Рішення

від 21.04.2015 по справі 909/286/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 р. Справа № 909/286/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул.Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77306

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім", вул. Промислова, 13, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 267663,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Яковишин З.В. - представник, довіреність № 92/0-108 від 26.04.12,

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім" заборгованості в сумі 267663,61 грн., в тому числі 260629,94 грн. основного боргу, 6135,08 грн. інфляційних та 898,59 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.15 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.03.15. Ухвалою суду від 31.03.15 відкладено розгляд справи на 21.04.15.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №А201407074 про надання послуг з виконання маневрової роботи щодо здійснення оплати за надані послуги.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 16.03.15 та 31.03.15 (доказ вручення ухвали від 31.03.15 міститься в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

01.10.14 року між сторонами по справі укладено договір№А201407074 про надання послуг з виконання маневрової роботи (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець (далі - позивач) бере на себе зобов"язання надавати послуги з виконання маневрової роботи згідно попередньої заявки Замовника (далі - відповідача) для подавання вагонів, які поступили на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль", а відповідач бере на себе зобов"язання сплатити вартість наданих послуг. Загальна сума на момент укладення договору складає 698617,99 грн.

Відповідач проводить 100 % щомісячну оплату позивачу за фактичну виконану маневрову роботу (п.3.1. договору). Відповідач щомісячно підписує та направляє позивачу протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акт приймання-передачі наданий за договором послуг (п.3.2. договору).

На виконання умов вказаного Договору позивачем протягом листопада-грудня 2014 року надано відповідачу послуги з виконання маневрової роботи вагонами в сумі 260629,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт від 30.11.14 на суму 197905,72 грн. та від 31.12.14 на суму 62724,22 грн. (а.с.18,20).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що відповідач щомісячно здійснює оплату вартості послуги в гривнях протягом (п"яти) банківських днів з моменту відправлення позивачем відповідного рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. Неотримання рахунку не звільняє відповідача від оплати вартості послуги.

У відповідності до умови п.4.1. договору, позивач направив відповідачу претензії №92/0-1 від 15.01.15 з рахунком на оплату №2613 від 30.11.14 (а.с.10-11) та №92/0-2 від 03.02.15 з рахунком на оплату №2863 від 31.12.14 (а.с.12-13) з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги.

Відповідач у листі №01/03 від 02.03.15 (відповіді на претензію №92/0-2 від 03.02.15) визнав заборгованість в сумі 260629,94 грн. (а.с.14), однак станом на день вирішення спору її не сплатив.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищенаведене та всі обставини справи, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 260629,94 грн. заборгованості за надані послуги обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення 6135,08 грн. інфляційних та 898,59 грн. - 3% річних, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування інфляційних та 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 260629,94 грн. основного боргу, 6135,08 грн. інфляційних та 898,59 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 5353,27 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 625 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім" про стягнення заборгованості в сумі 267663,61 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенергохім" (вул. Промислова, 13, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 39208126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул.Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77306, код 33129683) - 260629 (двісті шістдесят тисяч шістсот двадцять дев"ять) грн. 94 коп. основного боргу, 6135 (шість тисяч сто тридцять п"ять) грн. 08 коп. інфляційних, 898 (вісімсот дев"яносто вісім) грн. 59 коп. - 3% річних та 5353 (п"ять тисяч триста п"ятдесят три) грн. 27 коп. судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.15

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"