Рішення

від 20.04.2015 по справі 906/506/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" квітня 2015 р. Справа № 906/506/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А. ,

за участю представника позивача: Могильницька І.М., довіреність від 08.01.2015 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Укрторгресурс-Полісся" (м.Житомир)

про стягнення 29746,80 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 20617,90грн. основного боргу, 2180,58грн. пені, 5154,00грн. 25% штрафу, 156,29грн. 3% річних, 1638,03грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.04.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.04.2015р.

20.04.2015р. позивачем подано заяву про уточнення розміру позовних вимог. Зокрема, своєю заявою позивач повідомив суд, що при здійснені обрахунку позовних вимог була допущена технічна помилка у визначені ціни позову, а саме: ціна позову вказана 29747,27 грн., однак вірною є сума 29746,80 грн.

Водночас, позивач повідомив суд про часткове погашення відповідачем боргу в сумі 6000,00 грн., яке відбулось 15.04.2015 р.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача 23746,80 грн., з яких: 14617,90грн. основного боргу, 2180,58грн. пені, 5154,00грн. 25% штрафу, 156,29грн. 3% річних, 1638,03грн. інфляційних (а.с.39).

Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог. Надано для огляду оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом з тим представником позивача подано довідку про стан заборгованості відповідача, за даними якої борг відповідача станом на 20.04.2015р. становить 23746,81грн., з яких: 14617,90грн. основний борг, 2180,58грн. - пеня, 5154,00грн. - 25% штраф, 156,29грн. - 3% річних, 1638,03грн.- інфляційні нарахування (а.с.40).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (постачальник/позивач) та Приватним підприємством "Укрторгресурс-Полісся" (покупець/відповідач) укладено договір №82481 (а.с.10), за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки. Товар передається партіями (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, поставка (відпуск) товару здійснюється постачальником на підставі отриманої від покупця заявки. Заявка може здійснюватись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті або передаватися через представника постачальника.

У пунктах 2.2., 2.6. Договору визначено, що кількість, асортимент та ціна товару зазначається у видаткових накладних постачальника; поставка товару здійснюється постачальником за рахунок покупця. Вартість поставки товару вказується у видатковій накладній.

Право власності, а також ризик випадкової загибелі чи випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця під час підписання видаткових накладних (п.п. 2.5. договору).

Згідно п.п. 1.5. Договору, сумою цього договору є сума усіх накладних, по яких передавався товар покупцю в термін дії цього договору.

Згідно п. 3.1 договору , покупець зобов'язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника не пізніше 5 календарних днів з моменту прийомки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконував належним чином.

Так, в період з 18.12.2014 року по 16.01.2015 року відповідачу було поставлено товар на загальну суму 25748,89грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, видатковими накладними №ТК000973607, №ТК000976162, №ТК000976161, №ТК000988809, №ТК000992960, ТП000000348, №11836, №11698, №13119 ( а.с.13-21).

Відповідач, в свою чергу, провів часткові розрахунки за поставлений товар за видатковою накладною №ТК000973607 від 18.12.2014 р. на суму 5131,00грн., внаслідок чого у нього має місце заборгованість в сумі 20617,90грн.

Пунктом 6.3 Договору сторони визначили, що при порушенні терміну оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, а також штраф у розмірі двадцяти п'яти відсотків від суми неоплаченого товару. Загальна сума пені та штрафу розраховується за весь період прострочення.

В порядку вищезазначеного пункту договору позивачем заявлено до стягнення з позивача 2180,58грн. пені та 5154,00грн. штрафу, а на підставі ст. 625 ЦК України - 1638,03грн. інфляційних за період з січня 2015 по лютий 2015 та 156,29грн. 3 % річних за період з 24.12.2014 по 22.01.2015.

Згідно наданих позивачем документів, після порушення провадження у справі, відповідачем частково сплачено суму основного боргу в розмірі 6000,00грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі поставки №82481 від 31.10.2012 (а.с.10).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору, в період з 18.12.2014 по 16.01.2015 позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 25748,89грн., згідно підписаних сторонами видаткових накладних (а.с. 13-21).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач своє зобов'язання по оплаті отриманого за вищевказаними накладними товару, у встановлений п. 3.1 договор строк не виконав, заборгувавши на дату подачі позову 20617,89грн.

Наявність заборгованості у вказаному розмірі вбачається, зокрема, і з підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків (а.с.41).

Оскільки, під час розгляду справи, відповідачем частково погашено основну заборгованість у розмірі 6000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №81 від 15.04.2015 (а.с. 46), провадження у справі в цій частині необхідно припинити за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

За вказаних обставин, стягненню з відповідача підлягає заборгованість у розмірі 14617,90грн.

Що стосується заявлених до стягнення 2180,58грн. пені та 5154,00грн. штрафу, слід зазначити наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу (а.с.11-12), суд дійшов висновку, що нарахування пені за несвоєчасно проведені розрахунки, у розмірі 2180,58грн., яка розрахована за період з 24.12.2014 по 03.04.2015, та штрафу в сумі 5154,00грн., є обґрунтованим, а їх розрахунки - вірними.

Стосовно заявлених до стягнення 1638,03грн. інфляційних та 156,29грн. 3% річних, то приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що їх нарахування у заявлених сумах та за визначений позивачем період здійснено обґрунтовано та вірно, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування позовних вимог суду не надав. При цьому позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, позов підлягає задоволенню на суму 23746,80грн., з яких 14617,90грн. основного боргу, 2180,58грн. пені, 5154,00грн. 25% штрафу, 156,29грн. 3% річних, 1638,03грн. інфляційних.

В частині стягнення 6000,00грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрторгресурс-Полісся" (10031, м.Житомир, вул.Ватутіна, 13, код 34460667)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 12, код 32265298)

- 14617,90 грн. основного боргу;

- 2180,58 грн. пені;

- 5154,00 грн. 25% штрафу;

- 156,29 грн. 3% річних;

- 1638,03 грн. інфляційних;

- 1827,00 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 6000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.04.15

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- відповідачу (рек. з пов.)