УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №286/252/15-ц Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І.
Категорія 43 Доповідач Забродський М. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Забродського М.І.
суддів: Снітка С.О., Шевчук А.М.
з участю секретаря
судового засідання Кучерявого О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 17 лютого 2015 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області, треті особи - Реєстраційна служба Овруцького районного управління юстиції Житомирської області, відділ Держземагенства в Овруцькому районі Житомирської області, про визнання права власності на земельні ділянки, -
в с т а н о в и л а:
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив визнати за ним право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області. Це земельні ділянки за НОМЕР_1-рілля, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 1,1584 га та НОМЕР_3-кормові угіддя кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,6816 га, що належали ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації від 26 травня 2009 року за №137.
В обґрунтування позову зазначав, що після смерті його дружини ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на вказані земельні ділянки. Він був зареєстрований з дружиною в одному будинку на день її смерті та проживав з нею, а відтак прийняв спадщину за законом.
Проте позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ці земельні ділянки, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Вважає дії нотаріуса правомірними, підстави для оскарження її постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину відсутні, оскільки вона винесена відповідно до вимог діючого законодавства.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 17 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про задоволення позову.
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вважає, що районний суд не дав належної оцінки наданим повідомленням Відділу Держземагенства в Овруцькому районі від 27 листопада 2014 року за №6762 та від 13 січня 2015 року за №31-28-0.4-20/2-15 і приєднаних до повідомлень документам, розпорядженню голови Овруцької райдержадміністрації від 26 травня 2009 року за №137, додатку до списку власників земельних паїв, які підтверджують належність покійній дружині на праві власності спірних земельних ділянок.
Проте суд першої інстанції не врахував, що вказані земельні ділянки дружина отримала при житті у власність за рахунок резервних паїв. Межі цих земельних ділянок, були визначені в натурі (на місцевості), а також визначена їх площа, номери та кадастрові номери.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 3).
Після її смерті відкрилася спадщина на майно, яке їй належало.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
ОСОБА_2, будучи відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцем за законом першої черги, прийняв спадщину у зв'язку із спільним проживанням із спадкодавцем.
Проте, постановою державного нотаріуса Овруцької Державної нотаріальної контори від 24 листопада 2014 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з ненаданням спадкоємцем правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки.
За життя покійна дружина позивача ОСОБА_3 розпорядженням голови Овруцької районної державної адміністрації від 26 травня 2008 року №137 «Про включення в додатковий список громадян, які мають право на земельну частку (пай)» була включена на підставі її заяви до цього списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) ТОВ «СП «Ігнатпільське», розташованому на території Ігнатпільської сільської ради.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п.10). При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п.11).
Згідно до п. 3.5. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:
· ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю,
· укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;
· виготовлення технічної документації на земельні ділянки;
· визначення меж земельної ділянки в натурі;
· погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;
· одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;
· реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.
Земельна частка (пай) - це частка землі, визначена в результаті поділу земель колективної власності і виражена в умовних кадастрових гектарах.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що покійною ОСОБА_3 не виготовлялися правовстановлюючі документи і земельні ділянки в державному земельному кадастрі не реєструвалися, проте процедаура приватизації земельної ділянки спадкодавцем була розпочата і не завершена, оскільки відповідно до листа Держземагенства в Овруцькому районі земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери (а.с.8).
Відтак спадкоємець її майна має право на завершення приватизації та виготовлення державного акту на земельні ділянки (пай).
Крім того розпорядженням заступника голови Овруцької райдержадміністрації від 26 травня 2009 року №137 ОСОБА_3 передано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок резервних паїв. Дане розпорядження ніким не скасоване.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи висновків суду не спростовують і на правильність його рішення не впливають. Відтак підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 17 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді:
Суд | Апеляційний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2015 |
Оприлюднено | 28.04.2015 |
Номер документу | 43722433 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Житомирської області
Забродський М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні