Постанова

від 26.03.2015 по справі 820/19167/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

"26" березня 2015 р. Справа № 820/19167/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Чиркіної А.А.,

за участю: представника позивача Туняна Н.Т.,

представника віповідача Лук"янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРТ" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000172203 від 10 жовтня 2014 року, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

За результатами проведеної перевірки позивача податковим органом було встановлено порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Маріон». Також позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення № 0000172203 від 10.10.2014. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0000172203 від 10.10.2014 незаконним та таким, що підлягає скасуванню через те, що, на думку позивача, його господарська діяльність з ТОВ «Маріон» мала реальний характер та відповідала вимогам чинного законодавства, додатково посилаючись на те, що висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися виключно на висновках щодо контрагента позивача, оскільки юридична відповідальність має виключно індивідуальний характер.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні та наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Основ'янською ОДПІ м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України; суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є обґрунтованими.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Основ'янською ОДПІ м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРТ" щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість з питань взаємовідносин з ТОВ «Маріон» (код 37569397) за період липень 2012 року, за результатами якої складено акт №3223/20-38-22-03-08/24287638 від 29.09.2014 (а.с.14-23).

Згідно з висновками акта перевірки №3223/20-38-22-03-08/24287638 від 29.09.2014 встановлено : з урахуванням висновків акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.10.2013 №2819/26-55-22-01 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маріон» ), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за періоди з 01.03.2012 по 31.05.2012 да з 01.07.2012 по 30.11.2012», за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «ФАРТ» ст..1, п.2 ст.3, ст..4, п.6 ст. 8 п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п. 44.1 ст. 44 з п. 198.1, п. 198.2, п. 198,3, п. 198.6 ст.'і98, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання ТМЦ у ТОВ «Маріон» (код 37569397) у сумі 43996,18 грн., у т.ч. за період липень 2012 року у сумі 43996,18 грн.

На підставі акта перевірки №3223/20-38-22-03-08/24287638 від 29.09.2014 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000172203 від 10.10.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розсірі 65994 грн., в т.ч . за основним платежем у розмірі - 43996 грн., та зі штрафними (фінансовими) санкціями - 21998 грн.

Висновки акта перевірки №3223/20-38-22-03-08/24287638 від 29.09.2014 обґрунтовуються тим, що на думку податкового органу, акт приймання виконаних робіт складений з порушенням вимог чинного законодавства, також позивачем до податкового органу на перевірку не були надані: первинні документи щодо придбання товару, використаного субпідрядником ТОВ «Маріон» при виконанні робіт з капітального ремонту парку по бульвару Юр'єва. Крім того, податковий орган посилався на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Маріон».

При вирішенні цієї адміністративної справи судом взято до уваги наступне.

Між Департаментом комунального господарства Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАРТ" було укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №216/2 від 22.11.11 року, відповідно до умов якого підрядник, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРТ", зобов'язується у 2011-2014 роках виконати замовнику, Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, роботи з капітального ремонту парку по бульвару Юр'єва, зазначені в договірній ціні, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.(т. 2 а.с. 1-6)

На виконання договору про закупівлю робіт за державні кошти №216/2 від 22.11.11 року між позивачем та ТОВ «Маріон» було укладено договір на виконання субпідрядних робіт № 216/2/3-СП від 21.05.12 року (т. 1 а.с. 78-79).

Відповідно до умов договору на виконання субпідрядних робіт № 216/2/3-СП від 21.05.12 року, Субпідрядник, ТОВ «Маріон», зобов'язується виконати Капітальний ремонт парку по бульвару Юр'єва , (надалі - роботи) в установлений цим Договором строк та відповідно (в обсягах) до договірної ціни та локального кошторису. Генпідрядник, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРТ", зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на Об'єкті. Будівельні роботи на Об'єкті виконуються з матеріалів та устаткування Генпідрядника.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач надав ТОВ «Маріон» для виконання робіт робочий проект з додатками для виконання капітального ремонту парка по бульвару Юр'єва. (т. 1 а.с. 120-174)

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Маріон» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 2 від 02.07.12 року.(т. 1 а.с. 96)

Також, на підтвердження виконання умов зазначеного договору сторонами були підписані ; договірна ціна, Локальний кошторис, підсумкові відомості ресурсів, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт. (т. 1 а.с.80-95)

Розрахунки за отриманий товар проводились у безготівковій формі через розрахунковий рахунок , що підтверджується банківською випискою. (т. 1 а.с 97).

Копії вказаних документів надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та містяться в матеріалах справи, які були використані ТОВ «Маріон» на виконанні договору .

Щодо посилання представника відповідача на порушення складання акту приймання виконаних будівельних робіт в частині не зазначення «найменування об'єкту» та не зазначення посади та прізвищ осіб, що підписали цей акт від підрядника та генпідрядника , суд вважає, що зазначені недоліки не впливають на правомірність зазначеного акту.

Щодо посилання в акті перевірки на відсутність документального підтвердження джерел походження: піску природного рядового, гарцовки, плит бетонних тротуарних «Старе місто» 40 мм, судом встановлено наступне.

Позивачем зазначені товари були придбані у ТОВ «Дженерал Трейд Україна» та ТОВ «Магазин «Інтер'єр», що підтверджується наданими позивачем та долученими до матеріалів справи судом копіями договорів, податкових накладних, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. (т. 1 а.с. 98-119).

Крім того, позивачем були надані документи, що підтверджують використання спеціалізованої техніки в ході проведення робіт з капітального ремонту парку по бульвару Юр'єва, що підтверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, договори аренди транспортних засобів, рапорти про роботи будівельних машин, подорожні листи будівельних машин, карток обліку роботи будівельних машин та ін.. (т. 1 а.с.61-66, т. 3 а.с.3-60)

На спростування посилання представника відповідача на відсутність у позивача та ТОВ «Маріон» дозвільних документів на проведення робіт представником позивача були надані копії: ліцензії № 040124 Серії АД , виданої ТОВ «ФАРТ» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 20.06.12 з терміном дії з 20.06.12 по 20.06.17 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури(т. 1 а.с. 48-50) та ліцензії № 596597 Серії АВ , виданої ТОВ «Маріон» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві України Державної Архітектурно-будівельної інспекції України 25.10.11 з терміном дії з 28.10.11 по 25.10.14 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури(т. 1 а.с.75-76).

Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначеного договору на виконання субпідрядних робіт № 216/2/3-СП від 21.05.12 року, оскільки вказаний правочин укладено право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчено печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Маріон» за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості робіт, або на несумісність зазначених в документах робіт з власною господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРТ". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАРТ" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності результатів робіт, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому суд бере до уваги, що докази, які б вказували на відсутність реальності господарської операції Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРТ" з ТОВ «Маріон», відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Приєднані до матеріалів справи копія складеної ТОВ «Маріон» податкової накладної № 2 від 02.07.12 року відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України, ч.2ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження використання отриманих від ТОВ «Маріон» робіт у виробничо-господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРТ", позивачем надано до матеріалів справи копію договору про закупівлю робіт за державні кошти №216/2 від 22.11.11 року разом з усіма первинними документами (т. 2 а.с.1-166).

Посилання представника відповідача у запереченнях проти позову на ненадання до перевірки інших документів - не є підставою для виключення суми ПДВ з податкового кредиту, оскільки здійснення господарської операції підтверджується зазначеними вище первинними документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Як відомо з акта перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРТ", в обґрунтування виявлених порушень податковий орган посилається на акт про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача ТОВ «Маріон».

Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірне податкове повідомлення-рішення, не довів.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини суд вважає безпідставними висновки акта про результати перевірки № 0000172203 від 10.10.2014.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000172203 від 10.10.2014, прийняте на підставі акта перевірки №3223/20-38-22-03-08/24287638 від 29.09.2014, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 182,70грн, сплачені позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРТ" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000172203 від 10 жовтня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРТ" (ідент. код 24287638; вул.Плеханівська, буд.134, м.Харків, 61036) витрати зі сплати судового збору в сумі 182,70грн (сто вісімдесят дві грн сімдесят коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2015 року.

Суддя Р.В. Мельников