Постанова

від 16.04.2015 по справі 825/446/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/446/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Капшур О.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛ - АЙТІ» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛ - АЙТІ» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2015 № 0000572200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача на підставі вимог п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 26.12.2014 № 209 у період з 26.12.2014 по 05.01.2015 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «КОЛЛ - АЙТІ» щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Апорт Груп» (код ЄДРПОУ 39280244) за жовтень 2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 15.01.2015 року № 48/22/38340820, де зазначено встановленні під час перевірки порушення податкового законодавства України, а саме: перевіркою встановлено порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 20000,00 грн. в т.ч. за жовтень 2014 року на суму ПДВ 20000,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2015 № 0000572200 на суму 25000,00 грн. (20000,00 грн. за основним платежем та 5000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено реальність правочину, який укладений між ним та ТОВ «Апорт Груп», а тому відповідачем неправомірно збільшено ТОВ «КОЛЛ - АЙТІ» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та донараховано податок на додану вартість.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком Чернігівського окружного адміністративного суду зважаючи на таке.

Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КОЛЛ - АЙТІ» (замовник) та ТОВ «Апорт Груп» (компанія) було укладено договір про обробку даних від 30.09.2014 № 30/09/14.

Відповідно до умов даного договору компанія зобов'язана надати замовнику послуги з обробки баз даних, а замовник повинен такі послуги прийняти та їх оплатити.

На підтвердження виконання умов договору та з метою підтвердження реальності операцій позивачем додано до матеріалів справи акт надання послуг від 31.10.2014 № 463 на суму 120000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.), податкову накладну від 31.10.2014 № 462 на суму 120000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.), рахунок на оплату від 31.10.2014 № 3110/036 на суму 120000,00 грн., платіжні доручення від 10.12.2014 № 198 на суму 30000,00 грн., від 25.12.2014 № 216 на суму 90000,00 грн.

Крім того, на підтвердження того, що дана господарська операція належним чином відображена в бухгалтерському обліку ТОВ «КОЛЛ - АЙТІ» надано картку рахунку 631 за період з 01.11.2014 по 31.12.2014.

Як вбачається з акту від 15.01.2015 року № 48/22/38340820 під час перевірки не було надано документи, що підтверджують факт оплати за виконані послуги або письмова копія зауважень щодо якості та обсягу наданих послуг, яка згідно договору повинна укладатись протягом 5 днів з дня отримання акта надання послуг; ліцензії та дозволи, щодо можливості проведення своєї господарської діяльності; документи що підтверджують факт використання в своїй господарській діяльності або факт реалізації придбаних послуг.

В ході проведення перевірки відповідачем використано пояснення засновника та директора TOB «Апорт груп» - гр. ОСОБА_3, який пояснив, що ніякого відношення до створення та діяльності TOB «Апорт груп» не має. Підприємства з назвами TOB «Колл айті» та TOB «ВТС-інфо» йому не відомі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи первинні документи та встановлені в ході апеляційного розгляду обставини справи, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено реальності здійснення господарських операцій, оскільки з акта наданих послуг від 31.10.2014 року №463, неможливо оцінити вартість наданих послуг, так як за даним актом неможливо ідентифікувати перелік виконаних робіт, їх обсяг та якість виконання.

При цьому, судова колегія відзначає, що зі згаданого акта надання послуг вбачається надання послуг по обробці баз даних у жовтні 2014 року, однак в судовому засіданні представником позивача зазначено, що контрагент саме надавав бази даних, а не проводив їх обробку.

До перевірки не надавалась довідка про вартість виконаних робіт (наданих послуг) або інші документи, що дозволили б проаналізувати формування загальної вартості наданих послуг.

Водночас, жодних доказів, які б підтверджували факт виконання господарських операцій саме ТОВ «Апорт груп» - позивачем не надано.

Колегія суддів зауважує, що з наданих первинних документів та пояснень представника позивача не можливо встановити, обробку яких баз даних зобов'язувалося здійснити ТОВ «Апорт груп», оскільки відсутнє технічне завдання (замовлення), термін та методи виконання умов договору.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що представником ТОВ «КОЛЛ - АЙТІ» в судовому засіданні зазначено, що бази даних об'ємом 3 Мб (документ у форматі Excel), які включають 600000 номерів були надані ТОВ «Апорт груп», однак з наданих первинних документів не вбачається факт передачі згаданих баз, оскільки відсутні акти прийому-передачі виконаних робіт чи інший документ, який міг би посвідчувати фактичну передачу готового продукту (баз даних).

Також, колегія суддів зазначає, що доказів фактичних дій по обробці баз даних ТОВ «Апорт груп» до суду не надано, тобто відсутні відомості щодо осіб (кількість осіб), які виконували зазначені роботи та за який період часу сформовано базу даних, яка включає 600000 номерів (людино-години).

Отже, зважаючи на викладене, судова колегія звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку відсутності факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Апорт груп», в результаті чого відсутні правові наслідки для обох сторін, є правомірним нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова ухвалена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛ - АЙТІ» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 21 квітня 2015 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.