Ухвала

від 16.03.2015 по справі 826/4662/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 березня 2015 року м. Київ В/800/1175/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Цвіркуна Ю.І. - суддя-доповідач,

Загороднього А.Ф., Кошіля В.В., Степашка О.І., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року у справі №826/4662/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтес»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року у справі №826/4662/14, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права та процесуального права, а саме пп. 16.1.11 п. 16.1, п. 45.2 ст. 45, п. 187 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, ч.ч. 4, 5 ст. 11, ч. 2 ст. 69, ст. 70, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 71, ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 86, ст.ст. 138, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує і додає постанову Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014 року №К/800/5882/13.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

З огляду на зміст відповідних судових рішень, у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, колегія суддів не вбачає подібність правовідносин.

Крім того, до рішень, на які може бути зроблено посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних (пункт 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Отже, не можуть бути підставою для перегляду судових рішень надані заявником копії постанов Верховного Суду України від 07.10.2014 року, від 24.06.2014 року, від 09.12.2014 року.

Враховуючи вимоги статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, посилання заявника на порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права не є підставою для допуску справи до перегляду.

Тож у судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року у справі №826/4662/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді Ю.І.Цвіркун

А.Ф.Загородній

В.В.Кошіль

О.І.Степашко

В.П.Юрченко