Рішення

від 15.04.2015 по справі 916/919/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р.Справа № 916/919/15-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 /особисто/;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Спецбудтранс" про стягнення 11 646,23 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2.) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Спецбудтранс" (далі по тексту - ТОВ „Спецбудтранс") про стягнення заборгованості в загальній сумі 11 646,23 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 11 562,00 грн. та пені в сумі 83,24 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 15 від 16.09.2014р. грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи господарським судом, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте жодного разу представник виконавчого комітету в судові засіданні по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Оскільки ТОВ „Спецбудтранс" не було надано суду витребуваного у нього відзиву на позов, дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

16.09.2014р. між ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ „Спецбудтранс" (Замовник) було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 15 (далі по тексту - договір № 15 від 16.09.2014р.), у відповідності до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язався виконувати ремонт та технічне обслуговування (далі по тексту - роботи) наданих Замовником автотранспортних засобів, а також здійснювати поставку запасних частин, а Замовник зобов'язався своєчасно оплачувати виконані роботи та запасні частини на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Виходячи з положень п.п. 2.1 договору № 15 від 16.09.2014р. роботи виконуються у відповідності до замовлення-нараду та акту виконаних робіт, які підписуються представниками сторін та є невід'ємною частиною даного договору. В замовленні-наряді та актах виконаних робіт зазначаються перелік виконаних робіт та їх вартість, перелік та вартість використаних запасних частин та допоміжних матеріалів, перелік деталей та матеріалів, наданих для виконання робіт Замовником. Вартість робіт, запасних частин та матеріалів обговорюються Виконавцем із уповноваженим представником Замовника до початку виконання робіт та зазначається в рахунку-фактурі. Остаточна вартість виконаних робіт зазначається в акті виконаних робіт, який складається Виконавцем після проведення ремонту та технічного обслуговування кожного автомобіля і підписуються представниками обох сторін.

Згідно зі ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

В силу положень ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як свідчать матеріали справи, а саме складені позивачем рахунки-фактури № СФ-0000275 від 23.09.2014р., № СФ-0000287 від 02.10.2014р., № СФ-0000288 від 02.10.2014р., № СФ-0000276 від 25.09.2014р., № СФ-0000296 від 06.10.2014р., а також підписані сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000233 від 23.09.2014р., № ОУ-0000247 від 06.10.2014р., № ОУ-0000241 від 02.10.2014р., № ОУ-0000240 від 02.10.2014р., № ОУ-0000234 від 25.09.2014р.. на виконання умов № 15 від 16.09.2014р. позивачем було виконано, а ТОВ „Спецбудтранс" було прийнято роботи із технічного обслуговування транспортних засобів на загальну суму 11 562 грн.

Згідно з п. 4.2 договору № 15 від 16.09.2014р. Замовник оплачує Виконавцю вартість виконаних робіт, використаних запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом 7 (семи) банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт та виписки рахунку-фактури.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі 610 , 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази оплати відповідачем вартості виконаних ОСОБА_2 робіт із технічного обслуговування транспортних засобів, господарський суд доходить висновку про допущення з боку ТОВ „Спецбудтранс" прийнятих на себе у спірних правовідносинах грошових зобов'язань, в результаті чого, на момент вирішення даного спору, за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед ОСОБА_2 в сумі 11 562 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 629, 837, 839, 843, 853 ЦК України господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення із ТОВ „Спецбудтранс" суми основного боргу в розмірі 11 562 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 5.2 договору № 15 від 16.09.2014р. передбачено, що за прострочку оплати за даним договором Замовник сплачує, крім відшкодування фактично понесених збитків, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки вище 30 календарних днів.

З посиланням на п. 5.2 договору № 15 від 16.09.2014р. позивачем було нараховано пеню в сумі 83,24 грн. за порушення ТОВ „Спецбудтранс" прийнятих на себе грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Проте, в порушення ст. 54 ГПК України позивачем не було додано до позовної заяви взагалі будь-якого розрахунку даної штрафної санкції, що унеможливлює перевірку обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 у названій частині. Наведені обставини є достатньою підставою для відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення пені в сумі 83,24 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування суми основного боргу ТОВ „Спецбудтранс" перед ОСОБА_2 в розмірі 11 562,00 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих даний висновок суду, відповідачем надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Спецбудтранс" на користь ОСОБА_2 суми основного боргу в розмірі 11 646,23 грн. відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 837, 839, 843, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 837, 839, 843, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Спецбудтранс" /65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 58, офіс 1, код ЄДРПОУ 39215510, р/р 26001500094717 в ПАТ „Креді Агріколь Банк", МФО 300614/ на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 /65496, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ „ПриватБанк", МФО 328704/ суму основного боргу розмірі 11 562 грн. 00 коп. /одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 1 813 грн. 79 коп. /одна тисяча вісімсот тринадцять грн. 79 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили з урахуванням наданої відстрочки.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 20 квітня 2015 р.

Суддя С.П. Желєзна