на стороні позивача: Приватного підприємства "Будформат" (м.Городок, Львівська область) про стягнення 122 573,11 грн.

Ухвалою суду від 19.03.15 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 02.04.15р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

На адресу суду поступило клопотання (вх. №1290/15 від 27.03.2015 року) від Жовківської районної державної адміністрації про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В судове засідання 02.04.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на електронну адресу суду поступило клопотання (вх.13789/15 від 02.04.2015 року) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки повноважного представника та про залучення до участі у справі Управління Державного казначейства у Жовківському районі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Крім того, на електронну адресу суду від відповідача поступило заперечення на позовну заяву (вх. №13786/15 від 02.04.2015 року).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судове засідання 02.04.2015 року не прибула, через відділ обліку та документального забезпечення суду подала клопотання про розгляд справи без участі її повноважного представника (вх. №13741/15 від 01.04.2015 року).

Розгляд справи відкладено на 16.04.2015 року.

В судове засідання 16.04.2015 року сторони явку повноважних представників забезпечили.

Представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог в частині інфляційних втрат, відповідно якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 87 195,60 грн., 40 964,58 грн., 6951,75 - 3% річних. Вказана заява прийнята до розгляду. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 14593/15 від 08.04.2015 року). Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує відсутністю фінансування, наявність кредиторської заборгованості визнає.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судове засідання 16.04.2015 року не прибула, з заявами чи клопотаннями не зверталася.

Суд відхилив клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Управління Державного казначейства у Жовківському районі та Жовківської районної державної адміністрації у зв'язку з тим, що рішення у даній справі не може вплинути на їх права та обов'язки щодо відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

19.11.2012 року між Кам'яногірською сільською радою Жовківського району Львівської області (замовником згідно договору, відповідачем у справі) та позивачем (підрядником згідно договору) та Приватним підприємством "Будформат" (виконавцем згідно договору, третьою особою у справі) було укладено договір на виконання робіт № 1, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується у 2012 році виконати роботи по об'єкту капітальний ремонт вул. Б.Хмельницького, буд. № 50-№105, с. Кам'яна-Гора, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п.3.1 договору вартість робіт становить 87 195,60 грн.

Позивачем вимоги умов договору виконано, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за листопад 2012 року форми № КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року форми КБ-2в.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах відтермінування платежу на термін до 20 банківських днів. Кінцеві розрахунки проводяться по формі КБ-2 та КБ-3 на протязі 15 днів з дня підписання актів (п.п. 3.3. 3.4 договору).

Оскільки оплата за виконані роботи від відповідача не поступала, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 87195,60 грн. боргу, 6951,75 грн. 3% річних та 28 425,76 грн. інфляційних втрат.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 87 195,60 грн., 40 964,58 грн., 6951,75 - 3% річних.

20.02.2015 року Приватне підприємство "Будформат" (первісний кредитор) уклало договір про відступлення права вимоги із Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція з повернення боргів "Рубікон" (новим кредитором, позивачем у справі).

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Як обумовлено приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, 19.11.2012 року Кам'яногірська сільська рада Жовківського району Львівської області та Приватне підприємство "Будформат" уклали договір про виконання робіт № 1, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що 23.11.2012 року сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за листопад 2012 року форми № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року форми КБ-2в, які свідчить про виконання обов'язків підрядником та прийняття робіт замовником і є підставою для оплати вартості робіт замовником відповідно до п.п. 1.1, 5.1.1 договору.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У п. п. 3.3, 3.4 договору сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах відтермінування платежу на термін до 20 банківських днів. Кінцеві розрахунки проводяться в формі КБ-2 та КБ-3 на протязі 15 днів з дня підписання актів.

Оскільки Акт підписано 23.11.2012 року, а оплата, як встановлено судом і не заперечується представниками сторін, не поступила, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підставними.

Доводи відповідача про неоплату вартості виконаних робіт з мотивів ненадходження коштів з відповідного бюджету на рахунок замовника є безпідставними з огляду на наступне.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).

У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Згідно частини першої статті 96 ЦК, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, заперечення відповідача щодо оплати виконаних робіт з мотивів ненадходження коштів з відповідного бюджету на рахунок замовника є безпідставним, оскільки на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі „Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність Кам'яногірської сільської ради і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правильність нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 40 964,58 грн. та 3% річних в розмірі 6951,75 грн. судом перевірено.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. А відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Судом встановлено, що боржник був повідомлений про переуступку права вимоги по договору від 19.11.2012 року листом від 02.03.2015 року.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Кам'яногірської сільської ради Жовківського району Львівської області (80324, с.Кам'яна Гора Жовківського району Львівської області, вул.. Б. Хмельницького, 58, ідентифікаційний код 22355784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція з повернення боргів "Рубікон" (79057, м.Львів, вул. Ожешко, 5/5, ідентифікаційний код 38425595) 87195,60 грн. основного боргу, 6951,75 грн. 3% річних, 40 964,58 грн. інфляційних втрат та 2702,24 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 21.04.2015р.

Суддя Король М.Р.