Рішення

від 22.04.2015 по справі 904/1589/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.15р. Справа № 904/1589/15

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕССОЛ ЛТД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 30 084 грн. 65 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, представник, дов. № 330 від 14.03.2013 року

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕССОЛ ЛТД" про стягнення 30 084 грн. 65 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №2712 від 07.12.2011 року, з оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 17.03.2015р.

17.03.2015р. представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, відомості щодо отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.03.2015р., в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2015р. зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 26.03.2015р.

26.03.2015р. представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.29)

Ухвалою господарського суду від 26.03.2015р. зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 16.04.2015р.

16.04.2015р. представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав до канцелярії господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду повернулись поштові конверти з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення. (а.с.35-41)

Ухвалою господарського суду від 16.04.2015р. зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.04.2015р.

22.04.2015р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду були направлені на адресу відповідача, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: (АДРЕСА_1).(а.с.23-24)

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 (з подальшими змінами), на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовну заяву подано до господарського суду Дніпропетровської області 27.02.2015р., будь-яких клопотань про продовження строку розгляду справи від представників сторін до господарського суду не надходило, а тому двохмісячний строк розгляду спору спливає 27.04.2015р.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

22.04.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач-постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бессол ЛТД" (відповідач-покупець) укладено договір поставки за №2712 від 07.12.2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. (а.с.10-11)

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011р. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах (п. 8.1. договору).

Пунктом 4.1. договору сторони узгодили, що ціни на товар вказуються у накладній на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальності за можливі збитки покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 21 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач в період з 07.10.2014р. по 25.12.2014р. поставив відповідачу товар на загальну суму 27092,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача. (а.с.12-17)

В порушення своїх зобов'язань за договором, відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 27092,52 грн., що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

На підставі п. 6.6. договору, яким передбачено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків вказаних у п. 4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1591 грн. 78 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 157,86 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1242,49 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.12-17)

Доказів оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем оплату поставленого товару не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 27092 грн. 52 коп. - доводяться матеріалами справи, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 157,86 грн. та інфляції у розмірі 1242 грн. 49 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1242 грн. 49 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт отримання відповідачем товару від позивача є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаного товару відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 157 грн. 86 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені у розмірі 1591 грн. 78 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

На підставі п. 6.6. договору, яким передбачено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків вказаних у п. 4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1591 грн. 78 коп.

З огляду на зазначені обставини справи та приписи законодавства, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені розмірі 1591 грн. 78 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлений товар встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕССОЛ ЛТД" (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, 29, кв. 5, ідентифікаційний код 36440815) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 27092 грн. 52 коп., пеню у розмірі 1591 грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 157 грн. 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 1242 грн. 49 коп. та суму судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.04.2015р.

Суддя Л.П. Кармазіна