Постанова

від 15.04.2015 по справі 815/564/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/564/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Торубка М.А.

За участю сторін:

Представника позивача: Полякова С.В.

Представника відповідача: Кулинича К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом позову товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000322202 від 12.01.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №135/22-2/214/39237691/6952 від 17.12.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Ін Кар» за весь період взаємовідносин», а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 54-56). Наполягав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00000322202 від 12.01.2015 року є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» зареєстровано 03.06.2014 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 39237691 (а.с. 46). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси.

В період з 04.12.2014 року по 10.12.2014 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №1789 від 03.12.2014 року, направлення на проведення перевірки від 03.12.2014 року №1814 (а.с. 57-58, 59), головним державним ревізором-інспектором відділу окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Тишковською І.В. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Ін Кар».

За результатами перевірки складено акт №135/22-2/214/39237691/6952 від 17.12.2014 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованої суми податкового кредиту з ПДВ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 9667,00 грн. (а.с. 11-18).

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, відображену в листі ДПІ у Приморському районі м.Одеси №32940/7/15-53-22-3/09 від 22.09.2014 року, відповідно до якого органом доходів і зборів не підтверджено інформацію щодо проведення фінансово-господарських взаємовідносин приватним підприємством «Ін Кар» з контрагентами на суму податкових зобов'язань у розмірі 17879409,45 грн. та податкового кредиту у розмірі 17923855,00 грн. (а.с. 61-69).

На підставі висновків акту перевірки №135/22-2/214/39237691/6952 від 17.12.2014 року ДПІ у Малиновському районі м.Одеси винесено податкове повідомлення-рішення №00000322202 від 12.01.2015 року про збільшення ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 9667,00 грн. - основний платіж та 2417,00 грн. - штрафні санкції (а.с. 10).

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинен бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» (покупець) та ПП «Ін Кар» (продавець) був укладений договір постачання №28/07/14 від 28.07.2014 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю у власність товар за узгодженою та вказаною у рахунку-фактурі ціною, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар (а.с. 19-20).

Факт отримання ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» у липні 2014 року товару за зазначеним договором (електронної плати управління столиками етикетувальної машини, супорту для фіксації станції нанесення самоклейкої етикетки) від підприємства-контрагента ПП «Ін Кар», а також здійснення розрахунків за отриманий товар підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковою накладною №1356 від 28.07.2014 року на суму ПДВ 9666,67 грн., внесеною до реєстру виданих та отриманих накладних за відповідний звітний період; відповідною видатковою накладною; рахунком-фактурою; даними бухгалтерського обліку підприємства (а.с. 21-23, 70-75, 100-104).

Як вбачається з акту перевірки №135/22-2/214/39237691/6952 від 17.12.2014 року, зазначені первинні документи були надані підприємством та досліджені органом доходів і зборів під час проведення документальної невиїзної перевірки позивача у грудні 2014 року. При цьому, будь-яких зауважень щодо зазначених первинних документів позивача податковим органом в акті перевірки зазначено не було.

Статтею 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

При цьому, судом під час судового розгляду справи було встановлено, що органом доходів і зборів в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача фактичність поставки товару, отриманого ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» від ПП «Ін Кар» не перевірялась. Висновок ДПІ у Малиновському районі м.Одеси щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом контролюючим органом був зроблений лише на підставі інформації, наданої відповідачу листом ДПІ у Приморському районі м.Одеси №32940/7/15-53-22-3/09 від 22.09.2014 року, у якому зазначено про непідтвердження здійснення ПП «Ін Кар» у липні 2014 року фінансово-господарської діяльності з контрагентами. Такий висновок ДПІ у Приморському районі м.Одеси зроблено через те, що основним та єдиним постачальником ПП «Ін Кар» у липні 2014 року було приватне підприємство «Хол Авто», по якому органом доходів і зборів в свою чергу також складено акт від 25.07.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки, та наявність інформації в ЄРДР щодо цього підприємства про внесення запису №12014160500007759 за ч.1 ст. 205 КК України. За таких обставин зроблено висновок про нездійснення господарської діяльності ПП «Ін Кар» на суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 17879409,45 грн. та податкового кредиту у розмірі 17923855,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні в обґрунтовування відсутності реального здійснення господарської операції купівлі-продажу товару між ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» від ПП «Ін Кар» посилався також на відсутність товарно-транспортної накладної на товар.

В судовому засіданні представник позивача проти зазначених висновків відповідача заперечував та зазначив, що при укладанні договорів із вказаним контрагентом, позивач діяв з належною обачністю та обережністю щодо обрання контрагента та здійснення господарської діяльності. Ним було перевірено відомості щодо реєстрації ПП «Ін Кар» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, знаходження на податковому обліку в податкових органах, наявності свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість. З приводу здійснення господарської операції позивачем представник ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» Поляков С.В. (який на час розгляду справи є керівником підприємства) зазначив, що на проведення купівлі-продажу товару керівником ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» була його дружина, яка укладала з контрагентом - ПП «Ін Кар» вищезазначений договір купівлі-продажу. З огляду на невеликі розміри товару, який придбавався позивачем у ПП «Ін Кар» (одна плата та однин супорт), він був доставлений позивачу кур'єром контрагента на громадському транспорті.

