Рішення

від 06.04.2015 по справі 921/209/15-г/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2015 р.Справа № 921/209/15-г/13 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила - Захід", вул. Кутузова, 125, м. Бровари, Київська область, 07400 (адреса для кореспонденції: 07300, Київська область, м.Вишгород, вул. Ватутіна, 69Б)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецьке автотранспортне підприємство 16144", вул. Сенчихіна, 17, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48120

про стягнення заборгованості в сумі 20 898,61 грн.

За участю представників:

позивача: Ухін Р.В., довіреність №б/н від 24.02.2015р.

відповідача: не з'явився

Учаснику судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

В судовому засіданні 06.04.2015р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила - Захід", м. Бровари, Київська область, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецьке автотранспортне підприємство 16144", смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, про стягнення заборгованості сумі 20898,61 грн., в тому числі: 17244,24 грн. основного боргу, 1668,68 грн. пені, 1414,03 грн. інфляційних втрат, 571,66 грн. 10% річних.

Ухвалою суду від 26.02.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в засіданні на 06.03.2015р. Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні за клопотанням представників сторін оголошувалась перерва до 06.04.2015р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що станом на дату проведення засідання заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату проведення засідання був повідомлений належним чином. В судовому засіданні 06.03.2015р. представник відповідача проти позовних вимог не заперечив.

Враховуючи, що участь представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, подавати відзив на позов, як і брати участь в судовому засіданні, є правом сторони, передбаченим ст.ст.22, 59 ГПК України, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

- 03.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила-Захід" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Микулинецьке АТП 16144" (Покупець) укладено договір поставки №338/9, відповідно до умов якого (п.2.1) Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця Товар (мастильні товари, технічні рідини та інша продукція, яка входить в асортиментний портфель компанії), а Покупець зобов'язався прийняти та в повному обсязі оплатити цей товар.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що асортимент, номенклатура, маркування, одиниця виміру та її ціна, за бажанням Покупця, зазначаються у Специфікації (Додаток №1) та/або рахунку на оплату.

Відповідно до п.3.2 Договору поставка товару здійснюється партіями на підставі належним чином оформлених заявок на поставку товару Покупця. Заявка на поставку товару передається Постачальнику засобами електронного зв'язку (по факсу). Підтвердженням про прийняття заявки зі сторони Постачальника являється виставлений рахунок на оплату.

За змістом п.3.5. Договору місце поставки товару погоджується Сторонами в Заявці на поставку. Днем (моментом) поставки товару вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної.

Пунктами 4.2. та 4.5. Договору (із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 03.01.2013р.) сторони погодили, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами визначеними у видаткових накладних та рахунках, оформлених у відповідності до замовлень Покупця. У випадку здійснення оплати Покупцем не однією сумою, а частинами, то зарахування оплати за отриманий Покупцем товар буде здійснюватися в порядку черговості по даті підписання видаткових накладних в хронологічному порядку.

Оплата товару здійснюється не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару Покупцеві на підстав договору та/або рахунку на оплату, по банківських реквізитах, вказаних в п.12 Договору та/або визначених в рахунку Постачальника.

Відповідно до п.п.10.2, 10.3. Договору строк дії останнього - до 31 грудня 2013 року включно. Якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів до його припинення, не повідомить іншу Сторону про свій намір не продовжувати дію Договору, даний Договір автоматично продовжує діяти на кожний наступний календарний рік і на тих же умовах.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов Договору №338/9 від 03.01.2013р. та на підставі рахунку №3381002635 від 24.09.2014р. здійснено поставку відповідачу товару (мастильних матеріалів) згідно видаткової накладної №3381001053 від 25.09.2014р. на суму 20244,24 грн., що також підтверджується товарно-транспортною накладною №717392/ПЗ3381001053 від 25.09.2014р.

Вищезазначені накладні завірені підписами представників сторін без зауважень та заперечень та скріплені їх печатками, а тому суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки товару відповідачу на суму 20244,24 грн.

За змістом ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 Господарського кодексу України, ч.2 ст.712 ЦК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо договором не передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

З наявних матеріалів справи слідує, що відповідач свого обов'язку провести оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару (до 25.10.2014р.) не виконав.

10.11.2014р. відповідачем частково сплачено вартість поставленого товару в сумі 3000грн., в підтвердження чого долучено копію банківської виписки за 10.11.2014р., у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення в судовому порядку 17244,24 грн. основного боргу.

Відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, доказів погашення основної суми заборгованості станом на дату розгляду справи суду не подав, а тому позовні вимоги щодо стягнення 17244,24 грн. основного боргу підлягають до задоволення як обгрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

Пунктом 7.2 Договору №338/9 від 03.01.2013р. сторони визначили, що у випадку порушення порядку розрахунків, згідно п.4.5 Договору, Покупець оплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період прострочення оплати) від суми, оплату від якої прострочено, за кожен день прострочення.

На підставі п.7.2. Договору позивачем заявлено до стягнення 1668,68 грн. пені, нарахованої за період з 26.10.2014р. по 23.02.2015р. від суми заборгованості 17244,24 грн.

Також, у п.7.4 Договору передбачено, що починаючи з першого дня прострочення платежу, Постачальник має право вимагати від Покупця, а Покупець зобов'язується оплатити проценти в розмірі десять відсотків за користування чужими грошовими коштами до дня повної оплати товару, поверх неустойки і збитків (ст.536, п.3 ст.692 ГК України).

Згідно розрахунку позивача, розмір нарахованих 10% річних за період з 26.10.2014р. по 23.02.2015р. від суми заборгованості 17244,24 грн. становить 571,66 грн .

Як роз'яснено у п.2.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), зокрема процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.

Крім того, як передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1414,03 грн. втрат від інфляції за період з 26.10.2014р. по 23.02.2015р. від суми заборгованості 17244,24 грн.

Оцінивши подані позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум пені, 10% річних та інфляційних втрат, враховуючи, що відповідач не спростував факту неналежного виконання свого обов'язку по проведенню оплати за отриманий товар, суд визнає позовні вимоги в цій частині також обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецьке автотранспортне підприємство 16144" (вул. Сенчихіна, 17, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, код 03118894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила - Захід" (вул. Кутузова, 125, м. Бровари, Київська область, код 38353300): 17244 (сімнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 24 коп. основного боргу, 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 68 коп. пені, 1414 (одну тисячу чотириста чотирнадцять) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 66 коп. 10% річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано "08" квітня 2015 року .

Суддя С.Г. Стопник