Ухвала

від 20.04.2015 по справі 803/1998/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 р. Справа № 876/14236/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мет-Вест» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

27.09.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2013 року № 0001012200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8785,50 грн., у тому числі за основним платежем 7251,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1534,50 грн., від 23.07.2013 року № 0001002200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 6 726,00 грн., у тому числі за основним платежем 5440,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1286,00 грн. та від 22.08.2013 року № 0001352200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 473,00 грн., у тому числі за основним платежем 472,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 23.07.2013 року №0001002200, №0001012200, від 22.08.2013 року №0001352200.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Мет-Вест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Дюкон» за період з 01.11.2010 року по 30.04.2012 року встановлено такі порушення:

- порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями на суму 5078,78 грн, в т.ч. за листопад 2010 року на 4606,16 грн., грудень 2010 року на 472,62 грн.;

- порушення п. 44.1 ст. 44, п. 14.1.191 ст. 14, ст. 201, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТзОВ «Мет-Вест» завищено податковий кредит на загальну суму 833,80 грн., в т.ч. за лютий 2011 року на суму 300 грн., за листопад 2011 року на суму 284,00 грн. та за березень 2012 року на суму 249,80 грн., чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду.;

- порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ТзОВ «Мет-Вест» віднесло до валових витрат, витрати по придбанню товару від ПП «Дюкон» в ІV кварталі 2010 року на суму 23032,00 грн., в І кварталі 2011 року в сумі 1414,00 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, чим занизило суму податку на прибуток в ІV кварталі 2010 року на 5758,00 грн., в І кварталі 2011 року на суму 353,00 грн., всього на суму 6111,00 грн.;

- порушення п. 138.2 ст. 138 п.п. 139.1.9 п. 139,1 ст. 139 Податкового кодексу України, так як ТзОВ «Мет-Вест» віднесло до операційних витрат в ІІ кварталі 2011 року на суму 300,00 грн, в ІІІ кварталі 2011 року на суму 2310,00 грн., в ІV кварталі 2011 року на суму 720,00 грн., в І кварталі 2012 року на суму 758,00 грн., в ІІ кварталі 2012 року на суму 1031,00 грн. витрати по придбанню товару від ПП «Дюкон» не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, чим занизило суму податку на прибуток в ІІ кварталі 2011 року на суму 69,00 грн., в ІІІ кварталі 2011 року на суму 531,00 грн., в ІV кварталі 2011 року на суму 165,00 грн., в І кварталі 2012 року на суму 159,00 грн., в ІІ кварталі 2012 року на суму 216 грн., всього на суму 1140,00 грн.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що для підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП «Дюкон», ТзОВ «Мет-Вест» надало суду договір, податкові накладні, виписані під час здійснення господарської діяльності з контрагентом, платіжні доручення, як доказ реальності здійснення господарської операції.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 18.06.2013 року № 105/22 виданого Ковельською ОДПІ відповідно до п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 81.1 ст. 81,п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України згідно наказу Ковельської ОДПІ від 18.06.2013 року № 602 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Мет-Вест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Дюкон» за період з 01.11.2010 р. по 30.04.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт від 03.07.2013 року № 25/22-37029224, яким встановлено такі порушення:

- порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями на суму 5078,78 грн, в т.ч. за листопад 2010 року на 4606,16 грн., грудень 2010 року на 472,62 грн.;

- порушення п. 44.1 ст. 44, п. 14.1.191 ст. 14, ст. 201, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТзОВ «Мет-Вест» завищено податковий кредит на загальну суму 833,80 грн., в т.ч. за лютий 2011 року на суму 300 грн., за листопад 2011 року на суму 284,00 грн. та за березень 2012 року на суму 249,80 грн., чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду;

- порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ТзОВ «Мет- Вест» віднесло до валових витрат, витрати по придбанню товару від ПП «Дюкон» в ІV кварталі 2010 року на суму 23032,00 грн., в І кварталі 2011 року в сумі 1414,00 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, чим занизило суму податку на прибуток в ІV кварталі 2010 року на 5758,00 грн., в І кварталі 2011 року на суму 353,00 грн., всього на суму 6111,00 грн.;

