Рішення

від 16.04.2015 по справі 912/32/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 рокуСправа № 912/32/15-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянув у засіданні справу № 912/32/15-г

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: малого комунального підприємства Бобринецької районної ради "Дім Бобринець"

про стягнення 132 340,23 грн,

представники сторін:

від позивача - Ахметов Р.Р., довіреність № 14-139 від 13.05.14;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з малого комунального підприємства Бобринецької районної ради "Дім Бобринець" основного боргу в сумі 102 272,57 грн, втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення в сумі 13 661,95 грн, пені в сумі 12 062,00 грн, три відсотка річних в сумі 4 343,71 грн відповідно договору № 13/3700-БО-18 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012.

28.01.2015 відповідачем подано до матеріалів справи копії акта звірки розрахунків від 31.10.2014 та платіжних доручень № 2 від 23.09.2014 на суму 50000,00 грн; № 1 від 28.10.2014 на суму 22272,57 грн; № 1 від 01.10.2014 на суму 15000,00 грн.

19.03.2015 відповідачем подано до суду банківську виписку по рахунку за період з 03.01.2015 по 19.03.2015 та платіжне доручення від 10.03.2015 на суму 9700,00 грн.

Представник позивача в своїх письмових поясненнях від 16.04.2015 підтвердив відсутність основного боргу відповідача станом на 10.04.2015.

Відповідач участі свого представника в засідання суду 16.04.2015 не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.03.2015 № 01835286 та особистим підписом представника МКП Бобринецької районної ради "Дім Бобринець" в повідомленні про наступне судове засідання від 19.03.2015.

З урахуванням наведеного та норми ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу №912/32/15-г в судовому засіданні 16.04.2015 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач, продавець) та малим комунальним підприємством Бобринецької районної ради "Дім Бобринець" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір № 13/3700-Бо-18 на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір).

За умовами даного Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на територію України ПАТ Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

У п. 2.1. Договору сторони визначилися, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 по 31 грудня 2013 газ обсягом до 74 тис. куб.м.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Розділом 5 Договору сторони узгодили ціну газу.

Так, відповідно до п.п. 5.1.- 5.5. Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування устанавлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м. газу становить 3509,00 грн без урахування ПДВ, зборів у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн. Загальна вартість цього Договору на дату його укладання становить 287473,72 грн, крім того ПДВ - 57494,74 грн, разом з ПДВ - 344968,46 грн.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Згідно п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Також сторони в п. 6.3 Договору домовилися, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим Договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками продавця та покупця, скріплений круглими печатками позивача та відповідача.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, за змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: акта приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 за спожитий газ у січні 2013 на суму 54602,92 грн., акта приймання-передачі природного газу від 28.02.2013 за спожитий газ у лютому 2013 на суму 38086,38 грн., акта приймання-передачі природного газу від 31.03.2013 за спожитий газ у березні 2013 на суму 39671,37 грн, акта приймання-передачі природного газу від 30.04.2013 за спожитий газ у квітень 2013 на суму 19318,23 грн, акта приймання-передачі природного газу від 30.11.2013 за спожитий газ у листопаді 2013 на суму 27792,77 грн, акта приймання-передачі природного газу від 31.12.2013 за спожитий газ у грудні 2013 на суму 33620,19 грн позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передавши Покупцю за період січень-квітьнь 2013 та листопад-грудень 2013 газ на загальну суму 213091,89 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором виконува не належним чином та не в повному обсязі.

Так, за твердженням позивача за відповідачем рахувалась заборгованість за Договором в сумі 102272,57 грн, оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 110819,29 грн, що вбачається з розрахунку позивача (а.с. 20-21).