Після фактичного виконання договору купівлі-продажу керівниками підприємств-контрагентів складались відповідні первинні документи та результати господарських операцій відображались у бухгалтерському та податковому обліку підприємств. Податкова накладна, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам із ПП «Ін Кар», була відповідно до вимог податкового законодавства складена підприємством - платником податків, що було зареєстровано платником ПДВ із зазначенням індивідуального податкового номеру, за яким його можливо ідентифікувати. Транспортування такої кількості виробів з урахуванням їх габаритів не потребувало замовлення вантажного транспорту та складання товарно-транспортної накладної.

Крім того представник позивача зазначив, угода з ПП «Ін Кар» мала по суті посередницький характер, позивач придбав товар (електронну плату управління столиками етикетувальної машини та супорт для фіксації станції нанесення самоклейкої етикетки) і надалі перепродав його іншому суб'єкту підприємницької діяльності - ТОВ «ПТК ШАБО» з метою отримання прибутку, що відповідає цілям та виду його господарської діяльності за КВЕД та не суперечить положенням законодавства. На підтвердження зазначеного, позивачем до суду були надані до суду первинні документи на обґрунтування використання придбаного позивачем у ПП «Ін Кар» товару в оподатковуваних операціях позивача в межах власної господарської діяльності (а.с. 24-36, 96-99, 105-106) з ТОВ «Промислово-торговельна компанія «Шабо».

Проти зазначених фактів та доказів представником відповідача заперечень та зауважень в судовому засіданні надано не було.

Судом також при офіційному з'ясуванні зазначених обставин було встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватне підприємство «Ін Кар» зареєстровано та було зареєстровано на момент здійснення господарських правовідносин з ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридична особа; перебувало на обліку в податковому органі та було платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію його платником податку на додану вартість. Інформація, що міститься у податковій накладній, виданій зазначеним контрагентом, на підставі якої позивач сформував податковий кредит за перевіряємий податковий період, дає повну можливість ідентифікувати позивача та його контрагента за індивідуальними податковими номерами платників податку на додану вартість, а отже податкова накладна на виконання господарського договору купівлі-продажу була видана належною особою та відповідала вимогам податкового законодавства України. Крім того, як вбачається із податкової інформації ДПІ у Приморському районі м.Одеси контрагентом позивача суму податкового кредиту, сплаченого ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» в ціні придбаного товару, було відображено в якості податкових зобов'язань з ПДВ в своїй податковій декларації за липень 2014 року (а.с. 37-41, 64).

Під час розгляду справи судом також не було встановлено жодних фактичних обставин, що свідчили б про факт невиконання ПП «Ін Кар» своїх зобов'язань за спірним договором купівлі-продажу та відсутність поставки товарів на адресу позивача.

Крім того, будь-яких доказів порушення податкового законодавства ПП «Ін Кар» при здійсненні господарської діяльності з ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» в досліджуємому періоді (не відображення валових доходів та податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 9667,00 грн. по господарських операціях з позивачем у податковому обліку підприємства, несплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток чи податку на додану вартість, визнання судом фіктивним договору купівлі-продажу №28/07/14 від 28.07.2014 року, внесення запису до ЄДР про відсутність ПП «Ін Кар» за юридичною адресою) відповідачем до суду не надано, а ДПІ у Приморському районі м.Одеси у листі від 22.09.2014 року не зазначено. Посилання у листі ДПІ у Приморському районі м.Одеси №32940/7/15-53-22-3/09 від 22.09.2014 року на призначення перевірки приватного підприємства «Ін Кар» постановою слідчого органу, наявність в ЄРДР кримінального провадження стосовно контрагента цього постачальника (ПП «Хол Авто»), або інші можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача - ПП «Ін Кар», при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами, зокрема з ПП «Хол Авто», не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку відповідача у справі про наявність порушень податкового законодавства з боку товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» при здійсненні ним господарської діяльності з ПП «Ін Кар», та про відсутність у позивача (як покупця товару у такого контрагента) права на відображення податкового кредиту з податку на додану вартість у податковому обліку підприємства.

Будь-яких доказів того, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне провадження стосовно посадових осіб ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» та ПП «Ін Кар», з приводу здійснення цими підприємствами господарської діяльності (зокрема у липні 2014 року) представником ДПІ у Малиновському районі м.Одеси до суду не надано та таких про наявність таких обставин не зазначено.

З цього приводу суд також зазначає, що в силу приписів ч. 4 ст. 72 КАС України обов'язковими для висновків адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, може бути лише вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які звичайно супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірної операції, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували фактичність її виконання. Посилання представника відповідача на те, що відсутність товарно-транспортної накладної підтверджує нездійснення господарської операції з купівлі товару ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» у ПП «Ін Кар» суд, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин щодо кількості та якості товару та обставин його постачання, в обґрунтування правомірності спірного повідомлення рішення не приймає, та вважає, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не доведено нездійснення цієї операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми податкового кредиту.

Таким чином, висновки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси в акті перевірки №135/22-2/214/39237691/6952 від 17.12.2014 року про завищення задекларованої суми податкового кредиту з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року в сумі 9667,00 грн., не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення та жодним чином не доводять факту порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

З цих підстав суд вважає протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №00000322202 від 12.01.2015 року, що винесене на підставі висновків цього акту перевірки відповідача.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення №00000322202 від 12.01.2015 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати суд вважає розподілити відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов позову товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №00000322202 від 12.01.2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 15 квітня 2015 року.

Суддя Білостоцький О.В.

.