- порушення п. 138.2 ст. 138 п.п. 139.1.9 п. 139,1 ст. 139 Податкового кодексу України, так як ТзОВ «Мет-Вест» віднесло до операційних витрат в ІІ кварталі 2011 року на суму 300,00 грн, в ІІІ кварталі 2011 року на суму 2310,00 грн., в ІV кварталі 2011 року на суму 720,00 грн., в І кварталі 2012 року на суму 758,00 грн., в ІІ кварталі 2012 року на суму 1031,00 грн. витрати по придбанню товару від ПП «Дюкон» не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, чим занизило суму податку на прибуток в ІІ кварталі 2011 року на суму 69,00 грн., в ІІІ кварталі 2011 року на суму 531,00 грн., в ІV кварталі 2011 року на суму 165,00 грн., в І кварталі 2012 року на суму 159,00 грн., в ІІ кварталі 2012 року на суму 216 грн., всього на суму 1140,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 03.07.2013 року № 25/22-37029224 та рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області від 19.08.2013 року № 1340/10/10.2-06 про результати розгляду скарги Ковельською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.07.2013 року № 0001012200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8785,50 грн., у тому числі за основним платежем 7251,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1534,50 грн., від 23.07.2013 року № 0001002200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 6 726,00 грн., у тому числі за основним платежем 5440,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1286,00 грн. та від 22.08.2013 року № 0001352200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 473,00 грн., у тому числі за основним платежем 472,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Відповідно пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що був чинним на момент здійснення господарських операцій) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 та підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що був чинним на момент здійснення господарських операцій) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Водночас відповідно до пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 186.1. статті 185 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Передумовою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за період, охоплений перевіркою, слугували правовідносини, що склалися у нього з ПП «Дюкон».

25.11.2011 року між ТзОВ «Мет-Вест» та ПП «Дюкон» було укладено договір поставки № 25-11/11. Предметом договору є поставка товару, асортимент якого складає продукція ПП «Дюкон», вказана в накладних. Постачальник передає в терміни, визначені вказаним договором, товар покупцю, а покупець приймає та оплачує його.

На виконання умов договору ТзОВ «Мет-Вест» отримано від ПП «Дюкон» товарно-матеріальні цінності відповідно до податкових накладних від 20.12.2010 року № 249, від 01.11.10 року № 212, від 23.02.2011 року № 25, від 21.11.2011 року № 5, від 30.11.2011 року № 7, від 26.03.2012 року № 7 та видатковими накладними від 01.11.2010 року № ДК-0000000201, від 20.12.2010 року № ДК-0000000235, від 23.02.2011 року № ДК-000000026, від 21.11.2011 року № ДК-0000000168, від 30.11.2011 року № ДК-000000170, від 26.03.2012 року № ДК-000000020.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями від 27.04.2012 року № 80 у сумі 1000 грн., в т. ч ПДВ -166,67 грн.; від 10.04.2012 року № 62 у сумі 498,80 грн., в т. ч ПДВ - 83,13 грн.; від 15.12.2011 року № 346 у сумі 1000 грн., в т. ч ПДВ -166,67 грн.; від 09.12.2011 року № 342 у сумі 440 грн., в т. ч ПДВ -73,33 грн.; від 28.11.2011 року № 329 у сумі 264,02 грн., в т. ч ПДВ - 44,00 грн.; від 02.03.2011 року № 90 у сумі 800 грн., в т. ч ПДВ -133,33 грн.; від 25.02.2011 року № 86 у сумі 1000 грн., в т. ч ПДВ -166,67 грн.; від 29.12.2010 року № 44 у сумі 87,12 грн., в т. ч ПДВ -14,52 грн.; від 20.12.2010 року № 40 у сумі 2748,96 грн., в т. ч ПДВ - 458,16 грн.; від 22.11.2010 року № 18 у сумі 13000 грн., в т. ч ПДВ - 2166,67 грн.; від 15.11.2010 року № 15 у сумі 7636,96 грн., в т. ч ПДВ -1272,83 грн.; від 08.11.2010 року № 3 у сумі 7000 грн., в т. ч ПДВ -1166,67 грн.