Непроведення відповідачем своєчасно та у повному обсязі розрахунків за поставлений позивачем газ змусило позивача звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу господарський суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до звернення позивача з даним позовом до суду було здійснено проплати відповідно до платіжних доручень № 2 від 23.09.2014 на суму 50000,00 грн, № 1 від 02.10.2014 на суму 15000,00 грн, № 28 від 28.10.2015 на суму 22272,57 грн, а також актом звіряння розрахунків від 31.10.2014, який підписано повноважними представниками позивача та відповідача і скріплений печатками підприємств, відповідно до якого сальдо на користь Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" станом на 31.10.2014 складає 85820,65 грн та звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку 26000060420661 "Дім Бобринець", МКП з 01.10.2014 по 31.10.2014, однак з поданого позивачем розрахунку боргу не вбачається, що вказані суми було враховано останнім при звернення до господарського суду. Тобто, вказані докази підтверджують сплату МКП Бобринецької районної ради "Дім Бобринець" вартості отриманого природного газу за договором №13/3700-БО-18 від 28.12.2012 на загальну суму 37272,57 грн до звернення позивача до суду з даним позовом, а отже позовні вимоги про стягнення основного боргу на суму 37272,57 грн заявлено безпідставно, необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

Господарським судом також враховано, що в період розгляду справи, згідно платіжного доручення № 47726320 від 10.03.2015 та банківської виписки за період з 03.01.2015 по 19.03.2015 відповідачем здійснено частковуоплату заборгованості за спожитий природний газ у в розмірі 37943,8 грн з призначення платежу: "розподіл коштів на виконання п. КМУ від 18.06.2014 р. №217, договір № 13/3700-БО-18 від 28.12.2012.

Крмі того, у своїх письмових поясненнях від 16.04.2015р. представник позивача повідомив господарський суд, що станом на 10.04.2015р. сума основного боргу відповідачем погашена у повному обсязі.

Відповідно до норм ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, враховуючи пояснення представника позивача, заборгованість відповідача за отриманий природний газ станом на день розгляду справи повністю сплачена відповідачем.

Отже, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу за отриманий природний газ в розмірі 65000,00 грн провадження у справі необхідно припинити на підставі підпункту 1-1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідачем заборгованість за поставлений природний газ сплачена не несвоєчасно, позивач просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення у сумі 13661,95 грн за загальний період з березня 2013 по серпень 2014, три відсотка річних в сумі 4343,71 грн, пеню в сумі 12062,00 грн, за загальний період з 14.02.2013 по 16.09.2014 відповідно до розрахунку позивача (а.с. 20-21).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Три проценти річних за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

З огляду на вказане та враховуючи обґрунтований розрахунок позивача сума нарахованих трьох процентів річних за загальний період з 14.02.2013 по 16.09.2014 складає 4343,71 грн грн сума втрати від інфляційних процесів за загальний період з березня 2013 по серпень 2014 складає 13661,95 грн, що не заперечує та не спростовує відповідач.

Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 4343,71 грн та втрати від інфляційних процесів в сумі 13661,95 грн заявлено обґрунтовано та підлягає задоволенню.

В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Сторонами в п. 7.2 Договору встановлено у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, останній зобов'язався сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Вказані положення відповідають зазначеним вище вимогам законодавства щодо відповідальності за порушення зобов'язання.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення виконання зобов'язання в частині оплати вартості природного газу, поставленого відповідачеві в період січень - грудень 2013 в сумі 12062,00 грн, за загальний період з 14.02.2013 по 16.09.2014 відповідно до розрахунку позивача (а.с. 20-21) з врахуванням п. 9.3. договору, в якому визначено, що строк позовної давності за цим договором у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафу, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.

З урахуванням того, що розрахунок суми пені за період з 14.02.2013 по 16.09.2014 (а.с.20-21) відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з пені в сумі 12062,00 грн підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на судовий збір покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з малого комунального підприємства Бобринецької районної ради "Дім Бобринець" (27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, буд. 80, код ЄДРПОУ 33202417) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення в сумі 13 661,95 грн, пеню в сумі 12 062,00 грн, три відсотка річних в сумі 4 343,71 грн., судовий збір в сумі 1901,35 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 37 272,57 грн.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 65 000,00 грн. припинити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.04.2015.

Суддя Т. В. Макаренко