Постанова

від 27.02.2015 по справі 826/20474/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 лютого 2015 року 15 год. 00 хв. № 826/20474/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сілк Констракшн" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілк Констракшн" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, з урахуванням заяви про збільшення (доповнення) позовних вимог, до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача при складенні акту від 14 травня 2014 року № 1349/26-55-22-07/38389405 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілк Констракшн" (код ЄДРПОУ 38389405) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.01.2013 р. по 30.04.2014" (далі - акт) ;

- зобов'язання відповідача вилучити із комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи "Інтегрована автоматизована інформаційні система ГУ Міндоходів України "Податковий блок" (далі - АІС "Податковий блок") , у тому числі із бази даних "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" інформацію, внесену на підставі акту.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії відповідача та складені ним документи, зокрема акт, суперечать нормам податкового законодавства та, як наслідок, порушують права та законні інтереси позивача як платника податків.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх повністю, а представник відповідача не визнав позовні вимоги та просив відмовити у їх задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

У судове засідання 11 лютого 2015 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача повідомлена своєчасно та належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 11 лютого 2015 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 16 лютого 2015 року через канцелярію від представника позивача надішли письмові пояснення по суті позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 14 травня 2014 року складено акт, у якому зазначено, що згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , ним проведено зустрічну звірку позивача.

Одночасно, а саме у наступному абзаці вступної частини акту, відповідачем зазначено про те, що зустрічну звірку з позивачем неможливо провести у зв'язку з тим, що на момент проведення звірки позивач має стан "9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

Суд частково погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 7-9 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Тобто, як вбачається з викладених норм, проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Право на проведення зустрічної звірки у контролюючого органу виникає виключно у тому випадку, коли під час перевірки платника податків виникають сумніви стосовно факту здійснення операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

До того ж, такі сумніви або розбіжності повинні виникати у контролюючого органу виключно у ході перевірки певного суб'єкта господарювання.

Слід зазначити, що у ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду обґрунтованих пояснень та їх документального підтвердження щодо підстав для проведення зустрічної звірки позивача або здійснення заходів, направлених на її проведення.

Зі змісту акту вбачається, що запит про надання інформації та її документального підтвердження позивачу не направлявся. Акт складено з урахуванням матеріалів отриманих від ОУ ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві службовою запискою "Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України", згідно якої, за податковою адресою позивач не знаходиться, про що складено довідку Ф-2.

Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (далі - Методичні рекомендації) , необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та чітко зазначено в акті, за результатами проведення зустрічної звірки відповідачем складено акт.

Поряд з цим, з вище викладених норм вбачається, що у разі проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі неможливості її проведення - акт.

Суд також зауважує, що в акті відповідачем зазначено суперечливі дані, оскільки спочатку відповідач вказує про проведення зустрічної звірки, а потім про те, що звірку не проведено у зв'язку з незнаходженням позивача за податковою адресою.

Крім того, акт, за переконанням суду, не відповідає зразку форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, оскільки містить висновки щодо господарської діяльності позивача.

Зокрема, висновки контролюючого органу щодо правильності справляння платником податків сум податків і зборів за відображеними у податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Відображення таких висновків в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де повинні зазначатись тільки обставини, які спричинили таку неможливість, не передбачено чинним законодавством.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується тільки факт неможливості її проведення без відображення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин із платником податків, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, які здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2014 року у справі № 826/17286/13-а (К/800/16973/14) зазначено про відсутність у контролюючого органу повноважень по здійсненню у рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у той час як функція контролюючого органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, визначеному ПК України.

Інформація про відсутність позивача за податковою адресою, за переконанням суду, є недостовірною, оскільки у матеріалах справи міститься копія витягу з ЄДР, у якому зазначено, що місцезнаходженням позивача є м. Київ, Печерський район, вул. Філатова, 10-а, офіс 2/16.

Крім того, у ЄДР не міститься запису про відсутність позивача за юридичною адресою, а міститься інформація про підтвердження відомостей про юридичну особу - позивача.

Також, в матеріалах справи наявний договір від 12 листопада 2012 року, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1 про передачу в оренду майна - приміщення за адресою: АДРЕСА_1, та акт приймання-здачі нежитлового приміщення від 02 січня 2014 року.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 5 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З урахуванням вище викладених норм та обставин суд зазначає, що факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах контролюючого органу про відсутність платників податків за юридичними адресами не може бути підставою для висновків про неправомірне формування позивачем податкових зобов'язань, якщо така адреса відповідає даним, які містяться у ЄДР.

До адміністративного суду має право звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Позивачем не доведено, суду які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем дій щодо складання акту, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Стосовно коригування відповідачем показників податкової звітності позивача суд зазначає наступне.

Відповідною ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі у відповідача витребувано, зокрема, засвідчені копії документів, на підставі яких внесено та якими підтверджується внесення відповідних змін (коригувань) до відповідних баз даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача.

Однак, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, витребуваної інформації та документів відповідачем суду не надано, хоча, відповідно до норм КАС України, а саме ч.ч. 1, 2, 4-6 ст. 71, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно з п. 7 Методичних рекомендацій, результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор: у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки; у разі не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Отже, результати зустрічної звірки суб'єкта господарювання враховуються у результатах перевірки платника податків контролюючим органом - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки. При цьому, такі результати не можуть бути підставою для внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а тому внесення відповідачем інформації стосовно позивача, на підставі акту до інформаційної системи "Податковий блок" та інших інформаційних баз органів доходів і зборів, є протиправним.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 10 липня 2014 року у справі № 826/17892/13-а (К/800/10934/14), зміни в облікові дані операцій з ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак, внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані зі зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з ПДВ, можливе тільки на підставі або самостійно поданої декларації платника ПДВ або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

На підставі вище викладених норм та з'ясованих обставин вбачається необхідність вилучення з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" та інших інформаційних баз органів доходів і зборів акту, а також відновлення у вказаній системі показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих позивачем за період із 01 січня 2013 року по 30 квітня 2014 року, які змінені відповідачем на підставі акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сілк Констракшн" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту від 14 травня 2014 року № 1349/26-55-22-07/38389405 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілк Констракшн" (код за ЄДРПОУ 38389405) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.01.2013 р. по 30.04.2014".

3. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сілк Констракшн" (код за ЄДРПОУ 38389405) частину здійсненого ним судового збору у розмірі 36,54 грн. (Тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .

Суддя В.М. Данилишин