Постанова

від 18.03.2015 по справі 804/2287/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р. Справа № 804/2287/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кіровського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ :

05.02.2015 р. Кіровський районний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська суму коштів у розмірі 8395,21 грн.

Ухвалою суду від 06.02.2015 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість з повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8395,21грн.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.

З адреси відповідача, зазначеної відповідно даних позовної заяви, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись конверти із поштовим вкладенням. У відповідності до положень ч.11 ст.35 КАС України таке поштове відправлення вважається врученим належним чином.

На підставі положень ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2013 р. ОСОБА_1 отримав статус безробітного та взятий на облік у Кіровському районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська. Згодом відповідачу була призначена допомога по безробіттю.

За результатами проведеного розслідування достовірних даних, що є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості, було встановлено, що з 03.06.2008 р. ОСОБА_1 був зареєстрований як приватний підприємець. Однак, в той самий час відповідач перебував і на обліку в центрі зайнятості, отримував допомогу по безробіттю, проте не надав позивачу необхідної інформації. У зв'язку із цим за ОСОБА_1 рахується сума незаконно отриманої допомоги у розмірі - 8395,21грн., яка на момент судового розгляду справи залишається несплаченою.

Відповідно до наказу № НТ140512 від 12.05.2014 р. відповідача було знято з обліку у центрі зайнятості та припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку із виявленням факту подання недостовірних даних. За період з 09.04.2013 р. по 12.05.2014 р. відповідач отримав матеріальну допомогу по безробіттю на загальну суму 8395,21грн.

Згідно ст.21 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI, діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації.

Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Послуги, що надаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань є безоплатними.

Згідно ст.2, ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1.2, пп.1 п.5.5, п.6.14 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: в тому числі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Згідно п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є: в тому числі проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Пунктом 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.03.2009 року за №232/16248, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких пов'язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов'язків перед роботодавцем - нерезидентом.

Відповідно до п.37 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» № 198 від 20.03.2013 року, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня: початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів):

- працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);

-укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

У відповідності до положень ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 02.03.2000 року №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

За ст.39 вищевказаного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, того, що сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю відповідачем у добровільному порядку не сплачена, тому заборгованість останнього на момент судового розгляду справи підлягає стягненню, а даний адміністративний позов - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 128, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кіровського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська суму коштів у розмірі 8395,21 грн. (вісім тисяч триста дев'яносто п'ять гривень двадцять одна копійка) та перерахувати на р/р 37170001011979, ГУДКУСУ м. Дніпропетровська у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 36839423.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 18.03.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита