Рішення

від 16.04.2015 по справі 908/1447/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/49/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 Справа № 908/1447/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство» (адреса - 41140 смт. Вороніж Шосткінського району Сумської області, пров. Радянський, б. 5 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ» (адреса - 83001 м. Донецьк, пр-т Комсомольський, б. 24 кв. 67)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

05 березня 2015 року Позивач - Державне підприємство «Шосткинське лісове господарство» (далі за текстом ДП «Шосткинське лісове господарство») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ» (далі за текстом ТОВ «РІФ») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2015р. порушено провадження у справі №908/1447/15-г, судове засідання призначено на 31.03.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2015р. розгляд справи відкладено до 16.04.2015р.

В судові засідання 31.03.2015р., та 16.04.2015р. представники Сторін не з'явилися.

30.03.2015р. на електронну адресу господарського суду Запорізької області від Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство» надійшла заява № 332 від 30.03.2015р., в якій Позивач просить суд розглянути справу без участі їх представника.

В судовому засіданні 16.04.2015р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору купівлі-продажу №16/04-13 від 16.04.2013р. Позивач поставив Відповідачеві лісопродукцію на загальну суму 45 577,16 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково на суму 20 000,00 грн. Таким чином, заборгованість Відповідача перед позивачем за умовами Договору становить 25 577,16 грн. Також, зазначив, що Відповідачем порушено строки внесення платежів, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору тому у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ТОВ «РІФ» на користь ДП «Шосткинське лісове господарство» 25 577,16 грн. основного боргу, 476,83 грн. 3% річних, 3 957,73 грн. інфляційних збитків та покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судові засідання 31.03.2015р. та 16.04.2015р. за викликом суду не з'явився.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги лист Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 20.01.2015р. № 04-16-83 у господарського суду Запорізької області була відсутня можливість виконати вимоги ст. 87 ГПК України щодо направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ» (83001, м. Донецьк, пр-т Комсомольський, б. 24 кв. 67) рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвали господарського суду Запорізької області від 06.03.2015р. по справі № 905/1447/15-г.

Крім того, інформація про дату, час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне .

16.04.2013 р. між ДП «Шосткинське лісове господарство» - Продавець та ТОВ «РІФ» - Покупець укладено Договір купівлі-продажу № 16/04-13 (далі за текстом Договір) з Додатком № 1 від 16.04.2013 р. (Специфікація № 1).

Відповідно до положень Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця лісопродукцію, згідно додатків і специфікацій до даного Договору, а Покупець зобов'язується оплати та прийняти товар на умовах «франко-склад Продавця» (п. 1.1. Договору).

В пункті 5.1. Договору встановлено, що ціни за одиницю Товару встановлені в гривнях за 1 м. куб., на умовах «франко-склад Продавця».

Відповідно до положень додатку № 1 до Договору (специфікація № 1) ціна за 1 м.куб. сировини для рудстійки ГОСТ 616-83 (50 % сухостою) та технічної сировини для рудстійки (50 % сухостою) складає 270,00 грн.

В пункті 6.1. Договору передбачено, попередня оплата, в розмірі 100 % вартості відповідної партії Товару, здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця, протягом 3- банківських діб, з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 8.2. Договору, транспортні витрати, що пов'язані із завантаженням залізничних вагонів Товаром, не входять у вартість Товару і сплачуються Покупцем окремо, по рахунку.

На виконання умов Договору Позивач здійснив передачу Відповідачеві Товар, з урахуванням транспортних витрат, на загальну суму 45 577,16 грн.

Підтвердженням належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо передачі Відповідачу Товару є:

1. Накладна №143/6 від 26.03.2014 р. на поставку 54,28 м. куб. Товару, на суму 14362,40 гривень, № 143/61 на пакувальні матеріали, ж/д тариф, ж/д послуги на суму - 8285,78 грн.;

- Специфікація-накладна № 254 від 26.03.2014 р.;

- Накладна №32468712 від 26.03.2014 р.;

2. Накладна №144/6 від 26.03.2014 р. на поставку 55,36 м. куб. Товару, на суму 14643,20 гривень, № 144/61 на пакувальні матеріали, ж/д тариф, ж/д послуги на суму - 8285,78 грн.;

- Специфікація-накладна № 255 від 26.03.2014 р.;

- Накладна №32483927 від 26.03.2014 р.

Положеннями частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до вимог частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вищевказаними документами (накладними, специфікацією, ЖД накладними) підтверджується факт прийняття Відповідачем від Позивача Товару і як наслідок, обов'язок Відповідача оплатити цей Товар.

Таким чином, враховуючи норми частини 1 статті 692 ЦК граничний строк оплати Відповідачем поставленого Позивачем Товару становить 26.03.2014р., тобто дати поставки відповідних партій Товару.

В порушення вимог вказаних норм законодавства та умов Договору Відповідач 03.04.2014р. здійснив лише часткову оплату Товару у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується випискою з поточного рахунку Позивача.

Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за переданий Товар відповідно до умов Договору, станом на 10.11.2014 р. складає 25 577,16 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин, вимога ДП «Шосткинське лісове господарство» про стягнення з ТОВ «РІФ» 25 577,16 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 476,83 грн. 3% річних та 3 957,73 грн. інфляційних збитків.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що розрахунки Позивачем виконано вірно.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач правом участі в судовому засіданні, а також правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За викладених обставин, позовні вимоги ДП «Шосткинське лісове господарство» до ТОВ «РІФ» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ» (83001 м. Донецьк, пр-кт Комсомольський, б. 24 кв. 67, код ЄДРПОУ 30455391) на користь Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство» (41140 смт. Вороніж Шосткінського району Сумської області, пров. Радянський, б. 5, код ЄДРПОУ 00992987) 25 557 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 16 коп. основного боргу, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 83 коп. 3% річних, 3 957 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 20.04.2015р.