Ухвала

від 21.04.2015 по справі 815/354/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/354/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Римар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гонконг-Інгланд Кепітал" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гонконг-Інгланд Кепітал" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000411505 від 28 квітня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 28 квітня 2014 року №0000411505.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПК України податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 752 221 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за січень 2014 року, згідно із затвердженим планом перевірки.

За результатами вказаної перевірки 11 квітня 2014 року відповідачем складений акт №2147/15-53-15-514/38643334 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року".

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал", а саме завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у декларації за січень 2014 року на 732 388 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення №0000411505 від 28 квітня 2014 року.

10 червня 2014 року ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" звернулось до ГУ Міндоходів в Одеській області з первинною скаргою за вих. №10-06/1-юр.

За результатами розгляду первинної скарги позивача рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області №1576/10/15-32-10-02-07 від 30 липня 2014 року про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2014 року залишено без змін, а первинна скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про результати розгляду первинної скарги, ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" звернулось до ДФС України з повторною скаргою за вих. №22-08/1-юр. від 22 серпня 2014 року.

Рішенням ДФС України №300416199-99-10-01-15 від 08 вересня 2014 року про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2014 року залишено без змін, а повторна скарга - без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акта перевірки є необґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, що є підставою для його скасування та задоволення позову в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З наведеного слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 травня 2013 року між ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" та ПП "СРК Будмарин" був укладений генеральний контракт на реконструкцію будівлі, що розташована на земельній ділянці у м. Одесі, вул. Катерининська, буд.4/1.

На підтвердження реального виконання укладеного контракту позивачем долучено до матеріалів справи, зокрема, акти здачі прихованих (попередніх) робіт за період з 13 січня 2014 року по 10 лютого 2014 року; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (Ф №КБ-2в); довідка про вартість виконаних робіт за лютий 2014 року (Ф №КБ-3); податкова накладна №9 від 21 січня 2014 року; виписка по особовому рахунку позивача за 21 січня 2014 року; технічна документація (візуалізація, поповерхові плани, розрізи щодо реконструкції нежитлових приміщень адміністративної будівлі під готель).

При дослідженні долучених позивачем до матеріалів справи документів колегія суддів дійшла до висновку, що господарські операції між позивачем та ПП "СРК Будмарин" підтверджується первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, в п.3.14.1 акта перевірки зазначено, що за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

З урахування того, що наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірної операції та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цієї операції та встановити факт надання послуг, колегія суддів приходить до висновку, що факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операцією з вказаним контрагентом є доведеним, що в свою чергу було вірно встановлено судом першої інстанції.

Проте, податковий орган дійшов до висновку, що надану позивачем податкову накладну №9 від 21 січня 2014 року на загальну суму 4 394 330 грн., у т.ч. ПДВ 732 388, 33 грн. ПП "СРК Будмарин" не мав права оформлювати на користь підприємства, оскільки перевірками його контрагентів в першому та другому ланцюгах постачання встановлено відсутність реальності здійснення ними фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу призвело до завищення ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" податкового кредиту за січень 2014 року на суму 732 388 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на акт №1824/15-53-22-3/38644030 від 01 квітня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гранд Стройгефест" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за січень 2014 року"; акт №1810/15-53-22-3/05 від 01 квітня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Топ Трейдінг" щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень-лютий 2014 року"; акт №1809/15-53-22-03/38227174 від 01 квітня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Еко-Строй-Град" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 року - лютий 2014 року"; акт №1821/15-53-22-3/38351999 від 01 квітня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Еко-Буд-Монтаж" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 року - липень 2014 року"; акт №1818/15-53-22-3/38945620 від 01 квітня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецбілд" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 року - лютий 2014 року"; акт №1820/15-53-22-3/38945919 від 01 квітня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес Карго" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 року - лютий 2014 року", оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій, оскільки за умови складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки.

Окрім цього, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на кримінальне провадження №32014160000000061, що кваліфікується за ч.2 ст. 205 КК України за фактом порушення законодавства України невстановленими особами, які створили ряд СГД, серед яких ТОВ "Еко-Буд-Монтаж" з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на формування валових витрат та незаконного податкового кредиту з ПДВ реально діючим підприємствам, так як матеріали досудового слідства по відношенню контрагента контрагента позивача не є безумовним доказом нікчемності чи недійсності укладеної угоди або безтоварності проведеної господарської операції ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" з ПП "СРК Будмарин", оскільки у вказаному провадженні досліджувались лише обставини господарської діяльності контрагента-контрагента позивача.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що податковим органом без дослідження змісту та форми первинних документів, посилався лише на дані не стосовно контрагента позивача за спірною господарською операцією, а щодо його контрагентів, з якими в межах виконання генерального контракту від 22 травня 2013 року ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" у господарські відносини безпосередньо не вступало.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано показник рядку 10.1 Декларації з ПДВ за січень 2014 року за рахунок податкової накладної отриманої від ПП "СРК Будмарин", оскільки факт реального здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом є доведеним.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим вимоги щодо його скасування підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний