Рішення

від 15.04.2015 по справі 923/296/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 р. Справа № 923/296/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Рубанику О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом В.о. прокурора Білозерського району Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Білозерської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код 04059993, вул. Карла Маркса, 87, смт. Білозерка Херсонської області,

позивача-2: Головного управління Держземагенства України у Херсонській області, ідентифікаційний код 38697542, вул. 40 років Жовтня, 136-а, м. Херсон,

до Фермерського господарства "АГРОПРОДУКТ", ідентифікаційний код 32166352, вул. Гагаріна, 40, с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області,

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

за участю старшого прокурора відділу прокуратури Херсонської області Кущ В.Г., посвідчення № 016126 від 10.04.2013 р.;

представників сторін:

від позивача-1 не прибув;

від позивача-2 - не прибув;

від відповідача - від відповідача - керівник, Кравець С.М., наказ № 01 від 12.12.2002 р.

в с т а н о в и в:

Прокурор в інтересах держави в особі: Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області (позивач-1) та Головного управління Держземагенства України у Херсонській області (позивач-2) звернувся з позовною заявою до Фермерського господарства "АГРОПРОДУКТ", с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області (відповідач) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, просить викласти пункт 9 договору в наступній редакції:

"9. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10847,16 грн. на рік".

Від керівника позивача-1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника з посиланням на перехід повноважень з розпорядження землями сільськогосподарського призначення до органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким є позивач-2, з питань предмету спору позивач-1 покладається на розсуд суду.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у який відповідач не заперечує щодо запропонованої редакції пункту 9 про внесення змін до договору оренди, просить розглянути справу без участі представника.

Від прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог з доказами надсилання копії цієї заяви учасникам провадження, датованими 17.03.2015 року. Відповідно до заяви прокурор просить викласти п. 9 в іншій, ніж заявлено попередньо, редакції, а саме, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 22526,86 грн. на рік, з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01.01.2015 р.

Прокурор мотивує свою заяву тим, що відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 року № 2139 зі змінами, показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 01 липня 1995 року, застосовуються із коефіцієнтом 1,756. Прокурор вказує, що згідно інформації відділу Держземагенства в Білозерському районі від 18.02.2015 року вих.№10-28-0.3-526/2-15 станом на 01.01.2015 року добуток коефіцієнтів індексації нормативно грошової оцінки складає - 3,997. З урахуванням вищевказаного коефіцієнту індексації грошова оцінка земельної ділянки площею 25,9671 га станом на 01.01.2015 року становить 750 895,20 грн. Таким чином, прокурор вважає за необхідне внести заявлені ним зміни до редакції пункту 9 договору оренди землі від 15 березня 2006 р.

Відповідач проти нової, запропонованої прокурором під час розгляду справи, редакції п. 9 договору заперечує, просить задовольнити позов у первісній редакції відповідно до позовної заяви. Окрім того, відповідач вказує, що ні позивач-1, ні позивач-2 ані прокурор не зверталися до відповідача з пропозиціями про необхідність внесення змін до договору, а тому вважає, що судовий збір за розгляд цієї справи в господарському суді не можна покладати на відповідача.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та в додатковій заяві до позову про збільшення позовних вимог, просить позов задовольнити, виклавши пункт 9. договору в його редакції. Прокурор зазначає, що нормативна грошова оцінка землі, яка встановлена у діючому договорі оренди в сумі була розрахована станом на березень 2006 р., в подальшому вона підлягає індексації, що не було враховано прокурором при подачі позову до суду. Прокурор вважає, оскільки нова оцінка не проведена, то при встановленні розміру орендної плати мають застосовуватися приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011р. № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» для індексації грошової оцінки земель проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосувавши коефіцієнти 3,997 та 1,756, відповідно вважає, що нормативна грошова оцінка землі, що орендується за договором між сторонами становить 750 895,20 грн.

Прокурор погодився з запереченнями відповідача стосовно редакції пункту 9, встановивши у ньому вимогу, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на бюджетний рахунок сільської ради у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, оскільки питання обчислення та сплати орендної плати контролюється органами ДПІ.

Заслухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд констатує наступне.

Між Білозерською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "АГРОПРОДУКТ" 15.03.2006 р. укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», запис у Державному реєстрі земель від 12.05.2006 р. за № 4АА002031-040671400005 (а.с. 19-26).

Отже, між сторонами виникли земельні відносини, які ґрунтуються на договорі оренди землі, регулюються земельним законодавством з питань оренди земель державної та комунальної власності, цивільним та господарським законодавством України.

Відповідно до п. 9 договору встановлено, що орендна плата за орендовану земельну ділянку вноситься у грошовій формі за третій-десятий роки 1298,36 грн. в рік, а за наступні роки - по 1817 грн. на рік за один гектар площі.

Пунктом 10 договору встановлено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Спір між сторонами виник щодо питання зміни розміру орендної плати за землю.

Відповідно до п. 36 договору зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, а згідно п. 13 договору - розмір орендної плати може переглядатися один раз на три роки у випадках, передбачених законом, зокрема зміни розміру податку.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Суд зазначає, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, що визначено також приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (ПК).

При цьому, підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

У відповідності з положеннями ст. 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають, зокрема, з договорів та інші правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений Законом - тобто, пунктом 288.5 статті 288 ПК.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. Тобто, цивільний обов'язок орендаря земельної ділянки платити не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки виник з акту цивільного законодавства і не залежить від волі сторін договору оренди, які зобов'язані привести зміст договору до вимог Закону.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 пункту 271.1 ст. 271 ПК визначено, що базою оподаткування є або нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Як вбачається з пункту 5. договору оренди землі нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є об'єктом оренди було визначено в сумі 361 572,00 грн.

Це означає, що база розрахунку орендної плати для цього договору оренди земельної ділянки була визначена, отже в подальшому підлягає розрахунку відповідно до приписів підпункту 271.1.1 пункту 271.1 ст. 271 ПК, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Цей порядок обчислення розміру орендної плати сторонами визначено у п. 10 договору, а тому суд не вбачає необхідності його дублювати у п. 9 договору. За таких умов, суд вважає прийнятною, такою, що відповідає законодавству і намірам сторін таку редакцію пункту 9 договору: "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на бюджетний рахунок Олександрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки".

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів та підтверджено прокурором, докази надсилання відповідачеві або вручення йому листа-пропозиції чи надсилання проекту додаткової угоди щодо внесення спірних змін до договору оренди та, відповідно, ухиляння відповідача від його підписання - відсутні.

За таких обставин доводи відповідача про неотримання пропозицій щодо внесення змін до договору підтвердилися, позов подано прокурором до суду без попереднього вирішення сторонами питання змін до договору.

За змістом частин 4, 5 ст. 188 ГК України сторони передають на вирішення суду спір, якщо вони не досягли згоди щодо зміни договору; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В той же час, позовні вимоги прокурора ґрунтуються на існуючих між сторонами договірних відносинах, відповідають вимогам законодавства, отже підлягають задоволенню.

Згідно з п. п. 2.18, 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Вирішуючи питання про покладання на сторони судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

З урахуванням того, що відповідач не отримував і, відповідно, не ухилявся від прийняття пропозицій іншої сторони, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006 року, укладеного між Білозерською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код 04059993, вул. Карла Маркса, 87, смт. Білозерка Херсонської області, та Фермерським господарством "АГРОПРОДУКТ", ідентифікаційний код 32166352, вул. Гагаріна, 40, с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області, який зареєстровано у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», запис у Державному реєстрі земель від 12.05.2006 р. за № 4АА002031-040671400005, виклавши п. 9 договору в наступній редакції -

"9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на бюджетний рахунок Олександрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки".

Повний текст рішення складено і підписано 21.04.2015 р.

Суддя П.Д. Пригуза