Ухвала

від 22.04.2015 по справі 826/10384/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10384/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 000320/2201 від 16.04.2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств на суму 4 196 316,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 13 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

До початку апеляційного розгляду справи від позивача та відповідача через канцелярію суду надійшли клопотання про визнання угоди про примирення на умовах податкового компромісу у справі № 823/3001/14 та закриття провадження.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що позивач звернувся до відповідача з наміром досягти податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 4 196 316,00 грн. (з яких 2 797 544,00 грн. - за основним платежем та 1 398 772,00 грн. - за штрафними санкціями), визначених у податковому повідомленні-рішенні за формою «Р» від 16.04.2014 року № 000320/2201.

Рішенням відповідача № 13/10/10-13-22-01 від 17.03.2015 року було погоджено застосування товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» процедури податкового компромісу та визначено суму, яку товариству необхідно сплатити для його досягнення, а саме: 139 877, 20 грн.

Позивачем було виконано умови податкового компромісу шляхом сплати вказаної суми до Державного бюджету України, що підтверджується відповідними платіжним дорученням № 834 від 11.03.2015 року.

Згідно з п. 1 підрозділу 9 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 підрозділу 9 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

У п. 8 підрозділу 9 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України закріплено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

П. 11 -2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України передбачено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Згідно зі ст. 194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-яких час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановлює ухвалу відповідно до вимог ст. ст. 112 і 113 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

У ч. 3 ст. 113 КАС України передбачено, що в разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що примирення сторін на стадії апеляційного розгляду справи у зв'язку з досягнення та виконанням ними податкового компромісу є достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується досягнення сторонами податкового компромісу, то колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для закриття провадження у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши всі матеріали справи та докази, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції від 13 листопада 2014 року є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для визнання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року нечинною та закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін.

Керуючись ст.ст. 113, 159, 160, 197, 203, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» про закриття провадження у справі задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року визнати нечинною.

Провадження у справі № 826/10384/14 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.