Колегія суддів зазначає, що всі первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктом 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Крім того, придбані позивачем у ТзОВ «Дюкон» товари в подальшому були реалізовані таким контрагентам: ТзОВ «Компанія «Алтекс», згідно податкових накладних від 30.03.2012 року № 009 на суму 800,16 грн., в т.ч. ПДВ-133,36; від 27.09.2011 року № 00096 на суму 300 грн., в т. ч. ПДВ-50 грн.; ВАТ «АТП -10706», згідно податкових накладних від 22.03.2011 року № 008 на суму 1202,40 грн., в т. ч. ПДВ - 200,40 грн.; від 06.12.2011 року № 000116 на суму 2304 грн., в т. ч. ПДВ - 384 грн.; від 01.03.2011 року № 000019 на суму 2385,60 грн., в т. ч. ПДВ - 397,60 грн.; від 27.09.2011 року № 000097 на суму 2304 грн., в т. ч. ПДВ 384 грн.; ПАТ «Ковельсільмаш», згідно податкових накладних від 09.02.2011 року № 000010 на суму 492,24 грн., в т. ч. ПДВ 82,04 грн.; від 08.09.2011 року № 000086 на суму 263,52 грн., в т. ч. ПДВ 43,92 грн.; ДП «Камінь-Каширський лісгосп», згідно податкових накладних від 27.04.2011 року № 000031 на суму 240 грн., в т. ч. ПДВ - 40,00 грн.; від 30.05.2011 року № 0000047 на суму 188,51 грн., в т. ч. ПДВ - 31,41 грн.; ТзОВ «КПП», згідно податкових накладних від 02.11.11 року № 000104 на суму 400 грн., в т. ч. ПДВ- 66,66 грн.; від 21.11.2011 року № 000111 на суму 480 грн., в т. ч. ПДВ-80 грн.; ТзОВ «Волинь-Кальвіс», згідно податкових накладних від 23.11.2010 року №0000018 на суму 9540 грн., в т. ч. ПДВ -1590 грн.; від 12.11.2010 року № 0000013 на суму 7629,12 грн., в т. ч. ПДВ- 1271,52 грн.; ТзОВ «Ніколь», згідно податкових накладних від 16.11.2010 року № 000015 на суму 5432,04 грн., в т. ч. ПДВ -905,34 грн.; від 04.11.2010 року № 0000010 на суму 5400 грн., в т .ч. ПДВ - 900 грн.; ПП «Денк ТПР», згідно податкової накладної від 25.11.2011 року №000113 на суму 345,60 грн., в т. ч. ПДВ -57,60 грн.; ТзОВ «Аркус -Ромет», згідно податкової накладної від 04.11.2011 року № 009 на суму 5700,24 грн., в т. ч. ПДВ - 950,04 грн.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню товарів ПП «Дюкон», а отже податковий кредит та валові витрати за наслідками цих операцій позивачем сформований правомірно. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товару відбулася і товар використано у господарській діяльності позивача.

Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП «Дюкон», ТзОВ «Мет-Вест» надало суду договір, податкові накладні, виписані під час здійснення господарської діяльності з контрагентом, платіжні доручення, як доказ реальності здійснення господарської операції.

З урахуванням наявних первинних документів, на підставі яких ТзОВ «Мет-Вест» сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Дюкон», а також зважаючи на те, що висновки перевірки, сформовані в акті від 03.07.2013 року № 25/22-37029224, фактично ґрунтуються лише на акті перевірки від 16.05.2013 року № 2863/22-3, а не на наявних документах бухгалтерського та податкового обліку, у суду відсутні підстави вважати, що діяльність ТзОВ «Мет-Вест» з зазначеним контрагентом фактично не відбувалась. В ході розгляду справи судом підтверджено здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Дюкон» та наявність у діях позивача господарської мети, яка полягає в отриманні прибутку.

Відповідно до висновків Постанови Верховного Суду України від 31.01.2011 року, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі №803/1998/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний