Постанова

від 25.03.2015 по справі 804/3148/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 р. Справа № 804/3148/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання - Риженко О.В.

за участю:

прокурора - Оксенюк М.М.

представника позивача - Басової О.Б.

представника позивача - Сінельник Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «АМПАРО-БМК» про стягнення заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 30 431,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «АМПАПР-БМК» про стягнення заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 30 431,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Внаслідок несвоєчасної сплати ПП «Фірма «АМПАРО-БМК» податкових зобов'язань по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у відповідача на момент подання позову наявний податковий борг в сумі 30 431,14 грн., який підлягає стягненню з відповідача на підставі ст.87 Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

25.03.2015 р. з'явились в судове засідання прокурор та представники контролюючого органу в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав та наданих додаткових пояснень під час судового розгляду справи.

Відповідач до судового засідання, яке було призначено втретє на 25.03.2015 р. не з`явився. Відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Всупереч вимогам ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, заслухавши пояснення прокурора та представників контролюючого орагну судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.

Приватне підприємство «Фірма «АМПАРО-БМК» перебуває на обліку, як платник податків у Західно-Донбаській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується відомостями, які міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість зі сплати сум єдиного соціального внеску у розмірі 30 431,14 грн., що підтверджується розрахунком суми адміністративного позову, який міститься в матеріалах справи.

ПП «Фірма «АМПАПР-БМК» було подано до контролюючого органу звіти про суми нарахованої плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, а саме: звітність за червень 2014 р. на загальну суму 39 064,08 грн. від 10.08.2014 р. та звітність за липень 2014 р. на загальну суму 33 458,74 грн. від 10.08.2014 р.

Як вбачається із розрахунку суми новоствореного боргу зі сплати єдиного соціального внеску ПП «Фірма «АМПАРО-БМК», який міститься в матеріалах справи, сума заборгованості відповідача, контролюючим органом, вирахувана наступним чином: станом на 01.08.2014 р. заборгованість минулих періодів складає в сумі 11 133,47 грн.; станом на 10.08.2014 р. заборгованість на підставі звіту за червень 2014 р. від 10.08.2014 р. в сумі 16 453,79 грн.; станом на 20.08.2014 р. заборгованість на підставі звіту за липень 2014 р. від 10.08.2014 р. в сумі 14 092,82 грн., разом (11 133,47 грн. + 16 453,79 грн. + 14 092,82 грн.) = 41 680,08 грн.

У зв'язку із зазначеним вище, контролюючим органом було податкову вимогу форми «Ю» від 05.09.2014 р., за якою загальна сума боргу платника єдиного соціального внеску станом на 31.08.2014 року складала 41 680,08 грн., у т.ч. недоїмка - 41 680,08 грн. та направлена на адресу ПП «Фірма «АМПАРО-БМК», що підтверджується копією конверта із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Зі зворотнього боку облікової картки платника податку, копія якої міститься в матеріалах справи вбачається, що відповідачем частково було погашено суму податкової заборгованості у розмірі 11 248,94 грн.

Решта суми, визначена у податковій вимозі форми «Ю» від 05.09.2014 р. відповідачем сплачена не була, будь-які відомості щодо її оскарження в матеріалах справи відсутні, а відтак, зазначена вище податкова вимога є такою, що підлягає обов`язковому виконанню.

З урахуванням зазначено вище, сума яка підлягає стягненню з ПП «Фірма «АМПАРО-БМК» складає в розмірі 30 431,14 грн. (загальна сума визначена у податковій вимозі форми «Ю» від 05.09.2014 р. - 41 680,08 грн. - 11 248,94 грн. частина сума, яка вже сплачена відповідачем відповідно до сформованої податкової вимоги форми «Ю» від 05.09.2014 р.).

Отже, станом на 25.03.2015 р. сума податкового боргу по єдиного соціальному внеску у відповідача становить - 30 431,14 грн.

Будь-яких доказів сплати податкового боргу у визначеній сумі відповідачем на момент розгляду і вирішення даної справи до суду не надано.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.1 п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отриманні від продажу товарів (робіт, послуг) майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отриманні як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців базовим звітним періодом є рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилаєплатникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що податкова вимога форми «Ю» від 05.09.2014 р. за загальну суму 41 680,08 грн. контролюючим органом, складена у відповідності до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013р. за № 1622/24154, згідно пункту 6.3 розділу VI відповідно до норм якої, органи доходів і зборів надсилають платникам зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій), вимогу про сплату недоїмки. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

При цьому, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу повністю. Сума заборгованості по єдиному соціальному внеску в добровільному порядку відповідачем повністю не сплачена.

Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд зазначає, що даний податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого зобов'язання в сумі 30 431,14 грн., що підтверджується розрахунком суми адміністративного позову та копією зворотнього боку облікової картки платника податків, яка міститься в матеріалах справи.

Відтак, позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з ПП «Фірма «АМПАРО-БМК» суми податкової заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в розмірі 30 431,14 грн., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові.

За таких підстав, суд вважає адміністративний позов Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «АМПАРО-БМК» про стягнення заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 30 431,14 грн. є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «АМПАРО-БМК» про стягнення заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 30 431,14 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «АМПАРО-БМК» (код ЄДРПОУ 34898331) на користь бюджету заборгованість по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30 431,14 грн. (тридцять тисяч чотириста тридцять одна грн., 14 коп.) .

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 березня 2015 року.

Суддя Є.О. Жукова